Новини

Цього тижня Верховна рада України на пленарному засідання планує розглянути три важливі для українських аграріїв законопроєкти.

Про це заявив президент Національної академії аграрних наук України Ярослав Гадзало.

Зокрема, це такі законопроєкти:

• №6289 "Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо розширення прав постійних користувачів земельних ділянок», яким пропонується вивести з тіні використання земель сільськогосподарського призначення державних та комунальних підприємств, установ, організацій та розширити права постійних користувачів земельних ділянок. 
• №4558 «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері поводження з пестицидами і агрохімікатами» в якому йдеться про вимоги до маркування пестицидів та агрохімікатів; процедури державної реєстрації препаратів; приведення визначень термінів у відповідності до визначень, які передбачені законодавством ЄС, приведення підстав для заборони застосування пестицидів і агрохімікатів у відповідність до вимог Угоди СОТ про застосування санітарних і фітосанітарних заходів та інше.
• №5202-д «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель», який вже пройшов перше читання та виноситься на розгляд прийняття в цілому.

"Саме на останньому законопроєкті я б і хотів зупинитися детальніше, наголосивши на важливості його прийняття. Ефективним та поширеним у світі способом вирішення вищевказаних проблем є передача функцій управління меліоративною інфраструктурою нижчого рівня організаціям водокористувачів, які об’єднують власників земельних ділянок, гідротехнічна меліорація яких забезпечується відповідною інфраструктурою", - розповів президент НААН.

Як зазначив Ярослав Гадзало, ОВК згідно зі світовою практикою визнаються самостійною організаційно-правовою формою юридичних осіб, що створюються і діють за спеціальним законом. Тому прийняття проєкту Закону України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель» є на часі і має врегулювати питання передачі в управління, експлуатації та технічного обслуговування внутрішньогосподарських і частини міжгосподарських організаціям водокористувачів, що здійснюється з метою підвищення якості послуг зрошення. Процес створення ОВК, зокрема залучення окремих фермерських господарств до ОВК є важливою частиною зазначеного проєкту закону, в якому за аналогією з західноєвропейськими та американськими підходами необхідно, на першому етапі, у процесі створення та забезпечення сталої роботи ОВК, передбачити для фермерів та землевласників потужні й прозорі стимули і переваги для зазначеної самоорганізації. 

"Вищезазначені підходи давно реалізовані на законодавчому рівні в таких країнах як Болгарія, Вірменія, Молдова, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Румунія. Також необхідно передбачити паралельний розвиток державних та/або приватних водних компаній, які б могли забезпечити фахове адміністрування як процесу створення, так і підтримки діяльності новостворених ОВК; або ж надання кваліфікованих консультацій з метою започаткування створення зазначених об'єднань чи асоціацій", - зауважив Ярослав Гадзало.

Президент НААН наголосив, що прийняття законопроєкту матиме своїм наслідком збільшення площі землі, на якій застосовується гідротехнічна меліорація, зменшення собівартості поливу та осушення земельних ділянок, мінімізацію ризиків припинення подачі/відведення води під час вегетаційного сезону, мінімізацію ризиків деградації ґрунтів.

Із метою підвищення ефективності робіт з наукового обґрунтування та надання відповідних послуг держава має залучити потенціал НААН та профільних наукових установ, зокрема Інститут водних проблем і меліорації НААН, який на основі використання сучасних методологічних підходів має розробляти і реалізовувати програми за різними напрямами, найперше:

1. створення та функціонування ОВК;
2. впровадження сучасних технологій поливу, водорегулювання та вирощування сільськогосподарських культур на меліорованих землях;
3. впровадження сучасних з використанням ГІС та методів дистанційного зондування технологій і систем управління зрошенням і водорегулюванням;
4. навчання та перепідготовки фахівців всіх ланок функціонування зрошувальних та дренажних систем та ОВК.

Прогнозними показниками досягнутих результатів будуть:

• щорічне збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції з пропорційним зростанням її експорту;
• збільшення обсягу прямих іноземних інвестицій та залучення їх в економіку, що сприятиме підвищенню продуктивності сільсько-господарського виробництва;
• відновлення, технологічне переоснащення та модернізація меліоративних систем відповідно до проектних вимог;
• збільшення робочих місць та розвиток інфраструктури сільських територій;
• збільшення надходжень податків та зборів до місцевих бюджетів;
• впровадження ефективних економічних механізмів управління водними ресурсами та стимулювання сталого водокористування;
• перехід сектора зрошення на повне самофінансування.

Заходи з відновлення зрошення та дренажу мають стати стратегічним напрямком державної та регіональної політики, забезпечити екологічну сталість для збалансованого розвитку землеробства та продовольчої безпеки в Україні.

Крім того, реалізація положень законопроєкту матиме своїм наслідком зменшення витрат держави на адміністрування системи гідротехнічної меліорації та збільшення податкових надходжень до бюджету від сільськогосподарських товаровиробників, які обробляють зрошувані (осушувані) земельні ділянки, а також зростання валютної виручки від реалізації сільськогосподарської продукції на експорт і поліпшення платіжного балансу.

"Сподіваюся, що всі ці аргументи, підсилені фаховими рекомендаціями і науковими висновками та досвідом інших країн, будуть враховані і даний законопроєкт №5202-д «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель» буде підтриманий більшістю народних депутатів України", - підсумував Ярослав Гадзало.

Нагадаємо, президент НААН Ярослав Гадзало та інші діячі науки й мистецтв закликали світових лідерів забезпечити мир в Україні.

Читайте також: "Україні потрібна стратегія розвитку тваринництва: відновити поголів’я реально, але це – справа на роки", - Остап Жукорський