Новини

Хотілося б почати з позитиву, але, на жаль, минулий рік особливих здобутків нам не додав. 

До позитивних моментів минулого року можна віднести те, що Уряд зміг знайти кошти на підтримку окремих напрямків у тваринництві, зокрема, компенсацію на закупівлю племінної худоби, овець, кіз, підтримку бджільництва, за приріст поголів’я корів власного відтворення, тощо. Мабуть, найбільшим досягненням у тваринництві 2021 року було відновлення роботи Мінагрополітики і наша співпраця з колективом, що опікується цією галуззю в Міністерстві. 

Так, звичайно. На цей рік також запланована певна сума коштів. Більше того, на цей рік навіть закладені кошти на збереження генофонду аборигенних порід великої рогатої худоби, овець, свиней, коней. 

Минулого року ми працювали в цьому напрямку з Міністерством, і є позитивна реакція з боку Уряду, депутатського корпусу, є рішення про те, що ці кошти будуть у бюджеті. Зараз триває погодження сум цієї підтримки. 

Сьогоднішні проблеми у тваринництві тісно пов’язані з загальноекономічними проблемами. По-перше, витрати на виробництво продукції тваринництва у країні є досить високими через ріст цін на енергоносії та корми. 

По-друге, доволі низька купівельна спроможність населення. 

По-третє, українське сільське господарство більше орієнтовано на виробництво продукції рослинництва, зокрема, вирощування зерна, якого торік зібрали рекордну кількість. Це є швидколіквідна продукція, яку продають за кордон. Але доданої вартості від виробництва цієї продукції у нас немає.  

Тваринництво – це високотехнологічна галузь, яка потребує великих вкладень коштів. Минулого року ми зіткнулися з такими проблемами як подорожчання зернових і білкових кормів, які використовують у птахівництві і свинарстві. Тобто, тут є цілий комплекс проблем, які за один рік вирішити важко. 

Найперше, на мою думку, в державі має бути не просто маленька програма розвитку тієї чи іншої галузі, чи  тваринництва загалом. В Україні вже 30 років відсутня будь-яка стратегія розвитку аграрного сектору. 

Варто зауважити, що вчені НААН неодноразово розробляли і стратегію розвитку аграрного сектору, і програми розвитку різних підгалузей тваринництва. Проте, ці програми з різних причин залишились не реалізованими. Наразі йде процес розробки нової стратегії розвитку тваринництва. Це має бути комплексний документ, зі статусом Закону України.

За минулий рік в Україні виробили 209 кг молока у розрахунку на одного жителя. Хоча, з урахуванням фізіологічних норм споживання, маємо виробляти щонайменше 340 кг, а в ідеалі – 380 кг. Зробити це за рік-два, навіть за тієї підтримки, що надається державою, складно. На це варто витратити роки.

За даними Держстату, станом на 1 січня 2022 року поголів’я великої рогатої худоби зменшилося по всіх категоріях господарств більше, ніж на 6% порівняно з минулим роком. Зокрема, на сільгосппідприємствах на 1%, а у господарствах населення на 9%. 

Поголів’я корів становило на кінець 2021 року 1,5 млн голів. Це на 6,5% менше, ніж у попередньому періоді. Поголів'я свиней скоротилось  на 6% до минулого року. Усе це відповідно позначилося й на виробництві продукції. 

Але, з іншого боку, можна сказати, що ми в тренді? Тому що європейські країни в останні роки теж скорочують поголів’я великої рогатої худоби. Чи справді саме через корів утворюються вуглецеві викиди?

Безперечно, правда  в цьому є. І велика рогата худоба дійсно впливає на викиди парникових газів і є суттєвим джерелом викидів метану. 

Але із забрудненням повітря можна технологічно боротись, і не лише шляхом скорочення поголів’я. Викиди метану з гною худоби відбуваються, в основному, в результаті анаеробної деградації органічної речовини, що міститься в ньому при зберіганні. Крім того, використання гною при правильному виконанні могло б стати ресурсом для виробництва чистого метану, якби ферма була обладнана біогазовою установкою. 

В Європі такі системи досить поширені. Та й в Україні є розробки, зокрема наших науковців. Усе це можна використовувати. 

До 2050 прогнозоване населення Землі перевищить 9 млрд, що приблизно на 2 млрд більше, ніж нинішнє населення. Зростання населення створить підвищений попит на продукти тваринного походження. І більшість попиту на продукти тваринного походження будуть задовольнятися за допомогою місцевого виробництва. 

Тому, на мою думку, наразі орієнтуватися на зниження поголів’я худоби у боротьбі за чистоту навколишнього середовища, принаймні в Україні – не зовсім правильно. 

Не знаю, звідки беруться ці цифри. Я дивився відкриту статистику цін на молоко в Євросоюзі за грудень 2021 року та січень 2022 років. У грудні середня закупівельна ціна молока на фермах в ЄС становила майже 37 євро за 100 кг. Найнижча у Португалії – 34 євро. Найвища – у Нідерландах, 39 євро. Польща, на яку ми орієнтуємось, – близько 35 євро.

Офіційна закупівельна ціна у грудні в Україні становила 10,65 грн за літр, по всіх гатунках. У населення купували негатункове молоко в межах 8 грн. Тобто близько 30 євроцентів за літр молока. А у розрахунку на 100 кг це приблизно ті ж ціни, що у Східній Європі.

Люди намагаються зберегти поголів’я, бо їм потрібно за щось жити. І іноді одна-дві корови є основним джерелом доходів, які має сільська сім’я. Але все одно з кожним роком поголів’я у господарствах населення  зменшується. Худобу стає складніше прогодувати, складніше випасати. У населення – менш продуктивна худоба: середня продуктивність – 4,7 тис. кг на корову. Тобто витрати на утримання ростуть, а продуктивність практично не змінюється.

Тому я прогнозую, що наступного року спад поголів’я у господарствах населення буде продовжуватись. 

Вони стали лідерами з валового виробництва молока. Але ці регіони зменшили виробництво по відношенню до минулого року. Причому деякі з цих областей – на досить пристойний відсоток. 

Якщо говорити про реальних лідерів, то підвищили виробництво молока Тернопільщина (там не зменшили, а навіть трохи наростили поголів’я), Київщина та низка інших областей, хоча й незначно. Якщо дивитися по поголів’ю, тільки Київська і Тернопільська області не зменшили чисельність тварин. 

А щодо цих трьох областей, у них було більше поголів’я у попередні роки. І там є концентрація виробництва, є великі промислові комплекси. Зрештою, в цих областях є й господарства Національної академії аграрних наук України, де є значна чисельність поголів’я й досить задовільна продуктивність. Це допомогло утримати показники на певному високому рівні.

Поголів’я свиней також скоротилося минулого року досить істотно – на 300 тисяч голів. Але, в принципі, таку кількість нескладно відновити. Що може цьому зашкодити – подорожчання кормів. 

Потрібно врахувати, що ми зараз увійшли в зимово-стійловий період із кормами, заготовленими в 2021 році. А також з минулорічними цінами на добрива. Цього року будуть зовсім інші ціни та інша собівартість продукції.

Південь України – це зона, де завжди був високий рівень культури землеробства та виробництва зерна. 

У цих кліматичних умовах, а вони все таки для нас погіршилися через глобальне потепління, потрібно нести певні витрати, особливо в літній період, на підтримку тварин, створення комфортних умов. Це впливає на собівартість продукції. Також існують проблеми із вирощуванням кормових культур. Більшість із потрібно вирощувати на поливних землях.

Але я вважаю, що на півдні такі галузі, як свинарство і птахівництво, можна було б розвивати. Тому що там є достатня кількість зернових кормів і  можна на місці виготовляти комбікорми. Там є осередки, де добре розвивається тваринництво. Наприклад,  дослідне господарство "Асканійське", де добре розвинені молочне і м'ясне скотарство, вівчарство.

Зустрічаючи новий рік, усі ми чекаємо на краще, на позитивні зміни. Але за один рік важко збільшити поголів’я. Трохи можна підняти продуктивність, над чим і працює наука. 

Думаю, що цього року ми зможемо принаймні стабілізувати чисельність поголів’я сільгосппідприємств. Викликає оптимізм наявність запропонованих державою програм підтримки. Вони мають певною мірою спрацювати. Вочевидь, буде компенсація за будівництво й реконструкцію тваринницьких комплексів. 

І найголовніше, якщо загальна економічна ситуація в країні не буде погіршуватись, і відбудеться обіцяне Урядом підвищення соціальних платежів, підніметься купівельна спроможність населення. Це також стане стимулом для збільшення обсягів виробництва продуктів тваринництва. 

Усе це має дати позитивний результат. І цього року Україна зможе принаймні зберегти існуючі позиції. 

Нагадаємо, президент НААН Ярослав Гадзало та інші діячі науки й мистецтв закликали світових лідерів забезпечити мир в Україні.

Читайте також: "Вже за 3-4 роки Україна може вирощувати до 6 тисяч тонн фундука", – Віктор Соболь