Національна академія аграрних наук України Науково-методичний і координаційний центр з наукових проблем
розвитку АПК України
UA EN

Національна академія аграрних наук України розпочала свою діяльність як Всеукраїнська академія сільськогосподарських наук 22 травня 1931 р. (з 1990 р. – Українська академія аграрних наук). У нинішньому статусі діє із 6 січня 2010 р. згідно з Указом Президента України № 8/2010 «Про надання Українській академії аграрних наук статусу національної».

Академія є державною самоврядною науковою організацією, яка виконує завдання з наукового забезпечення розвитку галузей АПК України.

Вищим керівним органом Академії є Загальні збори. У період між Загальними зборами керівництво діяльністю Академії здійснює її Президія. Персональний склад Академії на 01.01.2016 р. налічує 101 дійсних членів (академіків), 103 членів-кореспондентів, 63 іноземних і 28 почесних членів, провідних учених аграрного профілю.


Академії безпосередньо підпорядковано 9 Національних наукових центрів, 30 інститутів, 7 науково - дослідних станцій, Біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім. Фальц-Фейна, 147 державних підприємств дослідних господарств та 5 інших організвцій.

В Академії працюють близько 20,1 тис. осіб, з яких у наукових установах понад 7,9 тис., серед них наукових працівників 4,1 тис..


У структурі Академії функціонують шість відділень:

Вчені Академії проводять дослідження в галузях ґрунтознавства та агрохімії, землеробства, агроекології, водних проблем і меліорації земель, сільськогосподарської мікробіології, органічного виробництва сільськогосподарської продукції, хмелярства, механізації та електрифікації сільськогосподарського виробництва і технічного сервісу,інженерно-технологічних засад створення екологічно безпечних промислових біотехнологій та обладнання для виробництва і застосування в агробіоценозах препаратів біологічного захисту рослин, а також особливостей динамічних процесів природних і штучних екосистем Біосферного заповідника "Асканія-Нова" та довгострокової перспективи збереження його біорізноманіття.


Міжнародне наукове співробітництво

Примноження інтелектуального капіталу як загальнона-ціонального пріоритету, активна участь у здійсненні реформ з економічної модернізації держави, зокрема наближення до європейських стандартів, формування належної суспільної думки, прийнятність інноваційної наукової методології щодо сталого розвитку – саме ці пріоритети спонукали НААН праг-нути об’єднання міжнародної професійної компетенції.

Сьогодення пришвидшило такі чинники, які визначають конкурентоспроможність науково-технологічних розробок як в національному середовищі, так і у світовому науковому про-сторі. Це, перш за все, інновація наукових і технологічних про-дуктів. Саме інновації зумовили інтеграційну позицію Акаде-мії як активного учасника міжнародної наукової співпраці.

Географія співпраці позначилася Західною і Східною Євро-пою, Близьким Сходом, Східною та Південно-Східною Азі-єю, скандинавськими країнами, США, країнами Латинської Америки та країнами-сусідами.

Членство Академії та її провідних учених у міжнародних ор-ганізаціях охоплює понад 100 європейських та світових між-народних організацій, центрів, товариств, асоціацій тощо.

Серед них: Глобальне ґрунтове партнерство; Європейська технологічна платформа FOOD for LIFE; Європейська асо-ціація з біобезпеки; Міжнародний банк генетичних ресурсів; Міжнародний союз ґрунтознавців (International Union of Soil Sciences – IUSS); Міжнародний центр досліджень з обро-бітку ґрунту (International Soil Tillage Research Organization – ISTRO); Міжнародна комісія з іригації і дренажу (International Commission on Irrigation and Drainage – ICID); Європейська та Середземноморська організація захисту рослин (European and Mediterranian Plant Protection Organization – ЕPPO); Міжнародна організація Bioversity International; Міжнародна академія наук екології та безпеки життєдіяльності (МА-НЕБ); Європейська асоціація з досліджень у галузі селекції рослин (European Association for research on Plant Breeding – EUCARPIA); Міжнародна асоціація з культури тканин і біо-технології (International Association of Plant Tissue Culture and Biotechnology – IAPTC&B) та ін.

Щороку установи Академії співпрацюють з профільними інституціями, організаціями і фірмами з 35–55 країн; вико-нують понад 300 спільних проектів, з яких 20 і більше грантів.

2011–2015 рр. були ознаменовані поглибленням науково-го співробітництва за геополітичним розташуванням Укра-їни, зокрема: Близький Схід, Східна і Південно-східна Азія, а також за відновленим напрямом – країни Північної і Ла-тинської Америки. Наукове співробітництво було прописано з академіями Латвії, Литви, Білорусі, Молдови, Чехії, Угор-щини, Грузії; академіями Китаю, зокрема: Китайською, Пе-кінською, Сінцьзяньською, Цзілінською, Хейлунцзянською, Шандуньською, Ляонінською.

Співпраця реалізовувалася за документами контракта-ції з інституціями національного рівня: Сільськогосподар-ським дослідницьким центром Арабської Республіки Єгипет, Бразильською сільськогосподарською дослідницькою кор-порацією ЕМБРАПА, Національним інститутом сільсько-господарських технологій Республіки Аргентина, Сільсько-господарською організацією досліджень, освіти та розвитку джихаду Міністерства сільського господарства Ісламської Республіки Іран, Акціонерним товариством «КазАгроІнно-вація» Республіки Казахстан, з Міжнародним інвестиційним фондом WELES UkraneInvest, Німеччина, компанією Ukrai-nian Agro Velley Association, США.

Підписані й діють Меморандуми взаєморозуміння з пи-тань розвитку сільськогосподарських досліджень з найбільш «потужними» аграрними компаніями світу: «Монсанто», «Пі-онер», «Сингента», насіннєвою компанією №1 в Європі і №4 у світі – Лімагрейн.