Новини

Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України, який знаходиться в Чернігові, є одним із розробників силосної закваски – препарату, який за допомогою мікробів допомагає зберегти соковитий корм із властивостями, близькими до вихідної сировини.

Переваги вітчизняної розробки відзначає низка агровиробників, які займаються скотарством, пише «Інформаційний портал Чернiгiвщини».

У сучасних тваринницьких господарствах все більше уваги звертають на використання мікробних консервантів (силосних заквасок), що пояснюється екологічністю їх виробництва і застосування, технологічністю, ефективністю і відносно невисокою ціною. Мікробні консерванти сприяють оптимізації процесу молочнокислого бродіння у консервованій сировині, а оскільки в основі процесу силосування лежить молочнокисле бродіння, то впродовж декількох десятиліть для розробки силосних заквасок значна увага приділялась селекції молочнокислих бактерій.

За словами завідувачки лабораторії пробіотиків Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН, кандидатки ветеринарних наук Наталії Кравченко, найбільш популярними сьогодні є багатокомпонентні мікробні консерванти, у складі яких є декілька штамів одного виду або штами декількох видів молочнокислих бактерій, комбінації мікроорганізмів з ферментами або варіанти біолого-хімічних силосних добавок.

«Нашу силосну закваску ми виготовляємо у вигляді рідкого консерванту, який є живильним середовищем з розмноженими у ньому бактеріями штаму Bacillus subtilis з титром не менше 1 млрд бактеріальних клітин в 1 мл. Норма витрат для приготування силосу та сінажу становить 1 л на 40 тонн зеленої маси. Можлива обробка зеленої маси безпосередньо в полі на кормозбиральному комбайні через розприскувач – дозволяє рівномірно розподілити робочу суспензію консерванту по зеленій масі», – пояснює переваги вітчизняного препарату чернігівська науковиця.

Експерименти, проведені у нетипових вологих умовах, продемонстрували, що втрати поживних речовин у силосі, виготовленому з використанням закваски ІСМАВ НААН були меншими, ніж у силосі, виготовленому без консерванту, особливо за такими показниками як суха речовина та сирий протеїн.

За словами співробітниці Інституту, в одному із дослідних господарств Національної академії аграрних наук вивчали вплив силосу, заготовленого з силосною закваскою ІСМАВ НААН, на м'ясну та молочну продуктивність тварин, які його отримували.

«Так, середньодобові прирости живої маси дослідних бичків на відгодівлі були на 10,8% вищими, ніж у контрольній групі, а середньодобовий надій натурального молока у дослідних групах корів був на 6,5% вищим, ніж у контролі», – каже Наталія Кравченко.

В Інституті сільськогосподарської мікробіології зауважують, що застосування мікробних консервантів є не лише важливим елементом сучасних технологій заготівлі консервованих кормів, а й сприяє зменшення втрат врожаю кормових культур та забезпечує підтримку екологічної стабільності корму.

Нагадаємо, Ярослав Гадзало та Йошіхіко Окабе обговорили перспективи розвитку аграрної науки в Україні та Японії.

Читайте також: Прибутки українських аграрних підприємств торік скоротились майже втричі, але не все так погано