Новини

Співзасновниця фермерського господарства «Агро-Про», що на Коропщині, Олена Проскура розповідає, що восени минулого року у господарстві вперше застосували мікробний препарат «Альбобактерин» виробництва Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН для обробки насіння озимого ріпаку.

"Препарат фермерам дуже сподобався: дружні і потужні сходи, рослини гарно перезимували, з весни вони добре росли і розвивалися, а головне – у скрутний для аграріїв час препарат чернігівських науковців дозволив суттєво зменшити собівартість вирощування ріпаку без зменшення показників урожайності", - говорить жінка. 

Науковці з Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН, підбиваючи підсумки застосування «Альбобактерину» в різних кліматичних зонах, зазначають, що в середньому після обробки насіння ріпаку їхнім винаходом приріст врожайності сягає понад 25 відсотків, а приріст по олійності – взагалі 44%, пише "Інформаційний портал Чернiгiвщини".

Озимий ріпак посідає значне місце на українських полях. Серед вирішальних складових технологій, які мають значний вплив на рівень врожайності, є застосування мікробних препаратів на основі бактерій, що здатні до ферментативного або метаболічного перетворення важкорозчинних ґрунтових фосфатів у розчинні форми, які легко засвоюються рослинами та синтезують біологічно активні речовини, що сприяють реалізації потенціалу продуктивності та поліпшенню якості вирощеної продукції.

Для олійних культур одним з ключових питань є достатнє забезпечення рослин фосфором, який є важливим біогенним елементом для нормального розвитку ріпаку, що позитивно впливає на нагромадження олії в рослинах і насамперед необхідний для утворення потужної кореневої системи, збільшення насіннєвої продуктивності й прискорення дозрівання. Будь-який агроном-початківець знає, що задля того, аби забезпечити отримання врожаю насіння на рівні 3,5-4 тонни на гектар, необхідно внести на один гектар не менше 60-80 кілограмів фосфору за діючою речовиною. В умовах складного економічного й екологічного стану в країні альтернативою цьому напрямку є використання ґрунтових резервів фосфору завдяки мікробним препаратам.

За словами провідного наукового співробітника лабораторії екології ґрунтових мікроорганізмів Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН, кандидата сільськогосподарських наук Любові Токмакової, цей засіб є найбільш зручним, дешевим і екологічно безпечним.

«В нашому Інституті ми створили мікробний препарат «Альбобактерин», біоагентом якого є фосфатмобілізувальні бактерії «Achromobacter album». Ці бактерії синтезують органічні кислоти, екзополісахариди – леван та амілопектин, які в процеси деструкції мінеральних фосфатів спроможні підкислювати природне середовище, це є чинником перетворення фосфатів у доступні для рослин форми, що впливає на активізацію процесу засвоєння фосфору рослинами з ґрунту та добрив, – пояснює науковець. – Або, простими словами, покращенню фосфорного живлення рослин. «A. Album» продукують велику кількість ферментів, основна функція яких полягає у прискоренні і регуляції всіх хімічних реакцій, необхідних для життєдіяльності, вони обумовлюють обмін речовин мікроорганізмів і інтенсивність виділення в середовище продуктів їх метаболізму».

За словами Любові Токмакової, ці бактерії синтезують речовини, які належать до основних класів фітогормонів: ауксини, гібереліни і цитокініни та вітаміни групи В, які забезпечують стимулювання ростових процесів рослин, підвищують їх імунітет, стійкість до абіотичних стресів, активно впливають на формування і розвиток кореневої системи, її абсорбуючої здатності, процеси живлення, дихання та фотосинтезу рослин, підвищення ефективності використання мінеральних добрив, що впливає на покращення фітосанітарного стану посівів та формування продуктивності ріпаку озимого.

«Добре розвинена коренева система є своєрідною біологічною помпою, що «перекачує» важкорозчинні фосфати з нижніх ґрунтових горизонтів у верхні, – пояснює вчена. – Зазначені обставини дозволяють говорити про необхідність перегляду самої стратегії застосування добрив у технологіях вирощування окремих сільськогосподарських культур – вони повинні застосовуватись у поєднанні з передпосівною бактеризацією».

В умовах Полісся співробітниками ІСМАВ на чорноземі, вилуженому на базі дослідного поля в умовах польового досліду, з’ясовано, що «Альбобактерин» впливає на процес засвоєння фосфору та азоту рослинами ріпаку. Під впливом бактеріального препарату збільшується вміст хлорофілу в листі ріпаку та ефективність процесу фотосинтезу, що впливає на продуктивність культури.

«Ефективність «Альбобактерину» в технології вирощування ріпаку озимого підтверджено в дослідах Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН. Так, залежно від років випробування, приріст урожайності культури від бактеризації складав від 0,63 т/га до 0,91 т/га або 0,73 т/га (24,7%). Це середнє значення урожайності за три роки», – пояснює співробітниця Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН Любов Токмакова. – В умовах Прикарпаття за результатами виробничої перевірки застосування «Альбобактерину» сприяє підвищенню урожайності зерна ріпаку озимого сорту «Свєта» від 3,0 т/га до 3,8 т/га або на 26,7 % залежно від місця проведення дослідження. При цьому окупність агрозаходу складає від 7 до 20 гривень на одну вкладену».

Нагадаємо, про пропозиції НААН щодо перспектив розвитку галузі коноплярства в Україні.