Національна академія аграрних наук України Науково-методичний і координаційний центр з наукових проблем
розвитку АПК України
UA EN
Новини НААН

У Києві відкрили меморіальну дошку вченому Миколі Тюленєву 11.11.2021

У Києві відкрили меморіальну дошку вченому Миколі Тюленєву

На фасаді будівлі Інституту водних проблем і меліорації НААН відкрили меморіальну дошку вченому Миколі Тюленєву. Церемонію вшанування пам’яті видатного професора розпочав президент Національної академії аграрних наук України Ярослав Гадзало. Він відзначив напрацювання Миколи Тюленєва, які і зараз успішно застосовуються в агронауці.

Встановлення дошки ініціював директор Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН Віктор Вергунов. Саме він звернувся до Верховної Ради, аби у 2019 році на державному рівні відзначалося 130-річчя з дня народження Миколи Тюленєва.

"Я надзвичайно зворушений, що моє бажання з відкриттям пам'ятної дошки Миколі Тюленєву реалізувалося - це свідчення про збереження пам’яті про нього та його талант, знання і досвід, які він віддав служінню людям і науці, - розповів Віктор Вергунов. - Проведені особисто багаторічні історичні розвідки довели вагомий внесок цього великого вченого аграрія у розвиток галузі освоєння осушуваних земель, вирощування на них зернових і кормових культур, болотознавства. Впродовж всього свого творчого життя він приділяв велику увагу цим питанням".

Нагадаємо, у Харкові урочисто відкрили меморіальну дошку на честь 140-річчя від дня народження вченого, громадського діяча та організатора сільськогосподарської справи в Україні Мойсея Вольфа.

Читайте також: Президент НААН Ярослав Гадзало вручив грамоти Верховної Ради трьом науковцям

9cd2f4c5bd51451605714bba9b97c9b4.jpg

Довідка:

Творча спадщина Миколи Тюленєва налічує 218 наукових праць. Серед його учнів низка відомих українських учених агромеліораторів: Марія Проскура, Олексій Бакулін, а також один із класиків вітчизняної агромеліорації академік Степан Скоропанов.

У 1920−1930-х роках Микола Тюленєв брав участь в організації переважної більшості дослідних болотних установ України. Окрім Сулського поля особисто заснував Казаровецьку лучну та Сагайдацьку зрошувальну дослідну станції. Результати його системних досліджень на Рудня-Радовельській болотній дослідній станції протягом 1923–1932 років покладені в основу державної програми освоєння боліт України.

Він добре знав проблеми Українського Полісся та Великого Дніпра і виступав ініціатором і розробником відповідних меліоративних проєктів щодо їх раціонального природокористування. Це має успішне застосування та затребуваність й наразі. 

Повернення до списку



Новини України

Пошук:
 

Українським аграріям потрібно об'єднуватися для виходу в ЄС — євродепутат 27.04.2015 Українським аграріям потрібно об'єднуватися для виходу в ЄС — євродепутат
«Українські аграрії мають хороші шанси на європейському ринку. Багато говорять, що європейський аграрний ринок переповнений. Але, як показує практика, лише частина покупців принципово купують місцеві продукти ...

Дата новини:  27.04.2015

Зернові та зернобобові культури вже посіяно на площі 2,4 млн га Зернові та зернобобові культури вже посіяно на площі 2,4 млн га

Дата новини:  23.04.2015

 Темпи використання європейських квот на продукцію українського АПК в І кварталі 2015 року Темпи використання європейських квот на продукцію українського АПК в І кварталі 2015 року

Дата новини:  20.04.2015 15:52:00

Ярі зернові та зернобобові культури вже посіяно на площі 2,2 млн га Ярі зернові та зернобобові культури вже посіяно на площі 2,2 млн га

Дата новини:  20.04.2015 15:50:00

Необхідно створити умови для об’єднання фермерів у єдині кооперативи Необхідно створити умови для об’єднання фермерів у єдині кооперативи

Дата новини:  20.04.2015 12:55:00


Новини України 896 — 900 з 900
Початок | Поперед. | 176 177 178 179 180 | Наст. | Кінець Всі