На фасаді будівлі Інституту водних проблем і меліорації НААН відкрили меморіальну дошку вченому Миколі Тюленєву. Церемонію вшанування пам’яті видатного професора розпочав президент Національної академії аграрних наук України Ярослав Гадзало. Він відзначив напрацювання Миколи Тюленєва, які і зараз успішно застосовуються в агронауці.

Встановлення дошки ініціював директор Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН Віктор Вергунов. Саме він звернувся до Верховної Ради, аби у 2019 році на державному рівні відзначалося 130-річчя з дня народження Миколи Тюленєва.

"Я надзвичайно зворушений, що моє бажання з відкриттям пам'ятної дошки Миколі Тюленєву реалізувалося - це свідчення про збереження пам’яті про нього та його талант, знання і досвід, які він віддав служінню людям і науці, - розповів Віктор Вергунов. - Проведені особисто багаторічні історичні розвідки довели вагомий внесок цього великого вченого аграрія у розвиток галузі освоєння осушуваних земель, вирощування на них зернових і кормових культур, болотознавства. Впродовж всього свого творчого життя він приділяв велику увагу цим питанням".

Нагадаємо, у Харкові урочисто відкрили меморіальну дошку на честь 140-річчя від дня народження вченого, громадського діяча та організатора сільськогосподарської справи в Україні Мойсея Вольфа.

Читайте також: Президент НААН Ярослав Гадзало вручив грамоти Верховної Ради трьом науковцям

Творча спадщина Миколи Тюленєва налічує 218 наукових праць. Серед його учнів низка відомих українських учених агромеліораторів: Марія Проскура, Олексій Бакулін, а також один із класиків вітчизняної агромеліорації академік Степан Скоропанов.

У 1920−1930-х роках Микола Тюленєв брав участь в організації переважної більшості дослідних болотних установ України. Окрім Сулського поля особисто заснував Казаровецьку лучну та Сагайдацьку зрошувальну дослідну станції. Результати його системних досліджень на Рудня-Радовельській болотній дослідній станції протягом 1923–1932 років покладені в основу державної програми освоєння боліт України.

Він добре знав проблеми Українського Полісся та Великого Дніпра і виступав ініціатором і розробником відповідних меліоративних проєктів щодо їх раціонального природокористування. Це має успішне застосування та затребуваність й наразі.