03.02.2023 17:29:00
.png)
Всупереч стереотипу черешня вибаглива до вимог ґрунту - експерт НААН
Дуже часто черешневі сади, посаджені у місцях, на перший погляд, придатних для цієї культури, до десятирічного віку значно зріджуються або й зовсім гинуть. Насправді черешня дуже чутлива до ґрунтових умов, що пов’язано з її біологічними вимогами, які не завжди узгоджуються з реаліями.
Цю проблему розглядає співробітник ННЦ "Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського" Вадим Соловей у статті в журналі "Садівництво по-українськи".
"Садівники часто відносять черешню до рослин, які мало вибагливі до родючості ґрунту, причому їй приписують здатність успішно рости навіть на піщаних ґрунтах. Вважається, що ґрунт повинен бути відносно розпушеним, повітропроникним і все. У кращому разі вимоги до ґрунтів черешні ототожнюють із більш поширеною яблунею. Якщо остання може рости на них, то місце підходить і для черешні", – зазначає експерт НААН.
Дослідник зауважує, що визначаючи місце для майбутнього черешневого саду, беруть до уваги багато чинників:
- особливості сорту та підщепи,
- небезпеку вимерзання в сурові зими,
- захист від весняних приморозків тощо.
І лише про відповідність ґрунту біологічним вимогам рослини згадують майже в останню чергу. Звісно, що до уваги береться наявність чи відсутність чинника, який кардинально впливає на можливість вирощування плодових дерев - близькість до поверхні підґрунтових вод, акумуляцій токсичних солей, неглибоке залягання непроникних для коренів порід або прошарків (гранітів, вапняків, глинистих сланців, ортзандів, ортштейнів тощо). На інші ґрунтові особливості зазвичай не звертається увага, тому що сформувалася думка, що черешня мало вибаглива до ґрунтових умов.
Водночас, черешня чутлива до наявності води, вологості повітря, заморозків, як багаторічна плодова культура з великим запасом деревини і щорічним чималим її приростом виносить з ґрунту значну кількість поживних речовин, але майже не реагує на внесення фосфорних добрив, навіть на легких за гранулометричним складом ґрунтах із незначним вмістом цього мікроелемента.
Нагадаємо, фахівці НААН довели показник виживання рослин озимих зернових після відрощування до 98-99%.
Читайте також: Селекціонери НААН вивели 7 нових сортів чорної смородини
.jpg)
22.03.2023 13:37:00
Президент НААН Ярослав Гадзало з робочим візитом відвідав Одещину...

21.03.2023 15:14:00
Фахівчиня НААН отримала стипендію консорціуму MSCA4Ukraine...

16.03.2023 13:48:00
Побільше бавовни: експертка НААН про потенціал вирощування культури в ...
.jpg)
13.03.2023 10:01:00
Відновлення установ та підтримка фахівців: президент НААН Ярослав Гадз...

10.03.2023 13:51:00
Особливості проведення весняно-польових робіт у 2023 році в Лісостепу ...

03.03.2023 13:23:00
Науковці НААН презентували стратегію проведення весняно-польових робіт...

01.03.2023 11:23:00
Виступ Ярослава Гадзала на засіданні Національної ради України з питан...
.png)
23.02.2023 13:38:00
НААН пропонує аграріям насіння сортів та гібридів ярих культур для пос...
.jpeg)
20.02.2023 10:57:00
Збереження родючості ґрунтів, екологічна безпека та ще низку питань об...

17.02.2023 14:32:00
Науковці НААН пропонують аграріям розробку технологій вирощування сіль...