Новини

Нині наша країна проходить особливий етап у своєму розвитку. Під впливом надзвичайних обставин, викликаних глобальними змінами суспільних відносин та клімату, загостренням боротьби за світові ресурси та сфери впливу, намаганням вчорашніх авторитетів зберегти своє місце у світовому розвитку призвели до найбільшого військового протистояння нинішнього сторіччя.

На превеликий жаль, це протистояння відбувається в нашій молодій амбітній державі, яка знаходиться на початку свого величного шляху до утвердження та процвітання.

Галузь, якою ми з вами опікуємося, задля успішного розвитку якої працюємо, завжди була особливою і для економіки, і для суспільного розвитку загалом. Неможливо уявити Україну без сільського господарства, без села та сільського укладу життя, визнаного в усьому світі українського хлібороба, вже здобутого авторитету світової житниці.

В силу своїх особливостей сільське господарство завжди було і залишається найбільш вразливим від суспільних негараздів, природних катаклізмів, різного роду надзвичайних подій, негараздів, катастроф тощо. Основною причиною цього є природа основного засобу виробництва галузі – землі, сільськогосподарських угідь, з втратою якого сільськогосподарська діяльність, як і існування самого селянина, стає неможливою.

У нинішньому тисячолітті людство увійшло з глибоким усвідомленням своєї відповідальності за майбутнє нашої плане-ти, майбутнє прийдешніх поколінь. Задля забезпечення такого майбутнього були розроблені, ухвалені і прийняті до неухильного виконання на Саміті тисячоліття ООН у 2000 р. Цілі Розвитку Тисячоліття. У вересні 2015 р. на Саміті ООН зі сталого розвитку та прийняття Порядку денного розвитку після 2015 р., були затверджені 17 Цілей сталого розвитку, серед яких вже друга, ціль 2 «Подолання голоду, розвиток сільського господарства», безпосередньо стосується нашої галузі. 

Досягнення інших цілей також залежить від сільського господарства, а в цілому ці цілі і формують систему викликів для сучасного розвитку сільського господарства України.

Другим блоком системи викликів, які потребують постійної уваги усіх причетних до розвитку галузі, є формування національних та міжнаціональних завдань досягнення Цілей сталого розвитку. Для України, яка проголосила безальтернативний курс на Євроінтеграцію, найбільш важливим вбачається адаптація до нової Спільної Аграрної Політики країн Євросоюзу, в рамках якої учасники цього утворення (нинішні і потенційні) мають формувати свою аграрну політику. Вже сьогодні можна говорити про актуальність проголошеного ЄС Європейського Зеленого Курсу, що передбачає не лише політичні та організаційно-економічні зміни, а й еколого-технологічні зміни в діяльності сільського господарства.

Третій блок викликів вимагає адекватного реагування на систему природно-кліматичних змін щодо умов ведення сільського господарства та якості його основних ресурсів. В першу чергу це стосується ощадливо ведення сільськогосподарської діяльності.

І, насамкінець, про найгостріші, поточні виклики сучасного стану вітчизняного аграрного сектора економіки, в першу чергу пов’язані з війною. Найбільше занепокоєння викликають не тільки матеріальні втрати від воєнних дій, а й несприятливі зміни умов функціонування галузі, ринкової системи взаємовідносин, аграрної інфраструктури, залучення інвестицій та освоєння інновацій та ін.

Очевидно, що досягнення прогресу щодо визначених на світовому та національному рівні цілей і завдань, успішне протистояння та мінімізація впливу негативних викликів є неможливою без мобілізації зусиль сучасної аграрної науки, основний потенціал якої в нашій країні сконцентрований у Національній академії аграрних наук. 

В останні роки науковцями академії зроблено чимало у справі своєчасного виявлення та успішного реагування на виклики сучасного етапу світового та національного розвитку. Проте життя вимагає все більш комплексних, поглиблених, оперативних, а головне – ефективних, дієвих розробок щодо реагування на найгостріші виклики сьогодення.

Основні напрями та зміст такої роботи має визначатися вищим органом управління нашої академії. Пропозиції щодо цього містяться у наступних розділах доповіді, із повним текстом якої можна ознайомитися за посиланням.

Обговорення доповіді президента НААН Ярослава Гадзала дивіться тут.