Новини

Загальні збори Національної академії аграрних наук України, обговоривши доповідь президента Національної академії аграрних наук України академіка НААН Гадзала Я.М. «Науково-технологічне забезпечення скорочення викидів парникових газів в агропромисловому виробництві», зазначають надважливе значення продовольчої безпеки в сучасних умовах для формування національної безпеки держави, розвитку її внутрішньої та зовнішньої політики, побудови активного і здорового суспільства.

Останні 20 років NASA, ООН, різні екологічні організації фіксують стійку тенденцію до зростання середньорічної температури. Антропогенні глобальні зміни клімату є наслідком явища парникового ефекту, спричиненого газами в атмосфері Землі.

Ще у 1992 році під час міжнародного Саміту Землі у Ріо-де-Жанейро 154 країни визнали існування антропогенних змін клімату та прийняли рішення об’єднати зусилля для обмеження глобального потепління. Такий стратегічний напрям розвитку підтверджено і резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 25 вересня 2015 року № 70/1, на виконання якої Указом Президента України від 30 вересня 2019 року № 722/2019 “Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року” одним з пріоритетних завдань задекларовано вжиття невідкладних заходів щодо боротьби зі зміною клімату та її наслідками. Європейський Зелений Курс (ЄЗК) 2030 (European Green Deal 2030), до якого долучилась і Україна, є дорожньою картою заходів, які перетворять Євросоюз на ефективну, стійку та конкурентоспроможну економіку, а до 2050 року Європу – на перший у світі кліматично нейтральний континент. Запропоновано заходи з декарбонізації до 2030 року. Серед ключових напрямів ЄЗК: реформа Спільної сільськогосподарської політики ЄС (САР), стратегії ЄС зі зменшення забруднення довкілля, біорозмаїття, «Від лану до столу». Зазначені стратегії були підтверджені на цьогорічній 26-й конференції Організації Об’єднаних Націй щодо зміни клімату.

Наукове обґрунтування створення умов для стабільного, екологічного, конкурентоспроможного аграрного виробництва є метою програм наукових досліджень, що реалізуються ученими Національної академії аграрних наук України. Зокрема, для розв’язання проблеми скорочення викидів парникових газів обґрунтовано стратегічні напрями розвитку низьковуглецевого аграрного землекористування, розроблено наукові основи оптимізації агроландшафтів, природоохоронного та ефективного використання органогенних ґрунтів гумідної зони. За методологічними підходами скорочення викидів парникових газів обґрунтовано моделі формування організаційно-економічних умов господарювання та запропоновано відповідні заходи при виробництві товарної сільськогосподарської продукції. Зокрема, рекомендовано функціонування різного рівня інтенсивності сівозміни в агроценозах, створено комплекс технічних засобів для екологічно безпечного енергоощадного вирощування сільськогосподарських культур і комплекс технічних засобів для знезараження викидів шкідливих речовин тваринницьких та птахівничих приміщень, запропоновано технологічні моделі утримання сільськогосподарських тварин та застосування сучасних систем їх годівлі, удосконалено системи видалення та обробки відходів тваринництва тощо.

З метою забезпечення населення якісними харчовими продуктами досягнуто вагомих здобутків у створенні енергоефективних та ресурсоощадних технологій харчових виробництв.

У нашої країни є сприятливі можливості долучитись до розв’язання проблеми світової продовольчої безпеки, адже прогнозовано, що до 2050 р. чисельність населення на планеті становитиме 9 млрд осіб, а придатних територій для вирощування сільськогосподарських культур стане значно менше, ніж сьогодні. За таких обставин створюються сприятливі умови для нарощування експортного потенціалу України.

Загальні збори Національної академії аграрних наук України ПОСТАНОВЛЯЮТЬ:

1.  Визначити “Науково-технологічне забезпечення скорочення викидів парникових газів в агропромисловому виробництві” одним із стратегічних напрямів розвитку наукового забезпечення екологічної, конкурентоспроможної аграрної політики України та організації досліджень відповідно до міжнародних домовленостей з охорони довкілля, Європейського Зеленого Курсу та інших програм ЄС.

2.  Ініціювати перед Кабінетом Міністрів України розроблення Державної програми розвитку біоенергетики до 2035 року (до 30 квітня 2022 р.).

3.  Внести пропозицію Міністерству аграрної політики і продовольства України щодо розроблення проєкту Стратегії низьковуглецевого розвитку аграрного сектору України до 2050 року (до 1 квітня 2022 р.).

- розробити наукові засади еколого-економічного механізму низьковуглецевого землекористування як імперативу забезпечення

«зеленого» економічного розвитку сільського господарства України (до 1 грудня 2022 р.);

- розробити науково-методичні основи фінансово-економічного регулювання агроекологічної безпеки з урахуванням положень Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (до 30 квітня 2022 р.);

- розширити співпрацю (дослідження, розроблення спільних програм) з Національною академіsю наук України, Національною академією медичних наук України, Міністерством охорони здоров’я України та Міністерством освіти i науки України для розроблення раціонів харчування людини, що забезпечують необхідний фізіологічний рівень та здоровий спосіб життя. Підготувати пропозиції (базові розрахунки) достатніх обсягів виробництва вітчизняної сільськогосподарської продукції i сировинної бази для забезпечення раціонів здорового харчування (до 1 січня 2023 р.);

- скоригувати програми наукових досліджень HAAH на 2022-2025 pp., розширивши дослідження з: генетики, фізіології та біохімії сільськогосподарських рослин i тварин; розвитку енергозберігаючих технологій виробництва сільськогосподарської продукції та сировинної бази для відновлюваної альтернативної   енергетики (до 01 грудня 2022 р.).

— здійснювати координацію виконання Плану заходів HAAH з реалізації Національною плану дій щодо боротьби з деградацією та опустелюванням для досягнення нейтрального рівня деградації земель в Україні, реалізації кліматичної політики у сільському господарстві (постійно};

— здійснювати координацію виконання Плану заходів HAAH з реалізації Стратегії зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 р., затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2020 року № 1567-p (постійно);

— започаткувати дослідні полігони з вивчення емісії парникових газів за рі2Них напрямів використання сільськогосподарських угідь (до 01 грудня 2022 р.);

— розробити науково-методичні засади щодо збільшення в ґрунті вмісту органічного вуглецю (впродовж 2022-2025 pp.);

— розробити рекомендації з ренатуралізації осушуваних торфовищ з метою запобігання викидів парникових газів та депонування вуглецю (до 1 грудня 2023 р.).

- здійснити добір з існуючого генетичного різноманіття сільськогосподарських культур i створити сорти та генотипи за використання сумісної селекції сільськогосподарських культур i симбіотичної (у зернових i кормових бобових) a6o асоціативної (у зернових та інших культур) мікрофлори {до 1 грудня 2025 р.);

- створити для різних ґрунтово-кліматичних умов сорти зернових колосових культур інтенсивного типу (до 1 грудня 2025 р.);

- розробити технології виробництва органічної продукції з використання форм добрив із контрольованим вивільненням парникових газів (до 1 грудня 2024 p.);

- удосконалити кліматично орієнтовані технології виробництва продукції рослинництва (до 1 лютого 2023 р.);

- створити лабораторію з визначення енергетичної цінності біоенергетичних культур в Інституті біоенергетичних культур i цукрових буряків HAAH (до 1 грудня 2022 року).

Відділенню зоотехнії:

- розробити та удосконалити система годівлі, елементи технологій утримання тварин, ефективні засоби видалення i переробки продуктів ïx життєдіяльності для зниження викидів парникових газів (ро 1 січня 2024 р.).

- здійснити економічну оцінку заходів із реалізації держаsної політики зі стимулювання скорочення викидів парникових газів (до 1 липня 2022 р.);

- розробити Стратегічні напрями модернізації аграрного сектору економіки для реалізації заходів досягнення глобальної кліматичної нейтральності (до 1 вересня 2022 р.);

- розробити порядок економічного стимулювання збереження, догляду та належного утримання полезахисних лісосмуг та захисних лісових насаджень (до 31 грудня 2022 р.).

- інтенсифікувати апробацію i впровадження низьковуглецевих технологій виробництва сільськогосподарської продукції (постійно).