11.11.2021
У Києві відкрили меморіальну дошку вченому Миколі Тюленєву
На фасаді будівлі Інституту водних проблем і меліорації НААН відкрили меморіальну дошку вченому Миколі Тюленєву. Церемонію вшанування пам’яті видатного професора розпочав президент Національної академії аграрних наук України Ярослав Гадзало. Він відзначив напрацювання Миколи Тюленєва, які і зараз успішно застосовуються в агронауці.
Встановлення дошки ініціював директор Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН Віктор Вергунов. Саме він звернувся до Верховної Ради, аби у 2019 році на державному рівні відзначалося 130-річчя з дня народження Миколи Тюленєва.
"Я надзвичайно зворушений, що моє бажання з відкриттям пам'ятної дошки Миколі Тюленєву реалізувалося - це свідчення про збереження пам’яті про нього та його талант, знання і досвід, які він віддав служінню людям і науці, - розповів Віктор Вергунов. - Проведені особисто багаторічні історичні розвідки довели вагомий внесок цього великого вченого аграрія у розвиток галузі освоєння осушуваних земель, вирощування на них зернових і кормових культур, болотознавства. Впродовж всього свого творчого життя він приділяв велику увагу цим питанням".
Нагадаємо, у Харкові урочисто відкрили меморіальну дошку на честь 140-річчя від дня народження вченого, громадського діяча та організатора сільськогосподарської справи в Україні Мойсея Вольфа.
Читайте також: Президент НААН Ярослав Гадзало вручив грамоти Верховної Ради трьом науковцям
Читайте також: Президент НААН Ярослав Гадзало вручив грамоти Верховної Ради трьом науковцям
Довідка:
Творча спадщина Миколи Тюленєва налічує 218 наукових праць. Серед його учнів низка відомих українських учених агромеліораторів: Марія Проскура, Олексій Бакулін, а також один із класиків вітчизняної агромеліорації академік Степан Скоропанов.
У 1920−1930-х роках Микола Тюленєв брав участь в організації переважної більшості дослідних болотних установ України. Окрім Сулського поля особисто заснував Казаровецьку лучну та Сагайдацьку зрошувальну дослідну станції. Результати його системних досліджень на Рудня-Радовельській болотній дослідній станції протягом 1923–1932 років покладені в основу державної програми освоєння боліт України.
Він добре знав проблеми Українського Полісся та Великого Дніпра і виступав ініціатором і розробником відповідних меліоративних проєктів щодо їх раціонального природокористування. Це має успішне застосування та затребуваність й наразі.
Пошук:
18.03.2025
Експерт НААН назвав причину, чому зріс імпорт насіння
21.01.2025
Стійкість харчової промисловості України в умовах війни підтверджує необхідність прискорення її розвитку – Юрій Лупенко
13.01.2025
Ріпак із показником 60% є найбільш рентабельною культурою року ‒ експерт НААН
24.10.2024
Україна прийняла нову стратегію збереження різноманітності культур: коментарі від НААН
22.10.2024
Через посуху озимі почали сіяти із затримкою: експерт НААН розповів, як це вплине на врожай
Новини України 31 — 35 з 900
Початок | Поперед. | 5 6 7 8 9 | Наст. | Кінець
