11.11.2021
У Києві відкрили меморіальну дошку вченому Миколі Тюленєву
На фасаді будівлі Інституту водних проблем і меліорації НААН відкрили меморіальну дошку вченому Миколі Тюленєву. Церемонію вшанування пам’яті видатного професора розпочав президент Національної академії аграрних наук України Ярослав Гадзало. Він відзначив напрацювання Миколи Тюленєва, які і зараз успішно застосовуються в агронауці.
Встановлення дошки ініціював директор Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН Віктор Вергунов. Саме він звернувся до Верховної Ради, аби у 2019 році на державному рівні відзначалося 130-річчя з дня народження Миколи Тюленєва.
"Я надзвичайно зворушений, що моє бажання з відкриттям пам'ятної дошки Миколі Тюленєву реалізувалося - це свідчення про збереження пам’яті про нього та його талант, знання і досвід, які він віддав служінню людям і науці, - розповів Віктор Вергунов. - Проведені особисто багаторічні історичні розвідки довели вагомий внесок цього великого вченого аграрія у розвиток галузі освоєння осушуваних земель, вирощування на них зернових і кормових культур, болотознавства. Впродовж всього свого творчого життя він приділяв велику увагу цим питанням".
Нагадаємо, у Харкові урочисто відкрили меморіальну дошку на честь 140-річчя від дня народження вченого, громадського діяча та організатора сільськогосподарської справи в Україні Мойсея Вольфа.
Читайте також: Президент НААН Ярослав Гадзало вручив грамоти Верховної Ради трьом науковцям
Читайте також: Президент НААН Ярослав Гадзало вручив грамоти Верховної Ради трьом науковцям
Довідка:
Творча спадщина Миколи Тюленєва налічує 218 наукових праць. Серед його учнів низка відомих українських учених агромеліораторів: Марія Проскура, Олексій Бакулін, а також один із класиків вітчизняної агромеліорації академік Степан Скоропанов.
У 1920−1930-х роках Микола Тюленєв брав участь в організації переважної більшості дослідних болотних установ України. Окрім Сулського поля особисто заснував Казаровецьку лучну та Сагайдацьку зрошувальну дослідну станції. Результати його системних досліджень на Рудня-Радовельській болотній дослідній станції протягом 1923–1932 років покладені в основу державної програми освоєння боліт України.
Він добре знав проблеми Українського Полісся та Великого Дніпра і виступав ініціатором і розробником відповідних меліоративних проєктів щодо їх раціонального природокористування. Це має успішне застосування та затребуваність й наразі.
Пошук:
31.05.2024
У Миронівському інституті пшениці імені В.М Ремесла НААН відкрили «Музей хліба»
28.05.2024
Заступниця директора ІПР НААН отримала Почесну грамоту київського міського голови
23.05.2024
Очільниця ІКОСГ НААН представила Україну на засіданні Єврокомісії
21.05.2024
В Інституті Таїрова НААН вперше відбувся Всеукраїнский фестиваль «День Одеського чорного 2024»
15.05.2024
Ініціатива IMPRESS-U: фінансування для науковців і подкаст
Новини України 56 — 60 з 900
Початок | Поперед. | 10 11 12 13 14 | Наст. | Кінець
