Новини

На черговому засіданні Президії Національної академії аграрних наук України розглянули питання молекулярно-епізоотичного контролю та біотехнологічних методів профілактики інфекційних захворювань об'єктів аквакультури.

Доповідь підготував завідувач лабораторії біотехнологій в рибництві Інституту рибного господарства НААН Юрій Рудь. 

Учасники засідання зазначили, що науковий супровід цього напряму аквакультури є важливою умовою підвищення ефективності рибогосподарської діяльності та забезпечення конкурентоспроможності рибної продукції для досягнення високого рівня прибутковості виробництва.

Члени президії зауважили, що особливої уваги потребує розроблення імунобіотехнологічних препаратів, які здатні попередити захворювання та стати інструментами з дотримання біологічної безпеки у господарствах. В цьому напрямі слід консолідувати зусилля усіх зацікавлених галузевих структур, розвивати форми державної підтримки та бізнесу.

Науковці додали, що використання біотехнологічних методів профілактики захворювань в аквакультурі може стати реальною можливістю для збільшення рибного ринку України за рахунок власної високоякісної продукції найцінніших представників світової іхтіофауни. Також ефективний супровід "здоров’я" осетрових та лососевих видів риб в Україні значною мірою сприятиме й розв’язанню проблеми імпортозаміщення рибної продукції.

Водночас члени президії наголосили, що необхідною умовою для розширення впровадження удосконалених методів діагностики та створення профілактичних засобів для аквакультури є проведення технічної модернізації науково-дослідних лабораторій Інституту. Істотні технологічні переваги щодо оптимізації процесів мікробного синтезу, розвитку і впровадження імунобіотехнологій неможливі без комплексної підтримки біоінформативних даних про штами та ізоляти мікроорганізмів. На думку вчених, важливою складовою розвитку біотехнологій у сільському господарстві, зокрема в аквакультурі, є створення міжінститутського центру з біоінформації, Він сприятиме розвитку ДНК-технологій, таким як ДНК-вакцини, метагеноміка, експресія генів тощо.

Також для підвищення ефективності протиепізоотичних заходів у вітчизняній аквакультурі необхідним є створення референс-лабораторії із захворювань риб і ракоподібних на базі Інституту та її інтеграція в європейську та світову спільноти.

Наостанок члени президії зауважили, що необхідною умовою прискореного розвитку вітчизняного рибництва є формування і реалізація ефективної системи взаємодії науки та державно-приватного партнерства.