Новини

Аналітична довідка про агрометеорологічні умови та стан посівів в Україні на 4 грудня 2020 року

Погода у кінці третьої декади листопада – на початку першої декади грудня була нестійкою: у південних областях внаслідок проходження теплих повітряних мас із Атлантики – теплою, як для цієї пори року; у західних – холодною, з незначними опадами у вигляді снігу; на решті території – прохолодною, хмарною (з незначними проясненнями в деякі дні) і вологою, відносна вологість повітря становила 84-90 %.

Майже на всій території країни середня температура повітря була вищою за норму на 1-7 ⁰С і становила 0,8-8,0 ⁰С, лише на заході знаходилася в межах –3,7-0,3 ⁰С і була нижчою за норму на 0,2-3,0 ⁰С (0,5 ⁰С – у ІІІ декаді листопада, мінус 0,9 ⁰С – у І декаді грудня). Максимальна температура повітря підвищувалася до 5-14 ⁰С, а поверхня ґрунту на півдні прогрівалася до 12-16 ⁰С тепла, мінімальна – знижувалася до 6-8 ⁰С морозу на заході та сході, на решті території країни – до 0-4 ⁰С морозу. Поверхня ґрунту у найхолодніші ночі охолоджувалася до 4-9 ⁰С морозу.

Грунт промерзав на глибину 1-5 см, середня температура ґрунту на глибині 5 і 40 см відповідно становила 2,0 і 4,2 ⁰С. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої (3 см) під час найбільшого похолодання не була нижчою 1-6 ⁰С морозу. Розрахункові критичні температури вимерзання цієї культури на 30 листопада для середньозимостійких сортів у фазі «кущіння» становили мінус 14,4 ⁰С, за наявності 3-х листків – мінус 12,4 ⁰С, у фазі «сходів» – мінус 11,4 ⁰С.

Опади, які спостерігалися протягом останнього тижня, були у вигляді дощу, мокрого снігу, снігу. Їх кількість становила від 0,4 до 22 мм. Так, у Сумській області випало 18,1 мм опадів, або 113 % декадної норми, у Дніпропетровській –2-10 мм, або 15-70 %, на переважній частині Харківської області –7-8 мм, або 40 % від норми, подекуди у північних та північно-західних районах випало 18- 22 мм, або 100-125%  норми, у Херсонській – 0,9-2,0 мм, або 7-15 %, у Львівській – 5,4 мм, у Житомирській – 1 мм, у Київській – 0,4 мм. Майже на всій території країни, крім південного регіону, тимчасово утворився сніговий покрив висотою 0,5-4,2 см, який внаслідок підвищеного температурного режиму погоди зруйнувався і на кінець третьої декади листопада вже був відсутній. На жаль, опади не покращили ситуацію з вологозапасами ґрунту, тобто, забезпечення ґрунту вологою не відбулося, а, навпаки, вона втрачалась на транспірацію при проходженні рослинами ростових процесів.

У цілому, погодні умови були задовільними для перезимівлі озимих зернових культур.

Разом з тим, на незначній частині посівів відмічається затримка росту і розвитку рослин через гострий дефіцит вологи як в орному, так і підорному горизонтах грунту. На момент припинення осінньої метеорологічної вегетації, більшість посівів мали фазу розвитку «початок кущіння», значна частина посівів перебувала у фазі «2-3 листків», а подекуди «шилець». Загальновідомо, що для доброї перезимівлі пшениці озимої рослини перед входом у зиму повинні пройти 2-й етап органогенезу, сформувати по 2-3, а сильнокущисті сорти – 3-4 стебла і загартуватися. Для цього необхідно 50-55 днів осінньої вегетації (залежно від сорту) та близько 460-580 ⁰С активного тепла (сума активної температури вище +5 ⁰С) за умови достатнього вологозабезпечення. За таких умов формуються найстійкіші до несприятливих умов перезимівлі рослини озимих колосових культур. Більшу небезпеку низькі температури нестимуть рослинам озимих зернових, які увійшли в зиму у фазі «1‒3 листків». Адже найвища кількість розчинних вуглеводів акумулюється у вузлах кущіння, менша ‒ у листках.

В останні роки спостерігаємо неодноразові перепади температур від мінусових до плюсових, невисокий, нестійкий або відсутній сніговий покрив, від незначного промерзання ґрунту чи його талий стан. Під час відлиг, які тривають більше ніж 5 діб поспіль, озимі тимчасово відновлюють вегетацію. Таке неодноразове порушення зимового спокою знижує морозостійкість рослин, веде до втрат ними запасних пластичних речовин (цукрів) і на час відновлення весняної вегетації вони будуть виснаженими й вразливими до будь-яких стрес-факторів.

За даними ННЦ „Інститут землеробства НААН” посіви пшениці озимої, які було висіяно в оптимальні строки (25 вересня), знаходяться у фазі «кущіння», коефіцієнт кущіння 2,1–2,7, висота рослин 20-24 см, довжина конуса наростання – 0,40-0,45 мм, маса 100 сирих рослин становила 150-170 г. Стан таких посівів добрий.

Посіви пшениці озимої, які було висіяно наприкінці допустимих строків (5 жовтня), перебувають на початку фази «кущіння», з довжиною конусів наростання 0,25-0,27 мм, висота рослин – 15-20 см, маса 100 сирих рослин становить 65-80 г. Стан посівів добрий.

Рослини тритикале озимого перебувають наприкінці фази «кущіння», коефіцієнт кущіння 2,6-2,7, висота рослин 16-18 см, довжина конуса наростання рослин – 0,50-0,65 мм, маса 100 сирих рослин – 145-154 г. Стан посівів добрий.

Рослини жита озимого перебувають наприкінці фази «кущіння», коефіцієнт кущіння 2,1-2,3, висота рослин 20-22 см, довжина конуса наростання – 0,65-0,75 мм, маса 100 сирих рослин становить 140-155 г. Стан посівів добрий.

Рослини ячменю озимого перебувають наприкінці фази «кущіння», коефіцієнт кущіння 2,5-2,7, висота рослин 15-18 см, довжина конуса наростання – 0,60-0,65 мм, маса 100 сирих рослин становить 130-140 г. Стан посівів добрий.

За даними Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН уміст цукрів у вузлах кущіння пшениці озимої, станом на час припинення осінньої вегетації (10.11) у рослин оптимальних строків сівби становить 22,3 %, що є меншим за оптимальне і біологічно можливе значення перед зимовим періодом на 9-10 %.

За даними Мінекономіки України станом на 30 листопада зібрано основних сільськогосподарських культур 80,9 млн тонн з площі 23,8 млн га. Зокрема, зернових та зернобобових культур намолочено 62,5 млн тонн з площі майже 15 млн га (98% до прогнозу). Продовжується збирання: кукурудзи – 26,8 млн тонн з площі 5,1 млн га (94 %); сої – 2,8 млн тонн з площі 1,3 млн га (99 %), буряків цукрових – 9 млн тонн з площі 212,2 тис. га (98%).

У цьому році посіяно основних озимих культур на площі 8 млн га (97% до прогнозу), з них: пшениці – 6,03 млн га (99 % до прогнозу); ячменю – 939,3 тис. га (99 % до прогнозу); жита – 123,9 тис. га (93  % до прогнозу); ріпаку – 880,4 тис. га (87 % до прогнозу).