Новини

Підтримка аграрної науки та соціальний захист молодих вчених – одна із найперспективніших інвестицій держави в майбутнє країни

На цьому наголошує провідний науковий співробітник Інституту землекористування НААН, доктор економічних наук, професор Олексій Іванович Шкуратов.

В останні тижні у зв’язку з так званим секвестром бюджету гостро постало питання щодо можливого зменшення фінансування наукових досліджень Національної академії аграрних наук України майже вдвічі. Попередній варіант змін до бюджету, яким планувалося “зняти” з НААН за бюджетною програмою «Наукова і науково-технічна діяльність у сфері агропромислового комплексу» 200 млн грн., став би катастрофою для аграрної науки. На щастя, керівництву Національної академії аграрних наук України вдалося відстояти фінансування на рівні затвердженому в початковому варіантів бюджету України на 2020 рік.

Вирішення питання з фінансуванням аграрної науки,  це, перш за все, та «соломинка», за яку, можливо, ще буде можливість втримати молоді кадри, які сьогодні працюють в системі НААН. Адже, скажімо, у 2019 році більшість звільнених за власним бажанням працівників з причин скорочення фінансування і в результаті «режиму неповної зайнятості» - саме молоді кадри. Ця категорія вчених є найбільш незахищеною (відсутність житла, пенсійного забезпечення тощо) та при цьому є достатньо активною у професійному сенсі.

Сьогодні аграрна науки перебуває в кризовому стані. Низьке фінансування, застаріле обладнання, відсутність реактивів тощо. На виконання науково-дослідних робіт за бюджетним фінансуванням кошти виділяються в кількості, достатній лише для виплати вельми скромних зарплат. На саму наукову діяльність грошей практично не залишається. Виникає питання, як ставити експерименти, не маючи реактивів і обладнання?

Талановита молодь після захисту дисертації або йде з науки, або їде за кордон, де набагато ліпші умови для проведення наукових досліджень і самореалізації молодого вченого. Навіть керівники сильних наукових колективів скаржаться, що їм стає все складніше набирати аспірантів і молодих співробітників, коли з'являються штатні одиниці і навіть фінансування.

Закордонний досвід свідчить, що аграрний сектор економіки досягає процвітання за рахунок високого рівня людського капіталу, а це безпосередньо залежить від залучення молоді в науку і науково-технологічного потенціалу країни. Втративши потенціал молоді в аграрній науці, ми втратимо саму науку. Тому сьогодні, як ніколи необхідно зберегти престижність професії вченого та забезпечити соціальний захист молодих вчених.

Довідково:

Попри відсутність належного державного фінансування і мізерні зарплати,  науковці НААН України успішно продовжують працювати над удосконаленням та розвитком нових підходів до ведення сільськогосподарського виробництва, завдяки яким Україна зберігає за собою лідерство за багатьма позиціями серед світових виробників та експортерів агропродукції.

Надходження коштів від впровадження завершених наукових розробок  у виробництво за останній рік збільшилось утричі. Приблизно на чверть - за договорами з зарубіжними компаніями. Удвічі – за надання  консультаційних послуг. Науковий супровід досліджень приніс збільшення доходів у 2,6 рази.

В Інституті сільськогосподарської мікробіології та АПВ, Інституті захисту рослин  доля надходжень за договорами  від інноваційної діяльності  від загального бюджету установи склала 100%, в Інституті зернових культур - 93,4%; в Селекційно-генетичному  інституті НЦНС - 79,0%.

На одну гривню бюджетних коштів Інститут рису отримав 8,73 грн; Інститут  овочівництва і баштанництва - 6,83;  Інститут картоплярства   - 5,19;   Інститут свинарства і  АПВ  -  4,88;   Інститут зрошуваного землеробства - 3,81.    У середньому цей показник по науковим установам складає 2,78 грн.

Середньомісячна зарплата працівників наукових установ Національної Академії аграрних наук України, які утримуються за кошти державного бюджету, за останній рік склала 4008 грн і  на тлі загальноукраїнської статистики щодо збільшення зарплат працівників практично усіх галузей економіки, вона ЗМЕНШИЛАсь майже на 1 тис. грн. Серед усіх штатних працівників цей показник також невисокий - у середньому 6255 грн. на місяць.

За останні два роки приблизно кожен четвертий із працівників наукових установ Національної Академії аграрних наук України, які утримуються за кошти державного бюджету, звільнився. Число вакансій збільшилась майже у півтори раза. Майже у півтора раза менше випущено аспірантів. На 15,5%  за останній рік зменшились витрати на докторантуру. На 9 % - розмір стипендії докторанта.