Національна академія аграрних наук України розпочала свою діяльність як Всеукраїнська академія сільськогосподарських наук 22 травня 1931 р. (з грудня 1990 р. – Українська академія аграрних наук). У нинішньому статусі діє із 6 січня 2010 р. згідно з Указом Президента України № 8/2010 «Про надання Українській академії аграрних наук статусу національної».
Академія є державною науковою організацією, яка заснована на державній власності й користується правами самоврядності, що полягають у колегіальності органів управління та їх виборності, самостійному визначенні своєї структури і тематики наукових досліджень, вирішенні науково-організаційних і кадрових питань, провадженні господарської діяльності та здійсненні міжнародних наукових зв’язків на основі законів України.
Головним завданням Академії є наукове забезпечення розвитку галузей агропромислового комплексу України: проведення фундаментальних наукових досліджень у сфері агропромислового комплексу, а також розроблення на основі нових знань наукових продуктів для інноваційного розвитку агропромислового комплексу, використання яких має сприяти збільшенню обсягів виробництва конкурентоспроможної сільськогосподарської продукції, а також розроблення нових та удосконалення існуючих методів і способів проведення наукової роботи.
Вищим керівним органом Академії є Загальні збори. У період між Загальними зборами керівництво діяльністю Академії здійснює її Президія. Персональний склад Академії на 01.06.2013 р. налічує 105 дійсних членів (академіків), 112 членів-кореспондентів, 63 іноземних і 29 почесних членів – провідних учених аграрного профілю.
До складу НААН входять 271 установа, підприємства, організації, з яких 88 наукових установ, підприємств і організацій підпорядковані безпосередньо Академії, у тому числі 11 Національних наукових центрів, 32 інститути, 39 державних підприємств дослідних господарств. Мережа наукових установ НААН складається з 183 підприємств, установ та організацій, у тому числі 41 дослідної станції, двох науково-дослідних центрів, одного дослідного поля, 125 державних підприємств дослідних господарств. У системі Академії працюють близько 25 тис. осіб, з яких у наукових установах майже 9,7 тис., серед них наукових працівників 4,6 тис., у тому числі 341 доктор і 1636 кандидатів наук.
- ампелографічна колекція та колекція штамів промислово цінних мікроорганізмів для виноробства (Національний інститут винограду і вина «Магарач»);
- арборетум Нікітського ботанічного саду – ННЦ (Нікітський ботанічний сад – Національний науковий центр);
- банк генетичних ресурсів рослин України (Інститут рослинництва імені В. Я. Юр’єва НААН);
- банк штамів мікроорганізмів для потреб ветеринарної медицини (Інститут ветеринарної медицини НААН);
- колекція корисних ґрунтових мікроорганізмів для підвищення врожайності сільськогосподарських культур (Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН);
- банк генетичних ресурсів сільськогосподарських тварин (Інститут розведення і генетики тварин НААН)
- колекція тварин зоопарку Біосферного заповідника «Асканія-Нова» (Біосферний заповідник «Асканія-Нова» імені Ф. Е. Фальц-Фейна НААН);
- банк моноспецифічних імунодіагностикумів (Інститут тваринництва НААН);
- колекція культур клітин для ветеринарної медицини і біотехнології (Національний науковий центр «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини»);
- колекція генетичних ресурсів шовковичного шовкопряда (Національний науковий центр «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини»);
- Кримська колекція гербарію Нікітського ботанічного саду – (Нікітський ботанічний сад – Національний науковий центр);
- колекція генофонду шовковиці (Національний науковий центр «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини»);
- фонд видань на сільськогосподарську тематику, виданих у ХІХ ст. (Національна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН).
У 36 наукових установах Академії відповідно до державного замовлення здійснюється підготовка наукових кадрів вищої кваліфікації із 58 спеціальностей 6 галузей науки шляхом навчання в аспірантурі. Докторантура функціонує при 19 наукових установах, підготовка докторантів ведеться в 13 установах із 20 спеціальностей.
Станом на 1.07.2013 р. завершено оптимізацію науково-дослідної мережі Національної академії аграрних наук України.
У структурі Академії функціонують шість відділень: землеробства, меліорації та механізації; рослинництва; зоотехнії; ветеринарної медицини; аграрної економіки і продовольства; наукового забезпечення інноваційного розвитку.
Нині формується тематика прикладних наукових досліджень науково-дослідних установ Академії на 2014-2015 рр.
У рамках виконання фундаментальних наукових досліджень вчені Академії
- досліджують закономірності формування агроландшафтів, способи раціонального використання природних ресурсів;
- розробляють наукові основи управління продуктивним потенціалом агросистем;
- вивчають геноми рослин і тварин;
- використовують методи для створення нових високопродуктивних рослин і тварин із цінними для людини господарськими властивостями;
- вивчають закономірності формування і реалізації продуктивних ознак сільськогосподарських тварин під впливом генетичних і паратипових факторів;
- займаються вдосконаленням теоретичних основ породоутворення і селекції, онтогенетичного розвитку тварин;
- з’ясовують особливості процесів живлення та обміну речовин у високопродуктивних генотипів тварин;
- вивчають еволюційні екогеографічні та епізоотологічні закономірності циркуляції збудників інфекційних захворювань тварин;
- удосконалюють наукові основи підвищення надійності сільськогосподарської техніки;
- розробляють новітні технології отримання високоякісних харчових продуктів, необхідних для забезпечення здоров’я нації;
- здійснюють науково-методологічне забезпечення механізмів реалізації сталого розвитку сільських територій, розробляють основи інвестиційно-інноваційного розвитку наукоємної аграрної сфери.
Прикладні дослідження науково-дослідних установ НААН спрямовані на розроблення:
- механізмів реалізації земельної реформи та запровадження ринку землі в Україні;
- новітніх технологій з охорони, відтворення і підвищення родючості ґрунтів;
- технічних засобів екологобезпечного використання водних ресурсів;
- наукоємних технологій виробництва органічної рослинницької продукції;
- ресурсоощадних технологій виробництва і глибокої переробки продукції рослинництва;
- вдосконалення існуючих генотипів тварин, ресурсоощадних технологій виробництва і переробки продукції тваринництва;
- методів контролю безпечності тваринницької продукції;
- високоефективних засобів діагностики, профілактики та лікування хвороб;
- технологічних процесів і технічних засобів застосування наноматеріалів та нанопрепаратів для технічного обслуговування, ремонту техніки й відновлення деталей сільськогосподарських машин та обладнання;
- нормативно-методичного забезпечення інноваційного розвитку галузей агропромислового комплексу.
Реалізація міжнародної співпраці установ НААН відбувалася за схемою формування спільних науково-технічних програм, здобуття грантів, розвитку аграрного бізнесу шляхом комерціалізації завершених наукових розробок і, зокрема, технологій. Основою співробітництва є договірна практика: 77 укладених угод вартістю понад 3 млн грн і 180 пролонгованих угод на суму понад 2 млн грн, у тому числі роялті - понад 1 млн грн, 26 грантів вартість яких близько 7 млн. Підписантами документів контрактації виступають партнери з більш як 50 країн світу.
Забезпеченню співробітництва на контрактній основі та основі партнерства між відповідними установами сприяли: 269 закордонних відряджень для участі у міжнародних конференціях, виставках, з’їздах і семінарах, на яких зроблено 85 доповідей; стажування 53 науковців в міжнародних наукових центрах; публікації в зарубіжних виданнях; відвідання установ Академії 65 делегаціями партнерів, загальною чисельністю близько 400 осіб із більше як 22 країн світу: із Західної Європи, Близького Сходу, Східної та Південної Азії, Скандинавії, Північної і Південної Америки, і, звичайно, із сусідніх країн.
Вченими Академії спільно з фахівцями Міністерства аграрної політики та продовольства України доопрацьовується «Стратегія розвитку аграрного сектору економіки (на період до 2020 року)», головними складовими якої визначено:
- завершення земельної реформи,
- розроблення механізмів іпотечного кредитування та системи страхового захисту сільськогосподарських підприємств,
- розвиток інфраструктури аграрних ринків та кооперативних інституцій.
З метою практичного впровадження наукових досягнень науково-дослідних установ Академії в аграрне виробництво, активізації науково-інноваційної діяльності в мережі науково-дослідних установ НААН, проведення робіт з оцінки, комерціалізації та використання об’єктів права інтелектуальної власності НААН утворено 7 зональних науково-інноваційних центрів (до складу яких входять регіональні наукові установи НААН, ВНЗ аграрної сфери та кращі агроформування): Кримський, Північно-степовий, Південно-степовий, Лівобережно-лісостеповий, Правобережно-лісостеповий, Поліський, Карпатський. Центри здійснюють наукове забезпечення АПВ відповідних регіонів, впровадження завершених наукових розробок, інноваційну діяльність та надають дорадчі послуги з питань ведення ефективного аграрного виробництва і переробної галузі з урахуванням регіональних та природно-кліматичних особливостей регіонів країни.
Зосередження зусиль вчених НААН на фундаментальних і, зокрема, прикладних дослідженнях з пріоритетних для галузей АПК напрямів дасть змогу забезпечити сільське господарство країни конкурентоспроможною науково-технічною продукцією, підвищить експортні можливості вітчизняного товаровиробника, покращить міжнародний імідж Національної академії аграрних наук України, діяльність якої спрямована на розвиток аграрного сектору економіки України.