Засідання Бюро Президії НААН //21 лютого 2018 року//

Доповідачем було висвітлено наукові доробки і проблеми з цього пріоритетного напряму наукових досліджень. 

Учасниками засідання було зазначено, що для сучасного етапу розвитку методів селекції сільськогосподарських тварин характерним є широке використання результатів досліджень з молекулярної біології, що вивчає структури, які зберігають і формують генетичну інформацію, їх функціональні властивості, зокрема спадковість і мінливість селекційних ознак. 

 Великий науковий інтерес та широке обговорення серед присутніх викликало питання, що розглядалось. У обговоренні виступили: Димань Т.М., проректор з освітньої, виховної та міжнародної діяльності Білоцерківського національного аграрного університету, доктор сільськогосподарських наук; Копилова К.В., заступник директора з наукової роботи Інституту продовольчих ресурсів НААН, доктор сільськогосподарських наук; Кунах В.А., завідувач відділу генетики клітинних популяцій Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, член-кореспондент НАН України; Рубан С.Ю., завідувач кафедри генетики, розведення та біотехнології тварин НУБіП України, член-кореспондент НААН; Тарасюк С.І., завідувач відділу молекулярно-генетичних досліджень Інституту рибного господарства НААН, член-кореспондент НААН; Почерняєв К.Ф., завідувач відділу фізіології та здоров’я тварин Інституту свинарства і АПВ НААН, доктор сільськогосподарських наук та інші. 

Відзначено, що наразі розроблено генетичні системи тестування тварин за 9-ма локусами кількісних ознак, які беруть участь у формуванні ознак молочної та м’ясної продуктивності. Визначено модельні породоспецифічні генотипи, що детермінують прояв бажаного рівня молочної продуктивності у тварин симентальської, української чорно-рябої та червоно-рябої молочної порід. 

Створено систему цитогенетичного контролю, спрямовану на виявлення носіїв конститутивних порушень каріотипу, оцінку рівня соматичного мутагенезу для прогнозування репродуктивних якостей тварин.  

За останні роки вченими Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН проведено дослідження 1500 голів 24 порід великої рогатої худоби за 9-ма генами, які обумовлюють бажані для селекції показники продуктивності. Науковими співробітниками Інституту тваринництва НААН проведено визначення генетичної структури дослідних популяцій української чорно-рябої і червоно-рябої порід у ДП ДГ «Гонтарівка» за локусами пролактину (PRL), плацентарного лактогену (PL), лептину (LEP), BoLA-DRB3, фактору некрозу пухлин альфа (TNF-α) з використанням PCR-RFLP та SSCP маркерів, а також мікросателітних маркерів MB027 та RM185. Науковцями Інституту свинарства і АПВ НААН визначено генотипи 1200 свиней за генами господарсько-корисних ознак (MC4R, HMGA1 та інші). Розроблено методичні підходи застосування в маркерній селекції (MAS) молекулярно-генетичної інформації, отриманої за результатами популяційного аналізу порід свиней: велика біла (УВБ-1, УВБ-3, ВБА), велика чорна, ландрас, полтавська м’ясна, українська степова біла, українська степова ряба і миргородська шляхом проведення асоціативних досліджень. 

Розроблено методику багатосайтового гаплотипування за однонуклеотидними поліморфізмами мітохондріальної ДНК, яка дала можливість визначити специфічні молекулярно-генетичні характеристики транскордонних та місцевих порід свиней, реконструювати походження цих порід, встановити достовірність походження генеалогічних структур свиноматок, оцінити чистопородність тварин за материнською лінією. 

 Науковими працівниками Інституту тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова «Асканія-Нова» -ННСГЦ з вівчарства проводяться дослідження з визначення алельного стану генів, що детермінують рівень розвитку госпо¬дарсько-корисних ознак (якісні показники м’яса – ген калпастатину CAST, багатоплідність – гени «бурула» або FecB та ген BMP-15, молочна продуктивність – ген бета-лактоглобуліну β-LG). 

Вченими Державної дослідної станції птахівництва НААН проводяться дослідження стосовно виявлення асоціативних зв’язків алельних варіантів поліморфних локусів цільових генів (ген гормону росту, ген міостатину, локус пролактину) з рівнем прояву основних господарсько-корисних ознак (несучість, маса яєць, жива маса) у яєчних курей. В Інституті рибного господарства НААН за використання генетико-біохімічних маркерів, ДНК-технологій на основі ПЛР (ДНК-маркери SSR, ISSR), цитогенетичних досліджень (аналіз каріотипу, мікроядерний тест); ведуться комплексні наукові дослідження з вивчення генофондних ресурсів різних видів риб (короп, білий та строкатий товстолобики, амурський сазан, веслоніс, стерлядь, бестер, райдужна та струмкова форель, харіус, лосось). 

Для виконання закону України «Про племінну справу у тваринництві», досягнення сучасного міжнародного рівня селекційно-племінної роботи в тваринництві існує нагальна необхідність впровадження у практику племінного тваринництва генетичної експертизи якості та сертифікації племінних ресурсів на основі контролю достовірності походження та виявлення носіїв генетичних аномалій. 

Бюро Президії НААН визнало задовільною діяльність наукових установ НААН з досліджень у селекції сільськогосподарських тварин за використання методів молекулярної біології. 

Зважаючи на наявні наукові результати та методичні розробки стосовно зазначеної проблеми, статус науково-методичного центру з розведення сільськогосподарських тварин, наявність спеціалістів високої кваліфікації та підготовлених лабораторних приміщень, що відповідають міжнародним вимогам доцільно створити лабораторію генетичної експертизи сільськогосподарських тварин та здійснити її сертифікацію за стандартом ISO 17025 на базі Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН. 

За підсумками засідання бюро Президії НААН прийнято Постанову.