Забезпечення продовольчої безпеки та ефективне ведення галузі тваринництва: підсумки наради на базі ТДВ "Терезине"

На базі ТДВ "Терезине" у Білоцерківському районі Київській області відбулась нарада за участі керівництва Національної академії аграрних наук України, Мінагрополітики, наукових установ, науковців, комерційних структур "Про результати роботи та завдання з розвитку галузі тваринництва в дослідних господарствах мережі НААН".

"Академія повинна робити все можливе для внесення своєї частки в загальнодержавну справу забезпечення продовольчої безпеки та ефективне ведення галузі тваринництва в дослідних господарствах мережі НААН в умовах воєнного стану, - наголосив на початку наради президент НААН Ярослав Гадзало.

Він зазначив, що майже 20% поголів’я великої рогатої худоби було сконцентровано на тимчасово окупованих територіях, або на яких ведуться активні бойові дії. Станом на 30 травня 2023 року в усіх категоріях господарств чисельність поголів’я ВРХ становила 2,54 млн голів, поголів’я корів – 1 355 млн голів, поголів’я свиней – 4,96 млн голів, поголів’я овець та кіз – 1,13 млн голів, поголів’я птиці – 176,6 млн голів – тобто, втрачено 15-20% поголів’я великої рогатої худоби, свиней і птиці. Збитки від загибелі тварин і пошкодження тваринницьких ферм становлять приблизно 2 млрд грн.

Після цього учасникам наради було представлено новітні сучасні технології у молочному скотарстві, пояснення до яких надавав директор товариства Іван Кудлай.

ТДВ "Терезине" можна розглядати як показове для більшості відносно нових підприємств України, які планують займатись молочним скотарством і проводити реконструкцію або нове будівництво виробничих об’єктів. Наразі тут обробляється землі 4500 га,; поголів’я ВРХ становить 3320 голів, свиней – 25 000 голів, зокрема основних свиноматок - 1800 голів.

У грудні 2012 року в господарстві вперше в Україні побудували комплекс із автоматизованою системою доїння корів.

Технологічне рішення для більш зручного обслуговування будиночків для утримання телят-молочників

Щодоби на фермі виробляється 35 тонн молока екстра ґатунку і реалізується в заліку 40 тонн.

Сучасна кормозаготівельна техніка дає можливості у короткі строки забезпечити заготівлю загальнозмішаним раціоном, до складу якого входить силос, сінаж, сіно тощо.

Пленарне засідання розпочалось виступом академіка-секретаря Відділення зоотехнії НААН Ігоря Ібатулліна, який охарактеризував стан молочного скотарства у мережі академії, зазначив про важливість і необхідність ефективної роботи дослідних господарств для іміджу академії та вирішення завдань агропромислового виробництва, основні завдання щодо його досягнення. Ця доповідь дала поштовх і генеральний напрям подальшого обговорення.

Також представники закладів вищої аграрної освіти – ректор Сумського НАУ Володимир Ладика і завідувач кафедри НУБІП України Сергій Рубан проінформували про сучасні технології ефективного молочного скотарства, мікропопуляції молочної худоби з унікальними якісними характеристиками.

Поза увагою не лишилось питання профілактики захворювань ВРХ, на якому зупинився академік-секретар Відділення ветмедицини НААН Микола Мандигра, та система невідкладних заходів щодо забезпечення біологічної безпеки тваринницьких господарств в умовах воєнного стану, про що розповів директор ННЦ "ІЕКВМ" Борис Стегній. Практичні аспекти вирощування ремонтного молодняку ВРХ і годівлі корів висвітлив представник "Укрзооветпромпостач" Анатолій Чигрин.

На виконанні організаційно-розпорядчих документів Президії НААН з розвитку тваринництва у дослідних господарствах мережі НААН акцентував увагу перший віцепрезидент НААН Михайло Гладій.

Директор Департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики Ігор Віштак зазначив про необхідність відновлення поголів’я сільськогосподарських тварин через його зменшення і втрату внаслідок російської агресії.

Підбиваючи підсумки наради, президент НААН Ярослав Гадзало висловив подяку Івану Кудлаю за передачу набутого досвіду зі створення високопродуктивного стада молочної худоби і впровадження передових технологічних розробок, зазначив про важливість та необхідність ефективної роботи дослідних господарств відання академії для її іміджу, окреслив основні завдання щодо вирішення завдань агропромислового виробництва. Президент наголосив на виконанні статутних завдань дослідних господарств, а саме: збереженні і збільшенні поголів’я тварин, нарощуванні валового виробництва продукції, запровадженні сучасних технологій. Співпраця з науковими установами буде під постійним контролем Президії, а семінари такого рівня мають стати регулярними.

Читайте також: Свідчення слави і сили аграрної науки: День поля у Миронівському інституті пшениці