Національна академія аграрних наук України Науково-методичний і координаційний центр з наукових проблем
розвитку АПК України
UA EN

Як це зазвичай робиться споконвічно, наприкінці року, що минає, властиво підбивати підсумки шляху, який пройдено

Добігає кінця 2020 рік – рік серйозних викликів, які постали перед усіма сферами життя країни. Але виклики спонукають до пошуку нових шляхів розв’язання проблем, до інноваційних підходів і, певною мірою, є поштовхом до розвитку та нових досягнень.

 

Попри усі складні обставини, чимало професійних успіхів і наукових здобутків продемонстрували цьогоріч науковці, які працюють у мережі НААН, зокрема, у науково-дослідних установах Відділення зоотехнії.

 

Так, ученими наукових установ Відділення зоотехнії НААН завершено створення і успішно проведено державну апробацію нових селекційнихдосягнень у рибництві та молочному скотарстві, а саме: антонінсько-зозуленецькі внутрішньопородні типи українських порід коропа; лінію Лідера 1926780 української червоно-рябої молочної породи великої рогатої худоби. Розроблено і впроваджено у господарствах 8 областей України технологію моноблокового типу забудови свинарських приміщень, що дозволяє зменшити витрати на будівництво стін на 20-25%, фундаментів – на 20-25, каналізаційних комунікацій – на 16-18, зекономити тепла – на 15-18, скоротити витрати часу на переміщення тварин і обслуговуючого персоналу на 30%. Технологічні рішення за проведення реконструкції свинарських приміщень дозволяють знизити на 30% витрати на загальні будівельні роботи порівняно з новим будівництвом.

Впроваджено схеми схрещування кролів для підвищення їх відтворювальних та продуктивних якостей.

   Технологія моноблокового типу забудови свинарських приміщень, яка дозволяє зменшити витрати на будівництво стін на 20-25%, фундаментів – на 20-25, каналізаційних комунікацій – на 16-18, зекономити тепла – на 15-18, скоротити витрати часу на переміщення тварин і обслуговуючого персоналу – на 30%. та технологічні рішення за проведення реконструкції свинарських приміщень, що дозволяють знизити на 30% витрати на загальні будівельні роботи порівняно з новим будівництвом.

 

В Україні, окрім НААН, ніхто не переймається проблемою збереження біологічного розмаїття у тваринництві. У племінному тваринництві лише 118      (20 %) породних популяцій знаходяться поза зоною ризику суттєвого зменшення поголів’я. Вченими Академії розроблено Програму збереження генофонду тваринництва; за відсутності цільового державного фінансування реалізуються заходи щодо збереження поголів’я сільськогосподарських тварин і птиці зникаючих порід у дослідних господарствах та кріобанках генетичних ресурсів наукових установ. Зокрема,  в Банку генетичних ресурсів Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця зберігається генетичний матеріал 27 порід великої рогатої худоби, трьох порід коней, п’яти  порід свиней, трьох – свійської птиці.

 

За роботу «Створення нових мінеральних сполук і поліфункціональних наноматеріалів та їх використання у тваринництві та ветеринарній медицині», колективу науковців Інституту біології тварин НААН Указом Президента України № 4/2020 від 13 січня 2020 р. присуджено Державну  премію України в галузі науки і техніки.

 

Маємо також відзначити вагомі наукові здобутки вчених ще одного підрозділу Академії – Відділення рослинництва.

 

Важливу роль у дослідженнях, які проводять науково - дослідні установи Відділення рослинництва НААН, відіграє генетика, біотехнологія та селекція сільськогосподарських культур, а також Національний банк генетичних ресурсів України, який нараховує понад 149,7 тис. зразків рослин, які представлено 1798 видами 540 культур. Вартість унікальних зразків з комплексом цінних ознак на міжнародному ринку становить понад 100 тис. дол. США, а фонд генобанку оцінюється понад у 10 млрд дол. США.

 

У Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні на 2020 рік нараховується понад 2,5 тис. сортів і гібридів селекції установ НААН.

 

Через зміну клімату відповідно скорегована і селекційна робота науковців Академії, яка направлена на створенням нових високопродуктивних сортів та гібридів з 259 культур, що вирощуються в Україні. За своїми господарсько-біологічними ознаками вітчизняні сорти і гібриди є цілком конкурентоспроможними до кращих зразків іноземних аналогів, а за багатьма адаптивними характеристиками й перевищують їх. Проводиться значна робота з прискорення впровадження нових вітчизняних сортів і гібридів у виробництво. Потенціал продуктивності нових сортів становить: ячменю озимого – 9-10 т/га, пшениці озимої – 11-14 т/га, соняшника – 4-5 т/га, кукурудзи – 12-13 т/га, рису – 9-10 т/га, коноплі – стебел – 9-10 т/га, волокна – 2,5-3,0 т/га, насіння – 1,0-1,5 т/га. В Україні у 2020 р. збільшилися площі посівів під сортами та гібридами, створеними вченими Академії, і займали: пшениці озимої – 86,5 %, ячменю –       66 %, озимого жита – 93,4 %, сої – 71 %, гречки, проса, рису – 97-100 %.

 

В Україні є достатня кількість біоенергетичних ресурсів, які створюють передумови для розвитку біоенергетики, а також великі площі малопродуктивних і «маргінальних» земель, на яких можна одержувати значні обсяги біомаси високопродуктивних енергетичних культур. Потенціал виробництва в Україні біогазу на основі спеціально вирощених біоенергетичних культур та органічних відходів може сягати 26 млрд. м3 на рік, що дозволило б повністю відмовитись від імпорту природнього газу.

 

З метою популяризації наукових розробок селекційних досягнень установ Академії на базі Державного підприємства «Дослідне господарство «Саливонківське» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН» створено та успішно функціонує Виставково-інноваційний центр НААН, на якому у цьому році демонструвалося понад 1,5 тис. кращих сортів і гібридів сільськогосподарських культур селекції установ Академії . Крім того, у 2020 р. науково-дослідними установами Академії закладено 98 демонстраційних полігонів новими сортами і гібридами 125 сільськогосподарських культур у 22 областях України.

 

У 2020 р. авторський колектив науковців ДУ Інститут зернових культур НААН удостоєний Державної премії України в галузі науки і техніки за цикл робіт «Високопродуктивні гібриди кукурудзи (селекція, біотехнологія, насінництво)».

 

       Варто згадати і керівників дослідних господарств – Ларису Василівну Мітіогло (ДП «ДГ «Нива» Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН»), Олега Вікторовича Балагуру (ДП «ДГ «Шевченківське» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН»), Віктора Григоровича Найдьонова (ДП «ДГ «Асканійське» Інституту зрошуваного землеробства НААН»), Олену Анатоліївну Воротнюк (ДП «ДГ «Олександрівське» Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН»).

 

      Зазначені господарства повною мірою виконують  свої статутні обов’язки як дослідні бази наукових установ, про що свідчать укладені договори, угоди. Збалансованість рослинництва і тваринництва в цих господарствах, високі показники в галузі рослинництва і тваринництва забезпечені за рахунок впровадження наукових розробок.

 

Вказані дослідні господарства виступають показово-навчальною базою для керівників і спеціалістів всіх дослідних господарства Академії і для виробників сільськогосподарської продукції різних форм господарювання, про що свідчать матеріали семінарів, круглих столів тощо.

Жодного сумніву – в мережі нашої Академії є багато позитивного. Варто наголосити, що у цей непростий рік, попри всі складні обставини, що нам відомі, успіхів досягнуто завдяки наполегливій і невтомній праці, відданості справі, високому професіоналізму, злагоді в колективах. Тому ми віримо, що прийдешній рік принесе нам ще більше професійних досягнень, стане успішним та стабільним для розвитку вітчизняної аграрної науки. Ми переконані – Україна повинна мати повноцінну аграрну науку, якщо вона має намір бути серед розвинених держав.

Продовження циклу розповідей про підсумки 2020 року  науково-дослідних  установ нашої Академії читайте у наступних публікаціях.