Україна повинна мати повноцінну аграрну науку, якщо вона має намір бути серед розвинених держав

На цьому наголосили президент НААН Ярослава Гадзало та Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет, який на час зустрічі виконував обов’язки Міністра освіти і науки.

Світова практика переконливо засвідчує, що країни, які не мають фундаментальної аграрної науки, зрештою неминуче стикаються із серйозними проблемами розвитку аграрної економіки – переконані учасники зустрічі. Відсутність або згортання в Україні власної аграрної науки містить цілу низку загроз для успішного розвитку нашої держави, серед яких зниження рівня продовольчої безпеки в умовах низької конкурентоспроможності власного аграрного виробництва та високої залежності від зарубіжних наукових рішень; втрата генетичного, селекційного, санітарно-епідемічного, техніко-технологічного та іншого потенціалу аграрного сектору економіки, втрата материнських форм місцевих культурних рослин та тварин, адаптованих до конкретних природно-кліматичних умов, в тому числі вкрай несприятливих, наприклад, таких, які склалися цього року на півдні України; втрата матеріально-технічної бази лабораторних та польових досліджень, вітчизняних наукових шкіл; зменшення конкурентоспроможності вітчизняного аграрного виробництва в умовах постійного дорожчання зарубіжних інновацій за відсутності вітчизняної альтернативи; суттєві ризики ведення сільськогосподарської діяльності за відсутності адаптованих до місцевих умов сортів, порід, технологій тощо. У рамках зустрічі сторони обговорили низку актуальних питань щодо пріоритетних напрямів наукових досліджень Національної академії аграрних наук України на 2021–2025 роки та реалізації затверджених програм, які сприятимуть розвитку вітчизняного агропромислового комплексу, досягненню продовольчої безпеки держави та освоєнню відповідних сегментів на світових ринках сільськогосподарської продукції. Йшлося також про виконання Академією в цьому контексті завдань, передбачених Указом Президента України № №722/2019 «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року».

Сторони обговорили також шляхи реформування Національної академії аграрних наук України, наступними етапами якого стане розширення громадського контролю за діяльністю НААН та її наукових установ; оптимізація структури наукових установ; запровадження нових принципів управління дослідницьким процесом; оптимізація майнового комплексу та оновлення матеріально-технічної бази наукових установ; диференціація джерел фінансування наукових досліджень; розширення інноваційного забезпечення розвитку агропромислового виробництва; інтеграція аграрної науки у світовий науковий простір.

Фото з відкритих джерел.