Перспективи розвитку галузі коноплярства в Україні: пропозиції НААН

Днями на базі Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України під головуванням президента НААН Ярослава Гадзала та разом із Громадською спілкою «Асоціація розвитку коноплярства і льонарства України» відбулася нарада «Перспективи розвитку галузі коноплярства в Україні», на якій обговорювалося стан та перспективи розвитку важливої для економіки нашої країни галузі коноплярства, шляхи підвищення її ефективності та врегулювання законодавчої бази.

У своєму виступі Ярослав Гадзало підкреслив, що культивування промислових конопель є економічно ефективним соціально відповідальним і екологічним бізнесом.

"Наприклад, затрати на вирощування 1 га конопель становлять у середньому 29 910 грн, при цьому чистий прибуток від реалізації урожаю (насіння та трести) складає від 35010 грн до 46 080 грн. Переробка урожаю конопляного насіння на олію або обрушене насіння приносить додатковий прибуток відповідно 60 180 грн, або 87 510 грн. Переробка урожаю конопляної трести на коротке волокно і кострицю дає додатковий прибуток – 17 370 грн", - зазначив він.

Нажаль, наразі через відсутність відповідного законодавства промислові коноплі в Україні вирощуються на невеликій площі (3080 га). 

Також законодавча база складається із двох Законів України, трьох Постанов Кабінету Міністрів України, Наказу МВС України та інших документів, вимоги яких інколи не узгоджені між собою, дублюються або трактуються по-різному. Крім того, об’єктом зазначених законодавчих документів є наркотичні засоби і психотропні речовини та діяльність, пов’язана з ними, і тільки у примітках до окремих статей вносяться уточнення щодо культивування промислових конопель. Такий підхід інколи обумовлює неупереджене ставлення до промислових конопель, як до наркотиків. 

У зв’язку з цим, враховуючи світову практику використання промислових конопель, динаміку їх виробництва та тенденції розвитку галузі коноплярства, а також відповідно до положень Єдиної конвенції про наркотичні засоби, яка не поширюється на культивування конопель для промислових цілей, вважаємо, що одним із ключових питань розвитку вітчизняної галузі коноплярства є виділення культивування промислових конопель в окремий закон. 

Науковий супровід галузі коноплярства України здійснюють вчені Національної академії аграрних наук України. Інститут луб’яних культур НААН є єдиною профільною науковою установою, що проводить комплексні дослідження з названою культурою. Головною метою наукових досліджень з питань коноплярства є розроблення теоретичних і методичних основ розширення виробництва коноплепродукції: створення високопродуктивних сортів конопель, відпрацювання технологій їхнього вирощування, збирання та перероблення, удосконалення сортового складу, обґрунтування заходів з підвищення ефективності та розширення сфери використання вирощеної сировини.

Голова Рівненської ОВА Віталій Коваль у своєму виступі повідомив про те, що в області промисловими коноплями засівається у середньому від 200 до 500 га щороку. Для розвитку коноплярської галузі, яка дасть додатковий дохід і фермерам Рівненщини, у Привільненській територіальній громаді на площі понад 42 га заплановано створення Індустріально-промислового парку, з повним циклом переробки конопель. 

Голова громадської спілки Віра Ульянченко у своїй промові велику увагу звернула на відсутність в країні потужної насіннєвої бази, для забезпечення фермерів та агровиробників України високопродуктивним насінням конопель. Виходячи з того, що коноплі шістдесят років тому потрапили під заборону ООН, площі під цією культурою в Україні було значно зменшено. Віра Іванівна також зауважила: «На сьогодні у нас є можливість створити нову аграрну політику. І Україна може стати державою з перспективною спеціалізацією — країною екопродукції. Ми можемо також вирощувати високопродуктивне насіння і забезпечувати не тільки фермерів в України, а і в усьому світі. Промислові коноплі добре вписуються у сівозміни й добре переносять монокультуру, а також запобігають ерозії ґрунтів. В Україні багато так званих маргінальних земель, які також можна реанімувати з допомогою конопель. Таким чином, ми можемо забезпечити себе й дати світові якісну екопродукцію і навіть зберегти й відновити свою землю. Адже, якщо на одній і тій самій ділянці кілька років поспіль вирощувати коноплі, а потім посіяти будь-яку іншу сільськогосподарську культуру – можна отримати вищу врожайність навіть без тих добрив, що зазвичай вносилися раніше. Отака властивість конопель: крім ефективності від отримання врожаю, вони покращують якість грунтів».

Директор Інституту луб’яних культур НААН Сергій Ткаченко у своїй доповіді зосередив увагу на наукових розробках Інституту з вирощування та первинної переробки промислових конопель на мобільних та стаціонарних лініях.

За підсумками наради: голова Рівненської ОВА доручив додати в обласну програму підтримки АПК грант на переобладнання жатки та іншого устаткування для переробки технічних конопель; Ульянченко запропонувала спільно з Інститутом луб’яних культур НААН підготовити Програму розвитку коноплярства України з подальшим її впровадженням в Індустріально – промисловому парку. 

Також сформульована спільну Резолюцію щодо законодавчо – нормативних актів з регулювання обігу рослин роду коноплі у медичних, промислових цілях, науково – технічній діяльності.

учасників наради з розгляду «Проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання обігу рослин роду коноплі (Cannabis) в медичних, промислових цілях, науковій та науково-технічній діяльності», який розроблено Міністерством охорони здоров’я України:

• відмічають нагальну необхідність подальшого удосконалення законодавчої бази у сфері обігу рослин роду коноплі (Cannabis) та виробленої з них продукції та встановлення зрозумілих, однозначних та чітко визначених правових норм для мінімізування корупційних ризиків та покращення умов ведення бізнесу у галузі коноплярства з метою використання величезних економічних, екологічних та виробничих переваг конопель та їхнього позитивного впливу на сільське господарство, навколишнє середовище, економіку, здоров'я та добробут споживачів,
• закликають, керуючись положеннями чинної в Україні «Єдиної конвенції про наркотичні засоби 1961 року з доповненнями1», а саме статтею 28 (п.2): “Настоящая Конвенция не применяется к растению каннабиса, культивируемому исключительно для промышленных целей (волокно и семя) или для садоводства”, на законодавчому рівні закріпити, що діяльність з культивування, зберігання та переробки рослин конопель за умови використання насіння, зібраного із сортів рослин, у висушеній соломі яких вміст тетрагідроканабінолу не перевищує вміст, визначений Кабінетом Міністрів України (0,08%), не підпадає під дію закону і підзаконних актів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів,
• наполягають на офіційному залученні представників промислового коноплярства та профільних науково-дослідних установ до участі у робочих групах різних рівнів щодо розроблення й обговорення законодавчих ініціатив,
• вносять пропозиції до Закону України “Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори”2, а саме:

1. Оскільки у діючому законодавстві відсутня чітка класифікація рослин конопель за вмістом тетрагідроканабінолу, зокрема, використовуються поняття мінімальний, низький та високий вміст тетрагідроканабінолу, які не мають чітких кількісних меж ознаки, створюючи тим самим передумови для корупційних зловживань, доцільно ввести терміни:

• канабіс – означає суцвіття (верхівки) рослин роду коноплі (Cannabis) з квітками чи плодами (за виключенням насіння та листя, якщо вони не супроводжуються верхівками), вміст тетрагідроканабінолу у висушених рослинах яких перевищує 0,2%, та з яких не було вилучено смолу, якою би назвою вони не були позначені.
• медичні коноплі — рослини роду Cannabis, вміст тетрагідроканабінолу у висушених рослинах яких більше 0,3%.
• промислові коноплі — рослини роду Cannabis saliva L, вміст (масова частка) тетрагідроканабінолу у висушених рослинах яких не перевищує 0,2% і які призначені для промислових цілей — одержання волокна, насіння та виробництва іншої продукції, якщо вміст тетрагідроканабінолу у сухій масі таких товарів чи продуктів переробки не перевищує встановленого рівня.

2. Для кожного із запропонованих видів конопель встановити чіткі правила й умови культивування, перероблення і виготовлення на їх основі готової продукції.

3. Вважаємо завчасним підвищення вмісту тетрагідроканабінолу у сортах промислових конопель до 0,2 відсотка. По-перше, до підвищення у 2,5 рази вмісту тетрагідроканабінолу для промислових цілей суттєво не підготовлене суспільство та внутрішній ринок коноплярства, оскільки відсутній механізм ввезення, випробування і розмноження іноземних сортів. По-друге, за вмісту ТГК 0,2%, дана ознака стане менш контрольованою, оскільки у посівах конопель спостерігатиметься більше вищеплення рослин з вмістом ТГК, що перевищує гранично допустимі норми.

4. Статтю 2 даного Закону доповнити таким абзацом: Норми даного закону і підзаконних актів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів не поширюється на діяльність з промисловими коноплями, призначеними для одержання волокна, насіння та виробництва іншої продукції за умови використання насіння, зібраного із сортів рослин, у висушеній соломі яких вміст тетрагідроканабінолу не перевищує вміст, визначений Кабінетом Міністрів України (0,08 %).

5. Оскільки промислові коноплі вилучаються зі сфери дії законодавства з обігу наркотичних засобів, то для них не застосовуються норми щодо отримання квот та дозволів на місця культивування, зберігання та переробки, а також щоденного знищення залишків переробки стебел. У зв’язку з цим внести відповідні зміни до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності.

6. Вважати не допустимим термін “Рослина канабіс - будь-яка рослина роду коноплі (Cannabis)’’, оскільки він нівелює різницю між різними видами конопель за вмістом тетрагідроканабінолу, створюючи тим самим корупційні ризики.

7. Статтю 11 доповнити таким абзацом: Дозвіл не потрібен на використання об’єктів і приміщень, що використовуються для здійснення діяльності з обігу промислових конопель, якщо таке використання не призводить до перевищення дозволеного діючим законодавством України вмісту тетрагідроканабінолу у таких рослинах, одержаній із них сировини та (або) вироблених (виготовлених) із них препаратах.

8. У законопроекті прописати чіткі правила проведення науково- дослідних робіт з промисловими коноплями, зокрема, селекцією, що дозволить створювати нові, адаптовані до сучасних змін клімату сорти та задовольняти потреби малих сільськогосподарських товаровиробників.