Національна академія аграрних наук України Науково-методичний і координаційний центр з наукових проблем
розвитку АПК України
UA EN

На Київщині відбулось виїзне засідання Президії НААН: презентували новітні гібриди кукурудзи

8 вересня під головуванням президента Національної академії аграрних наук України України Ярослава Гадзала на базі виставково-інноваційного центру в с. Ксаверівка Друга Київської області відбулося виїзне засідання Президії НААНУ. Тематикою заходу стали інноваційні підходи при селекції високопродуктивних гібридів кукурудзи різних груп стиглості та напрямів використання. 

У заході взяли участь члени Президії НААН, директори наукових установ НААН, керівники департаментів агропромислового комплексу та розвитку сільських територій та провідні вчені Інституту.

60096e0a694405596be8903f0d974022.md.jpg

В межах виїзного засідання учасники події також відвідали демонстраційний полігон кукурудзи та розсадник випробування гібридів кукурудзи.

Президент НААН України Ярослав Гадзало зазначив, що на інноваційному полігоні у Білоцерківському районі представлені практично всі найкращі гібриди кукурудзи. 

«На дослідних ділянках висіяні 94 гібриди кукурудзи, з них близько 60 – розробки науковців з Дніпровського інституту. Ми зібрали тут учених, виробничників, в тому числі представників іноземних агрокомпаній, які працюють на ринку кукурудзи в Україні, і бачимо, як селекція рухається в напрямку стійкості сортів до спеки, посухи, хвороб і шкідників. А головне – продуктивність. Багато гібридів дають вже по 14-16, а окремі з них, які вже подані на випробування до Держсортслужби – до 18-20 тонн сухого зерна з га», – відмітив пан Гадзало.

e729bb1e0d248a9b1205c4c1bf7f2b1e.md.jpg

Він наголосив, що близько 70% зернових в Україні є результатом селекції НААН. Завдяки плідній селекційній роботі, державі вдається кожні 20 років подвоїти обсяги врожаїв. 

«З урахуванням останніх тенденцій продуктивності, у найближчій перспективі Україна може отримати вже не 80 млн тонн зерна з га, а вже близько 90 чи навіть 100 млн тонн. І це – підсумки праці наших селекціонерів. Йдеться не тільки про фуражне зерно. Сьогодні ви могли побачити специфічні білі сорти кукурудзи, які використовуються в хлібопекарській промисловості. Є покращені, збагачені каротином та вітамінізовані гібриди, якими годують свійських птахів. Цими напрямками у нас досить потужно займаються 4 наукові установи», – прокоментував президент НААН України.

Зокрема, розробкою сортів для різних природно-кліматичних умов займаються наукові інститути у Дніпрі, Харкові, Херсоні та Києві. 

Ще одним важливим здобутком НААН за останні періоди  Ярослав Михайлович назвав повернення історичної будівлі Президії, яку було незаконно відчужено. Це – пам’ятка архітектури, де науковцями встановлені меморіальні таблички академіку Вернадському та видатному вченому Академії, Герою України Михайлу Зубцю. 

Як розповів академік НААН Борис Дзюбецький, Національна академія аграрних наук нині контролює близько 20% площ посівів кукурудзи – у розрахунку на одну установу це досить значний показник. Науковці намагаються  відстежувати всі новітні методи й підходи до селекції. Хоча, за словами пана Бориса, це досить непросто, адже чим далі розвивається селекція, тим більш коштовною вона стає. 

«На цьому полігоні представлено 94 гібриди селекції установ НААН, з них 56 – наших. Можна побачити навіть за фенотипом – хто як працює, і сьогодні ринок вже чітко визначає кращі взірці. Якщо в тебе гарний матеріал, його купують. Багато виробництв впроваджують наші розробки. Поки вони плідно працюють, установа тримає лідерську планку», – зауважив науковець.

236e83172ccc496835251f44a1fbf1ab.md.jpg

Він також додав, що сьогодні ще однією суттєвою проблемою є дефіцит молодих науковців.

«За останні 10 років ми втратили практично цілий інститут – 14 кандидатів наук, 2 доктори наук, які пішли працювати в іноземні фірми. Це надзвичайно багато, особливо враховуючи, що на підготовку одного селекціонера потрібно приблизно 10 років», – зазначив пан Дзюбецький.

Незважаючи на існування давніх традицій та заслуженої репутації українських науковців у галузі селекції кукурудзи, селекційна робота у державних установах потребує постійного удосконалення, наголосила віцепрезидент НААН, академік, д.е.н., професор Ануш Балян.

Серед найбільш нагальних проблем - низький рівень забезпечення селекційних центрів науково-технічним обладнанням, відсутність зимових розсадників, недостатнє теоретичне забезпечення селекційного процесу, недосконале нормативно-правове забезпечення, відсутність ефективного провайдингу і маркетингу. Гальмує розвиток і недостатнє фінансування з бюджетних програм та практично відсутні інвестиції з боку приватного бізнесу.

«Внаслідок цього напрацювання українських селекціонерів, на жаль, втрачають темпи інноваційного розвитку на тлі значного посилення ринкової конкуренції з провідними вітчизняними і зарубіжними селекційно-насіннєвими компаніями», – зазначила Ануш Валеріївна.

3b97f3fc1bcd3ccf1f910551158c62e1.md.jpg

Однак, попри наявні проблеми, установа продовжує розвиватись. У НААН значна увага приділяється сорговим культурам, які можна вирощувати в посушливих умовах степової зони замість ярих культур. Соргові культури також забезпечують врожайність на рівні 10 тонн, а цукрові сорти сорго за показниками не поступаються цукровій тростині. Відтак їх можна застосовувати у харчовій промисловості, а також для виробництва спирту.

Як підкреслив президент Академії Ярослав Гадзало, загалом за останні 10 років установами НААН селекціоновано понад 500 сортів і гібридів зернових культур. Насіння експортується до багатьох країн ближнього зарубіжжя та Європи. 

b2aa7c2d989295cedd37c42cca081a6e.md.jpg

Завдяки науковим і практичним здобуткам у насіннєвій галузі, Національна академія аграрних наук вже здобула міжнародний авторитет як один зі світових лідерів у селекції. Наразі гібриди, розроблені науковцями установи, представлені широко за межами України. В подальших планах НААН – ще активніше виходити на міжнародні ринки, розвивати нові напрямки й не втратити вже напрацьовані позиції. 

Нагадаємо, 7 вересня у Президії НААН також відбувся круглий «Розвиток вуглецевого землеробства в Україні», в якому взяли участь провідні українські науковці, народні депутати, представники агрокомпаній тощо.

За підсумками зустрічі було підписано Меморандум  про потенційну співпрацю між Національною академією аграрних наук України та Indigo Agriculture Europe.

2b5079fc635615c13f45069a56c634ab.md.jpg