Національна академія аграрних наук України Науково-методичний і координаційний центр з наукових проблем
розвитку АПК України
UA EN

Дорожня карта реформ: втілюються в життя системні заходи щодо реформування Національної академії аграрних наук України


На часі - реалізація плану заходів з реформування Національної академії аграрних наук України на 2021-2022 роки  у декількох ключових напрямках, які мають на меті підвищення ефективності роботи та мінімізацію можливостей для корупційної складової:

 

1. Аудит земельних ділянок, майнових комплексів та матеріально-технічної бази НААН, який передбачає здійснення інвентаризації земельних ділянок, об’єктів державної власності та матеріально-технічної бази підприємств, що перебувають у віданні НААН;

 

2. Аудит фінансового стану НААН та ефективності використання коштів державного бюджету, здійснення бюджетного аналізу ефективності, результативності і цільового використання бюджетних коштів в рамках виконання бюджетних програм, головним розпорядником коштів яких є Академія, та пропозиції щодо вдосконалення системи розподілу фінансування наукових установ НААН, диференціалізації джерел фінансування наукових досліджень та оптимізація оподаткування державних підприємств-дослідних господарств НААН на законодавчому рівні;

 

3. Аудит організаційної структури НААН, її наукових установ та їх реорганізація;

 

4. Аудит стану та напрями підвищення ефективності і розвитку наукової діяльності НААН;

 

5. Міжнародна наукова і науково-технічна діяльність НААН.

 

В НААН вже розпочато і активно проводиться комплекс заходів щодо реформування Академії. Дорожньою картою, за якою Національна академія аграрних наук України здійснює своє реформування, є постанова № 22 «Про Концепцію реформування аграрної науки», прийнята 22 грудня 2016 року, та постанова «Про Програму реалізації реформування аграрної науки» від 31 жовтня 2018 року, в яких сформовані завдання Програми і заходи на їх виконання, поетапна реалізація яких вже дала позитивні результати.

 

Так, в Академії здійснюються ефективні заходи за напрямом оптимізації структури наукових установ, які пропонується формувати у відповідності до завдань НААН з визначенням установ національного, зонального та регіонального рівнів.

 

З метою розвитку наукової діяльності, підвищення ефективності співпраці з аграріями, актуалізації тематики наукових досліджень і розробок НААН, оптимізується і вдосконалюється  науково-організаційна  структура Академії.

 

У 2019 році за участю установ НААН, закладів вищої освіти України аграрного профілю, підприємств вітчизняного аграрного бізнесу та громадських аграрних організацій були створені п’ять Міжрегіональних наукових центрів НААН: Північний, Південний, Східний, Західний та Центральний. До сфери координації центрів можуть входити крім суб’єктів НААН і інші наукові установи та заклади вищої освіти, дорадчої діяльності та інші структури науково-інноваційного спрямування, які розміщенні на територіях діяльності центрів.

 

Окрім того, в структурі головних наукових установ заплановано створення тимчасових творчих колективів для виконання пріоритетних проєктів із залученням провідних вчених профільних лабораторій наукових установ НААН та наукових підрозділів університетів. А наукові установи, які протягом останніх 5 років не мали вагомих наукових досягнень, реорганізувати у структурні підрозділи провідних наукових установ національного та зонального рівнів.

 

Загалом, у порівнянні з 1991 роком кількість наукових установ та чисельність їх працівників зменшилась майже удвічі.

 

На сучасному етапі установи НААН становлять лише 9,6 % від загальної кількості українських наукових установ, 4,3 % - кількості наукових співробітників, 5,7 % - обсягу бюджетного фінансу­вання вітчизняних наукових досліджень.

 

У 2019 році наукові установи НААН успішно пройшли державну атестацію в МОН, за результатами якої до І класифікаційної групи віднесено 17 наукових установ, до II - 38, до III класифікаційної групи віднесена решта наукових установ.

 

Оновлено керівний кадровий склад науково-дослідних підприємств мережі Академії: впродовж останнього часу у 29 державних підприємствах - дослідних господарствах та у 20-ти наукових установах  НААН на конкурсних засадах обрано нових керівників.

Свідченням ефективності запроваджених заходів щодо реформування Академії стали результати діяльності у ІІІ кварталі 2020 року: НААН увійшла до переліку суб’єктів управління об’єктами державної власності, що має у своєму підпорядкуванні найбільшу кількість прибуткових підприємств, а загальна сума за показником прибуток збільшилась на 15%. Чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) отримано у сумі 1869,0 млн. грн., що на 257,0 млн. грн. більше запланованого обсягу.

В рамках заходів з реформування НААН впроваджуються нові принципи управління дослідницьким процесом, які мають на меті диференціювання виконання фундаментальних та прикладних досліджень між науковими установами НААН: фундаментальних - в установах національного рівня, прикладних зонального рівня - в міжрегіональних наукових установах, прикладних локального рівня та трансфер інновацій - в регіональних (обласних) наукових установах.

 

Затверджено нові тематики наукових досліджень на 2021-2025 роки із врахуванням національних інтересів щодо сталого розвитку економіки, забезпечення продовольчої безпеки держави, протидію негативним процесам, які пов’язані зі змінами клімату, та низки інших важливих проблем, визначених Указом Президента України від 30 вересня 2019 року «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року».

 

Запропоновано забезпечити матеріальне зао­хочення виконавців пріоритетних наукових проектів, які виконуються за державним замовленням. Внесено Кабінету Міністрів України пропозицію щодо створення при НААН Експертних комісій для експертизи всіх заявок на проведення наукових досліджень науковими установами, вищими навчальними закладами, а також проектно-конструкторськими та іншими організаціями у сфері агропромислового комплексу, які виконуються за кошти державного бюджету.

 

Серед першочергових кроків, над реалізацією яких працює Академія, – заходи, які мають на меті розширення громадського контролю за діяльністю НААН та її наукових установ шляхом створення при відділеннях НААН Наукових рад та забезпечення введення до складу Вчених рад наукових установ НААН 20 % представників від громадських організацій та підприємств агропромислового виробництва.

 

Проводиться комплексна робота щодо збільшення фінансу­вання наукових досліджень. Зокрема, прийнято рішення про скорочення на 10 % адміністративних витрат в апараті президії НААН та наукових установ. Серед озвучених пропозицій від НААН - залучення коштів регіональних бюджетів для фінансування наукових досліджень; збільшення частки грантового фінансування; створення наукового парку для залучення венчурного капіталу в прикладні наукові дослідження НААН; створення централізованого Фонду фінансування аграрної науки для фінансування пріоритетних напрямів досліджень та досліджень молодих вчених; запро­вадження часткової передачі земель НААН в оренду через Держгеокадарстр з наступним використанням надходжень від оренди на фінансування наукових досліджень.

 

На виконання затвердженого Кабінетом Міністрів завдання щодо здійснення інвентаризації об’єктів державної власності, що перебувають у відання НААН, проводиться комплекс заходів щодо оптимізації майнового компле­ксу та оновлення матеріально-технічної бази наукових установ. За результатами інвентаризації, на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2020 р. № 1010-р «Про передачу об’єктів державної власності до сфери управління Фонду державного майна» буде сформовано перелік майна, яке не використовується для наукових досліджень і немає перспектив його ефективного використання з можливістю продажу його через Фонд державного майна та систему ProZorro та спрямування отриманих коштів на оновлення матеріально-техніч­ної бази наукових установ.

 

Підтримку концепції Академії щодо оптимізації майнового компле­ксу та оновлення матеріально-технічної бази наукових установ, у тому числі, шляхом продажу, передачу в оренду вільного майна, землі з розподілом отриманих коштів між Академією і місцевими бюджетами, висловило профільне Міністерство в особі його керівника Романа Лещенка, який під час зустрічі з  керівництвом та членами Президії НААН наголосив на необхідності збільшення фінансування аграрної науки.

 

На виконання завдання щодо здійснення інвентаризації земельних ділянок, які знаходяться у користуванні підприємств, установ та організацій НААН, формується перелік земельних ділянок, окремо – щодо тих, які використовуються неефективно або щодо яких відбулося незаконне відчуження, підготовлено пропозиції щодо ефективного їх використання.

 

Є значні зрушення на краще і у питанні реєстрації земель. Кадастрові номери присвоєні на земельні ділянки площею 353 тис. га , що становить 82% від земель, посвідчених правоустановчими документами Академії. Попри активну протидію реєстрації права на користування землею в наукових цілях за Національною академією аграрних наук України у 2015-2018 роках, це стратегічне для розвитку аграрної науки питання поступово вирішується.

 

Проводиться робота щодо створення корпоративних науково-виробничих та інших структур за участю приватних інвесторів та запровадження механізмів закріплення молодих науковців, в першу чергу за рахунок виділення земе­льних ділянок для будівництва житла, сприяння у придбанні та будівництві житла.

 

Важливим напрямом реформування НААН є оновлення інноваційного забез­печення розвитку агропромислового виробництва. Заплановано  створити у областях регіональні служби підтримки («extension service») агропромислового розвитку на базі наукових установ НААН регіонального рівня; розробити механізми трансферу інновацій на основі корпоративних та кластерних зв’язків та спільно з профільними асоціаціями розробити механізми прискорення трансферу інновацій в агропромислове виробництво.

З метою підвищення рівня інтеграції аграрної науки у світовий науковий простір  пропонується започаткувати на договірних засадах спільно з аграрними університетами підготовку магістрів для наукових установ Академії. При ННЦ «Інститут аграрної економіки» пропонується створити Навчальний центр з підготовки аспірантів та докторантів.

 

 НААН готує пропозиції щодо усунення нормативно-правових перешкод для залучення іноземних висококваліфікованих науковців у вітчизняний дослідницький процес, запровадження системи оцінки наукових установ згідно з практикою ЄС та з урахуванням галузевої специфіки, яка буде передбачати вдосконалення методики оцінювання ефективності наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності наукових установ.

 

Важливою складовою інтеграції аграрної науки у світовий науковий простір є забезпечення розширення участі наукових установ у міжнародних програмах наукових досліджень, в тому числі у програмі «Горизонт Європа».