Доповідь президента НААН Ярослава Гадзала на Загальних зборах Національної академії аграрних наук України

Високоповажні члени Академії!

Шановні запрошені, учасники засідання Загальних зборів!

Сьогодні ми підводимо підсумки нашої діяльності за 2021 рік. Рік, що минув, як, до речі, й попередні роки, був насичений багатьма важливими подіями в житті Національної академії аграрних наук України. Минулий 2021 рік був ще й особливим через коронавірус, карантинні обмеження через який було продовжено і що відповідним чином спонукало до певних коригувань як у роботі  наукових установ Академії, так і апарату Президії НААН.

Упродовж минулого року ми працювали під прискіпливою увагою Уряду, Парламенту країни, міжнародних експертів, засобів масової інформації, суспільства. Це в певній мірі викликано тим, що у відповідності до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2021 р. №911-р «Про затвердження планів заходів з реформування Національної академії аграрних наук, Національної академії правових наук, Національної академії педагогічних наук на 2021 і 2022 роки» НААН виконувала заплановані завдання. Перший етап пройдено успішно, будемо працювати щоб і другий етап був таким же.

Підсумки минулого року, перспективи розвитку подальших наукових досліджень традиційно було детально розглянуто розширеними Бюро і Загальними зборами відділень, координаційно-методичними радами з виконання програм наукових досліджень при головних установах Академії, Президією Академії. Дозвольте обмежитися лише прикладами найвагоміших результатів і зосередити вашу увагу на окремих принципових питаннях діяльності Академії.

Шановні колеги!

У ВІДДІЛЕННІ ЗЕМЛЕРОБСТВА, МЕЛІОРАЦІЇ та МЕХАНІЗАЦІЇ (слайд 2) виконували завдання 12-ти програм наукових досліджень з проблем охорони ґрунтів, землеробства, меліорації, механізації, сільськогосподарської мікробіології, заповідної справи тощо.

За ПНД 1 «Ґрунтові ресурси України: інформаційне забезпечення, раціональне використання, менеджмент, технології» (слайд 3) опрацьовано нормативно-правове забезпечення охорони і раціонального використання ґрунтів.   Зокрема, до проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони ґрунтів та відтворення їх родючості» надано пропозиції щодо еколого-агрохімічних обстежень при здійсненні державного контролю за використанням та охороною земель, нормативів показників деградації земель та ґрунтів. Для реалізації державної політики України щодо забезпечення сталого землекористування в умовах глобальної зміни клімату та ринку землі розроблено Концепцію Загальнодержавної цільової програми використання та охорони земель (схвалено Розпорядженням КМУ від 19 січня 2022 р. № 70-р).

Для функціонування Українського ґрунтового інформаційного центру розроблено науково-методичні основи щодо уніфікації даних про ґрунти, що стане основою для формування єдиної бази «Ґрунти України» і забезпечить можливість сталого управління ґрунтовими ресурсами.

Розроблено національні цифрові карти засолених ґрунтів і чорних (темно забарвлених) ґрунтів як складові Глобальних карт (GSAS Map i GBS Map), цифрові карти ґрунтів Харківської області.

Розроблено методичні основи з контролю за станом ґрунтів на землях ОТГ; нормативи екологічних обмежень застосування азотних добрив, гармонізовані з міжнародними вимогами; удосконалено методику балансової оцінки ґрунтового вуглецю.

У ході виконання ПНД 2 «Системи землеробства і землекористування (слайд 4) розроблено теоретико-методологічні положення інституціонального забезпечення еколого-безпечного землекористування сільських територій, модернізовано систему управління землекористуванням в аграрній сфері з врахуванням положень земельної і адміністративної реформ.

Визначено стан агроландшафтів заплавних агроекосистем в басейнах малих річок Лісостепу за продуктивністю, біологічною активністю, ботанічним складом, водним режимом.

Розроблено моделі ґрунтоводоохоронних агроландшафтних систем за ведення ґрунтозахисного землеробства Лісостепу.

Розроблено схеми еколого-біологічно збалансованих різноротаційних сівозмін за насичення зерновими до 100% та відповідним набором інших просапних і кормових культур, сформовано короткоротаційні сівозміни для органічного виробництва сільськогосподарської продукції в умовах зміни клімату.

Розроблено елементи вологоощадних технологій обробітку ґрунту, адаптованих до регіональних природних та соціально-економічних умов.

Встановлено закономірності формування та управління секвестраційним обігом оксиду карбону органічного походження в агроценозах сівозмін різного типу і господарського призначення.

Визначено шляхи зменшення спрацювання торфовищ за вирощування сільськогосподарських культур у сівозмінах на органогенних ґрунтах.

Проведено оцінку впливу елементів технології вирощування зернових, круп’яних, зернобобових та кормових культур за органічної системи землеробства. Опрацьовано елементи біологічного захисту рослин та обґрунтовано альтернативні заходи контролювання сегетальної рослинності в агроценозах за технологій органічного виробництва продукції рослинництва.

 В ході виконання ПНД 3 «Гнучкі технологічні процеси та їх технічне забезпечення» (слайд 5) розроблено, виготовлено та апробовано дослідний зразок системи автоматичного водіння машинно-тракторних агрегатів за заданою траєкторією.

Розроблено і виготовлено експериментальний зразок робота обприскувача сільськогосподарських культур.

Розроблено теоретичні передумови створення технічного засобу на базі мультикоптера для внесення засобів захисту рослин та запропоновано його конструкційно-технологічну схему.

Удосконалено конструкцію вакуумної сушарки з системою автоматичного управління параметрами процесу. Створено пристрій до сушарки для сушіння насіння кукурудзи. Встановлено ощадні режими процесу сушіння селекційного насіння бобових культур і кукурудзи  у вакуумі, за яких насіння не пошкоджується.

Розроблено конструкційно-технологічні схеми технічних засобів для механізації виробничих операцій в рільництві. Проведено апробацію багатофункціональних енергетичних засобів типу «Автотрактор» на комплексі польових робіт.

Обґрунтовано параметри робочих органів і режими роботи автоматизованого висівного модуля для сівби зернових культур та сім варіантів його агрегатування з різними ґрунтообробно-удобрювальними модулями. Розроблено конструкторську документацію та виготовлено його дослідні зразки.

Встановлено, що найбільш перспективним методом очищення і знезараження повітря тваринницьких приміщень є комплексне використання ультрафіолетового випромінювання та озону з фотоокисленням.

Розроблено систему електрофізичних технічних засобів для підтримання мікроклімату офісних приміщень із знезараженням та очищенням повітря від патогенної мікрофлори та інших шкідливих домішок хімічного і біологічного походження.

У ході виконання ПНД 4 «Водна безпека та меліорація земель в умовах зміни клімату» (слайд 6) науковці взяли участь у розробленні Закону України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель», який ухвалено Верховною Радою України 17 лютого 2022 року. Це перший етап виконання Плану заходів з реалізації Стратегії зрошення та дренажу в Україні до 2030 року, який затверджено Розпорядженням Кабінету Міністрів України 21 жовтня 2020 року №1567-р «Про затвердження плану заходів з реалізації Стратегії зрошення та дренажу в Україні до 2030 року».

Розроблено комплекс заходів, спрямованих на забезпечення водної безпеки України на національному та секторальному рівнях.

Проведено оцінку впливу зміни клімату на водність річок та розроблено концепцію інформаційно-аналітичної системи використання водних ресурсів України.

Розроблено методичні підходи до оцінювання водозабезпеченості територій для розвитку зрошення з урахуванням еколого-меліоративних обмежень.

Обґрунтовано нові способи, технології та конструкції споруд для проектування локальних і групових систем водопостачання.

Розроблено структуру комплексу інформаційно-довідкових систем та консультаційних послуг для планування сталого водоземлекористування на меліорованих територіях, її інтерфейс та технічне завдання для створення порталу послуг «Водоземлекористування», що є складовою автоматизованої системи інформаційного забезпечення землеробства.

В рамках виконання ПНД 5 «Зрошуване землеробство» (слайд 7) обґрунтовано методологічні підходи щодо подачі й розподілу поливної води на Півдні України в умовах зміни клімату. Сформовано бази даних та визначено групи індикаторів для оцінки впливу багаторічного зрошення на родючість ґрунтів, гідрогеолого-меліоративний стан земель на Каховському та Інгулецькому зрошуваних масивах.

Визначено параметри формування агрофізичних властивостей темно-каштанових ґрунтів під впливом режиму зрошення, систем удобрення, обробітку ґрунту та якості поливної води.

Створено інформаційну базу щодо особливостей нових інноваційних гібридів кукурудзи за комплексом господарсько-біологічних показників у повторних та беззмінних посівах на зрошенні.

Проведено оптимізацію структури посівних площ у рисових сівозмінах, що сприятимуть покращенню гумусового стану ґрунтів завдяки посівам люцерни та застосуванню сидеральних добрив.

Виконавцями ПНД 6 «Екологічна безпека агросфери» (слайд 8) встановлено закономірності відтворення агроекологічних функцій радіоактивно забруднених земель для стабілізації гумусного стану як основного елементу, який забезпечує реалізацію агроекологічних функцій ґрунту, необхідне комплексне застосування як мінеральних, так і органічних добрив при їх оптимальному співвідношенні, а на кислих ґрунтах ще і додаткове управління реакцією ґрунтового середовища з поправкою на необхідне зменшення надходження радіонуклідів у рослини.

Встановлено основні переважаючі тенденції формування дози внутрішнього опромінення мешканців Полісся України у віддалений період після аварії на ЧАЕС.

Визначено перелік екологічних ризиків в агроценозах, що дає змогу їх ранжувати.

Визначено основні показники алелопатичної активності культурних рослин як чинника формування ценотичних популяцій мікроміцетів в агроценозах за біологічних технологій їх вирощування.

Встановлено основні критерії екобезпечних технологій переробки побічних продуктів тваринного походження з отриманням органічних добрив.

Розроблено способи зниження емісії аміаку (дезодорації) та дезінфекції дигестату як сировини для переробки на органічне добриво.

У ході виконання ПНД 7 «Агрокосмос» (слайд 9) розроблено основні вимоги до супутникових даних для моніторингу опустелювання зональних агроландшафтів, оптимізацїї моніторингу процесів опустелення, оперативності прийняття управлінських рішень щодо пом’якшення наслідків опустелювання.

Обґрунтовано використання супутникових даних для оцінки вологозабезпечення агроекосистем, систематизовано методи їх використання, вивчено перелік та можливості доступних супутникових даних для моніторингу вологозабезпечення сільськогосподарських угідь та проведено порівняння супутникових та наземних даних щодо вмісту вологи у ґрунті.

Сформовано перелік супутникових даних, які можуть бути використані для моніторингу вологозабезпечення агроекосистем у зоні Степу України.

У ході виконання ПНД 8 «Сільськогосподарська мікробіологія» (слайд 10) одержано нові наукові знання щодо біологічної дегуміфікації ґрунту; залежності емісійних втрат сполук азоту і вуглецю від застосування різних норм мінерального азоту за дефіциту у ґрунті свіжої органічної речовини та за насичення його органічною речовиною різного походження.

Визначено закономірності змін життєздатності та метаболічної активності штамів пробіотичних бактерій в умовах сінажної екосистеми.

Одержано експериментальні дані щодо угруповання мікроміцетів кореневої зони рослин сої; виділено штами ґрунтових грибів, здатних до ендофітії з рослинами сої.

Виділено високоактивні штами діазотрофів та їх комплекси.

Одержано нові знання про серологічне та генетичне різноманіття брадіризобій, здатних нодулювати бобові рослини родів Glycine, Vigna, Lupinus та Arachis.

Виконавцями ПНД 9 «Сталий розвиток Карпатського регіону в умовах реалізації євроінтеграційних пріоритетів» (слайд 11) отримано базову інформацію про параметри водно-фізичних, хімічних характеристик та родючість ґрунтів різного ступеня деградації на орних схилових землях Лісостепу Західного та Передкарпаття. Встановлено параметри агрохімічного та агрофізичного стану лучних угідь Лісостепу Західного, Передкарпаття та Закарпаття.

 

Встановлено особливості формування елементів продуктивності пшениці ярої та озимої, льону олійного та льону-межеумку, гірчиці білої, картоплі; обґрунтовано шляхи інтенсифікації технології вирощування ріпаку озимого.

Проведено селекційну роботу з грястицею збірною, з тимофіївкою лучною та зареєстровано їх ознакові колекції генофонду.

Визначено показники молочної продуктивності, відтворної функції, резистентності та метаболічних процесів рубцевого травлення корів за згодовування їм у складі комбікорму препарату Активо; показники окремих ланок метаболізму азоту в рубці та крові корів, якісні параметри молока і його сиропридатність; показники росту ремонтних теличок та мікроклімату тваринницьких приміщень.

Визначено кількісні та якісні показники мікробіоти вмісту рубця овець та їх білоксинтезуючу активність. Розроблено заходи з організації збільшення виробництва молодої баранини в господарствах Лісостепової зони Карпатського регіону.

У ході виконання ПНД НААН 10 «Сталий розвиток агросфери Полісся» (слайд 12) розроблено сучасні базові підходи щодо подальшого ефективного використання осушуваних земель. Запропоновано перспективну регіональну кліматоорієнтовану агротехнологію вирощування товарного зерна кукурудзи в системі осушуваного землеробства. Введено науково-обгрунтовану короткоротаційну біологізовану сівозміну з 50%-им насиченням зернобобовими культурами на осушеному дерново-підзолистому ґрунті.

Встановлено закономірності прояву морфологічних ознак селекційного матеріалу хмелю, рослин колекцій чоловічих і мутантних форм залежно від змін чинників середовища, визначено рівень прояву адаптивних реакцій рослин хмелю в періоди підвищених температур повітря. Виділено джерела та донори адаптивних ознак для використання в селекції, створено нові генотипи хмелю. Обґрунтовано біохімічні та технологічні критерії оцінки селекційних сортів хмелю і продуктів його переробки відповідно до призначення цільового продукту. Ідентифіковано сорти хмелю ароматичного та гіркого типів вітчизняної і закордонної селекції для створення моделі сортів хмелю з визначеними характеристиками.

Розроблено систему складових конкурентоспроможності галузі хмелярства України. Здійснено моніторинг економічної діяльності вітчизняних хмелепідприємств та експортно-імпортних операцій на ринку хмелепродукції.

Сформовано інформаційну базу даних щільності забруднення сільгоспугідь, що віднесені до земель запасу навколо кожного населеного пункту Народицької ОТГ. Оновлено картографічні матеріали радіаційної ситуації з урахуванням місцевих умов.

Проведено оцінку впливу різних високобілкових кормів у раціоні на накопичення ¹³⁷Cs і важких металів (Pb, Cd, Cu, Zn) у найдовшому м’язі спини та печінці бугайців за їх утримання в ІІІ зоні радіоактивного забруднення. Експериментально обґрунтовано прийоми зниження радіоцезію і важких металів у яловичині за її виробництва в зоні Полісся України. Сформовано аналітичну базу даних якості та безпечності яловичини залежно від кормових факторів.

В рамках виконання ПНД 11 «Біоконтроль» (слайд 13) досліджено біологічні особливості перспективного біологічного агента клопа Perillus bioculatus та розроблено методику введення комах в культуру. Створено лабораторну культуру періллюса та отримано три генерації.

Проведено скринінг та відібрано мікробні угруповання, які стануть основою для створення комплексних препаратів з фунгіцидними та інсектицидними властивостями. Розроблено рекомендації з підбору мікробних угруповань для створення нового комплексного препарату для біологічного захисту рослин від шкідників та хвороб. Розроблено засади політики ефективного застосування біологічного методу захисту рослин в Україні.

Розроблено та виготовлено технологічне устаткування для масового розведення золотоочки. Розроблено технічні вимоги до комплексу з оптимальними значеннями продуктивності, виробничої площі та енерговитрат.

Розроблено ескізну конструкторську документацію для виготовлення експериментального зразка системи автоматичного керування економічної ферментаційної установки ЕФУ-500 для виробництва мікробіологічних засобів захисту рослин. Розроблено ескізну конструкторську документацію для виготовлення експериментального зразка блоків підготовки води, повітря, викидів. Виготовлено експериментальний зразок системи автоматичного керування. Проведено комплектацію системи сучасною апаратурою і матеріалами, включаючи виконавчі пристрої. Систему змонтовано за технологічним проектом ЕФУ-500 та проведено її випробування.

У ході виконання ПНД 12 «Заповідна справа» (слайд 14) підготовлено 39-й том «Літопису природи», де висвітлено зміни в природних та штучно створених екосистемах за звітний період.

Охарактеризовано склад та зміни флори судинних рослин заповідної зони. Наведено геоботанічні описи фонових рослинних угруповань на стаціонарах заповідника. Узагальнено дані про склад фауни, чисельність фонових та рідкісних видів тварин, структуру популяцій та закономірності динаміки їх чисельності. Зібрано дані про ритм розвитку, поточні фенодати рослин заповідного степу та аборигенної фауни. Встановлено особливості розмноження, паразитологічний стан тварин зоопарку «Асканія-Нова». Проаналізовано сезонний розвиток 23 індикаторних видів інтродукованих деревних, 5 видів голонасінних вітчизняної флори, 10 домінуючих декоративних трав'янистих та 10 видів рідкісних рослин дендропарку.

 

Досліджено сучасний склад, созологічний статус та осередки раритетної компоненти флори, вплив природних і антропогенних процесів на життєдіяльність Соколоподібних, умови існування червонокнижних представників герпетофауни на території заповідника «Асканія-Нова». Вивчено сучасну таксономічно-вікову структуру і стан насаджень південно-західної частини старого парку, віковий та таксаційний склад рослин роду дуб в насадженнях старого парку та колекційних ділянках дендропарку «Асканія-Нова», перебіг життєвого циклу рідкісних рослин та рослин з родів кніфофія, госта і півонія. Досліджено демографічну структуру, динаміку чисельності кулана туркменського в Асканії-Нова, основні екобіологічні особливості оленя Давида, паразитофауну окремих популяцій коня Пржевальського в аридних зонах Палеарктики, вивчено адаптаційну здатність огара асканійської популяції до природних умов України.

 

У ВІДДІЛЕННІ РОСЛИННИЦТВА (слайд 15) виконували завдання 16-ти програм наукових досліджень з проблем захисту рослин, технології вирощування, селекції, генетики, біотехнології сільськогосподарських культур тощо.

 

У рамках виконання ПНД 13 «Зернові, круп’яні, зернобобові культури» (слайд 16) створено та передано на кваліфікаційну експертизу 36 сортів зернових, круп’яних і зернобобових культур.

Науковцями проводиться селекційна робота із зерновими культурами, яка спрямована на створення універсальних та високоінтенсивних сортів пшениці м’якої озимої, екстрасильних за якістю зерна і з груповою стійкістю до поширених захворювань.

Створено бази даних: генетичних джерел ячменю ярого з підвищеним умістом білка та виділено сорти з підвищеним рівнем сирого протеїну в зерні (12,5-14,4 %); вихідного селекційного матеріалу вівса з високими індивідуально-продуктивними показниками (маса зерна у волоті, маса зерна рослини, довжина волоті, коефіцієнт продуктивного кущіння, стійкість до вилягання і посухи, комплексний імунітет до грибкових захворювань).

Розроблено систему оцінювання холодостійкості нуту та визначено сорти-тестери за цією ознакою.

За ПНД 14 «Біотехнологія і генетика в рослинництві» (слайд 17)

проведено скринінг та ідентифікації важливіших генів і їхніх алелів за використання ДНК-технологій, зокрема 30 сортів пшениці м’якої за генами стійкості до жовтої іржі, 62 зразки гексаплоїдних видів пшениці за генами фотоперіодичної чутливості, 126 сортів ячменю за алелями гену яровизації Vrn1, 12 ліній кукурудзи за геном β-каротингідроксилази, 7 сортів картоплі, 12 – чорної смородини, 6 – порічок, 18 – аґрусу щодо вірусів, які уражують дані рослини.

Встановлено достовірні асоціації алелів мікросателітних локусів з тривалістю періоду до колосіння пшениці та з вмістом каротиноїдів у зерні кукурудзи.

Виділено донори посухо- та морозостійкості пшениці м’якої та твердої, ячменю озимого, стійкості до збудників хвороб грибної етіології винограду. Отримано новий вихідний матеріал пшениці озимої, голозерного ячменю та тритикале спеціального технологічного використання зерна.

Розроблено Концепцію створення стійкого до збудника пірикуляриозу селекційного матеріалу рису з використанням сучасних біотехнологій.

За результатами ПНД 15 «Системи виробництва зерна» (слайд 18) створено і передано для проведення державної науково-технічної експертизи 6 високопродуктивних, адаптованих до різних ґрунтово-кліматичних умов вирощування гібридів кукурудзи різної групи стиглості, отримано 43 патенти та 40 авторських свідоцтв. Отримано 6 патентів і

авторських свідоцтв на інші культури, а саме: овес, ячмінь, сорго, квасоля.

При створенні нових гібридів і сортів використано інноваційні методи гаплоїдії, маркер-допоміжна селекція з аналізуванням груп стиглості, орієнтацією на якість зерна, зокрема підвищення вмісту каротиноїдів, цукрів і доступних сахаридів.

Виявлено сортову реакцію батьківських компонентів гібридів кукурудзи на внесення ґрунтових і післясходових гербіцидів, розроблено рекомендації щодо їх безпечного застосування. Встановлено основні показники життєздатності насіння кукурудзи та їх кореляцію з господарсько-цінними ознаками гібридів.

Виявлено особливості формування продуктивності вітчизняних і зарубіжних сортів пшениці озимої залежно від попередників, строків сівби, генетичної стійкості до вилягання, а також формування продовольчої якості зерна залежно від ресурсного забезпечення. Використання у технології вирощування ячменю ярого голозерного і плівчастого макро- та мікродобрив залежно від попередників виявлено елементи біологізації та отримано врожайність на рівні 4,3-5,9 т/га зерна.

За результатами досліджень з екологічного випробування гібридів кукурудзи різних груп стиглості в умовах Степу, Лісостепу та Полісся України встановлено економічну ефективність інноваційних технологій вирощування (інтенсивна, ресурсозберігаюча із різним рівнем витрат) та отримано врожайність зерна на рівні 5,4-12,8 т/га.

За звітній період з виконання ПНД 16 «Соняшник» (слайд 19) до «Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні» у 2021 році було занесено гібриди Блиск, Сократ, Вирій, Епікур, Волес та 8 батьківських компонентів гібридів соняшнику.

У селекційних розсадниках досліджено 7658 зразків І1-Іn, материнського і чоловічого типу. Сформовано і досліджено колекції ліній-відновників фертильності пилку і ліній-закріплювачів стерильності. У системі демонстраційного, конкурсного та екологічного випробування всебічно вивчено 3300 гібридних комбінацій соняшнику різних груп стиглості.

Виділено джерела високого вмісту олеїнової кислоти в олії, високої стійкості до вовчка соняшнику, до несправжньої борошнистої роси, а також зразки, що поєднують стійкість до гербіцидів групи сульфонілсечовин.

Визначено способи підвищення насіннєвої продуктивності соняшнику за допомогою комплексного застосування нових регуляторів росту рослин, мікродобрив та їх сумішей. Регулятори росту та мікродобрива залежно від комбінації препаратів і способу їх застосування зумовили підвищення насіннєвої продуктивності материнських форм соняшнику в середньому на 9–15 %, батьківських форм – на 7–12 %, а гібридів – на 4–14 %.

Протестовано робочу колекцію селекційних зразків соняшнику з різним рівнем накопичення кадмію. Створено дев'ять ліній-відновників фертильності пилку зі зміненим умістом ізомерів токоферолів. Виділено перспективну гібридну комбінацію з умістом β-ізомеру токоферолу.

Удосконалено методики лабораторного оцінювання біологічної активності препаратів для хімічної кастрації соняшнику за використання біотестів. Визначено стійкість до вовчка та урожайність гібридів соняшнику різних селекційних центрів.

У рамках виконання ПНД 17 «Генетичні ресурси рослин» (слайд 20) сформовано колекції зернових, круп’яних, зернобобових, технічних, кормових, лікарських, овочевих, плодових, ягідних культур (153,1 тис. зразків). До Національного генетичного банку рослин України залучено 3462 зразки з 22 країн світу. Упродовж 2021 року зібрано 522 зразки.

Продовжується робота з інформаційною системою «Генофонд рослин», яка містить інформацію про 109,8 тис. зразків. Для включення у Європейський пошуковий каталог генетичних ресурсів рослин (EURISCO) передано 107 тис. паспортів.

Упродовж 2021 року досліджено 15,6 тис. зразків генофонду рослин за цінними господарськими ознаками і виділено 1,3 тис. джерел, донорів, зразків-еталонів цих ознак.

Розроблено паспорти базової, ознакової, серцевинної, робочої та інших колекцій зразків генофонду, проведено експертизу та зареєстровано у 2021 р. 11 колекцій та 142 джерела цінних ознак. Всього зареєстровано 312 колекцій та 2296 джерел і донорів цінних ознак.

У селекційні, наукові установи та навчальні заклади передано 4923 пакетів зразків Національного генетичного банку рослин України, у т.ч. 4807 пакетів зразків установам України, 116 пакетів зразків за обміном у зарубіжні країни, з них 2,1 тис. зразків використано у селекції, 1,7 тис. – для наукових цілей, 1,1 тис. зразків – для навчальних цілей. З переданого колекційного матеріалу 903 зразки використано при створені нових сортів і гібридів сільськогосподарських культур.

За звітний період 30 сортів і гібридів сільськогосподарських культур зареєстровано, а 46 – передано на державну реєстрацію. Отримано 18 патентів на сорти рослин.

За ПНД 18 «Олійні культури» (слайд 21) проведено скринінг селекційного матеріалу дрібнонасіннєвих олійних культур – ріпаку, гірчиці та льону з різною експресією генів за біохімічними та морфологічними ознаками. Виділено джерела цінних ознак для залучення їх у схрещуваннях та ідентифіковано донори.

Встановлено закономірності успадкування якісних ознак досліджуваних культур і забарвлення насіння у трьох диких видів льону. Виділено перспективні міжвидові гібридні комбінації. Створено колекцію з 80 материнських ліній гібридів ріпаку озимого, придатних для створення гібридів харчового напряму використання.

Розроблено параметральну модель сорту-синтетика ріпаку озимого для використання у селекційному процесі у зоні Лісостепу.

В умовах Західного Полісся та Лісостепу встановлено врожайність олійних культур залежно від удобрення, регуляторів росту та строків сівби.

Створено структурну модель взаємозв’язку параметрів техніко-технологічного оснащення первинного насінництва олійних культур.

За ПНД 19 «Луб’яні культури» (слайд 22) створено і подано для проведення державної науково-технічної експертизи сорти промислових конопель: Лірина – насіннєвого напряму використання з урожайністю насіння 2,0 т/га, високою олійністю (44–48 %) та скоростиглістю і Медана – медичного напряму використання з підвищеним умістом канабідіолу та канабіхромену.

До «Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні» у 2021 році занесено 2 сорти промислових конопель: Гармонія – сорт універсального використання з урожайністю насіння 1,23 т/га, вмістом олії в насінні 36,5%, і виходом волокна 32,1 т/га, та Вік 2020 – сорт медичного напряму використання з підвищеним умістом канабігеролу (майже 1,0 %), при допустимому для України рівні тетрагідроканабінолу 0,08 % та урожайністю на рівні сорту-стандарту Гляна. Всі зазначені сорти не поступаються сорту стандарту за урожайністю волокна.

Розроблено технології переробки конопляної сировини на базі малих сільськогосподарських підприємств. Налагоджено промисловий випуск лінії механічної обробки стебел, що забезпечує виділення біля тонни волокна за зміну із засміченістю не більше 5 %.

 

За ПНД 20 «Овочівництво і баштанництво»  (слайд 23) проведено інтродукцію 107 нових генетичних джерел цінних селекційних ознак з 11 країн світу; запропоновано спосіб оцінки і добору джерел стресотолерантності в культурі in vitro. Створено активну колекцію дикорослих, напівкультурних видів і міжвидових гібридів помідора.

До Національного центру генетичних ресурсів рослин України передано гомозиготну лінію помідора їстівного та лінію квасолі лімської. Сформовано 7 інформаційних баз даних селекційно-цінних зразків за комплексом господарсько-цінних ознак.

Для органічного землеробства розроблено біологізовані системи живлення овочевих рослин (помідор, огірок, буряк столовий, батат), які зменшують техногенне навантаження на овочеві агроценози, сприяють збереженню родючості ґрунтів.

Розроблено режими озонування садивного матеріалу цибулі шалот, які зменшують втрати від хвороб під час тривалого зберігання на 45 % та енергоефективний спосіб отримання посадкового матеріалу батату. Проведено визначення ефективності застосування інноваційних пакувальних матеріалів для подовження тривалості зберігання спаржі з 5 до 28 діб.

У рамках виконання ПНД 21 «Картоплярство»  (слайд 24) до «Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні» у 2021 році занесено сорти картоплі Медея, Бажана, Опілля, для проведення державної науково-технічної експертизи передано сорт Соборна.

Визначено норму реакції 11-ти інтродукованих зразків батату на біотичні та абіотичні фактори за вирощування у зоні Полісся.

Розроблено базові принципи отримання оздоровлених мінібульб картоплі заданої маси від 3 до 5 г у фітомодулі  Аstro Tubers.

Проведено вивчення видового складу переносників вірусів картоплі та динаміка їх чисельності на ділянках добазового та базового насінництва.

Розроблено науково-обґрунтовані елементи технології вирощування картоплі у різних ґрунтово-кліматичних зонах України, залежно від впливу біологічних і техногенних факторів.

За результатами досліджень ПНД 22 «Плодове та декоративне садівництво» (слайд 25) за звітний період отримано 7 патентів на сорти яблуні (Соломія, Дміана), груші (Ластівка), обліпихи (Надійна, Морквяна, Обрій), хурми східної (Ювілейна Косенка).

Розроблено адаптивні енергоощадні технології вирощування плодів яблуні і груші для ґрунтово-кліматичних умов Лісостепу України. Для сортів груші Кучерянка та Ноябрська розроблено ефективні конструкції саду на підщепі айва А з V-подібною та колоноподібною кронами, прибуток з 1 га насаджень становить 366,8-383,6 тис. грн, що на 62,0-69,2 % більше, ніж у розріджених насадженнях з веретеноподібною кроною.

Розроблено сучасні типи інтенсивних насаджень черешні з використанням кращих вітчизняних та зарубіжних сорто-підщепних комбінувань. У зоні Лісостепу України кращими за продуктивністю (12,7-15,6 т/га) та товарною якістю продукції (97-98,5%) виділено насадження вітчизняних сортів черешні Талісман і Крупноплідна на середньорослих підщепах ВСЛ-2 та Гізела 6 (889 дер/га) з формуванням округлої малогабаритної крони.

Проведено формування та поповнення робочих колекцій квіткових декоративних рослин, до подальших інтродукційних та селекційних випробувань залучено 44 сорти 10-ти видів рододендрону, 20 сортів ломиносу, 278 – 7-ми садових форм троянди, 60 – хости гібридної, 143 – калістефусу китайського, 123 – лілійнику гібридного, 81 – чотирьох садових груп кани гібридної, 215 – ірису бородатого, 115 – хризантеми корейської дрібноквіткової.

За ПНД 23 «Виноградарство і виноробство» (слайд 26) отримано комплексні результати досліджень із селекції і генетики, ампелоекології, біотехнологій та виноробства.

Створено понад 20 сортів і форм винограду, що характеризуються високою морозо- і патогеностійкістю, рівнями продуктивності та якості. До селекційних програм залучено використання мікросателітних ДНК-маркерів для створення та добору генів стійкості до мільдью (Rpv3, Rpv10, Rpv12).

Розроблено методику оцінки впливу погодно-кліматичних умов на формування якості врожаю винограду з метою подальшого математичного моделювання регіонального сортименту винограду.

Виділено ізоляти агробактерій ІЛВІМ1 і ІЛВІМ2, які є антагоністами збудника бактеріального раку Rhizobium vitis і які буде використано у подальших дослідженнях для розроблення системи біологічного захисту від цієї небезпечної хвороби шляхом передпосадкового оброблення кореневої системи саджанців.

Досліджено способи розмноження винограду в умовах in vivo та in vitro, які дозволять створити основу для підвищення виходу садивного матеріалу та покращення його якості.

Проведено комплексну оцінку червоних сортів і селекційних форм винограду за фізико-хімічними та біохімічними показниками вина, серед яких виділено 11 перспективних для виробництва сухих столових вин.

За ПНД 24 «Захист рослин» (слайд 27) отримано 5 патентів на корисні моделі. Надано 182 консалтингові послуги з питань захисту зернових, плодових, овочевих культур та картоплі від шкідливих організмів.

Досліджено мікросателітні маркери, які розміщені на хромосомі 2BS пшениці. Вивчено ряд сортів пшениці озимої щодо наявності пшенично-житніх транслокацій.

Доповнено базу даних джерел стійкості вітчизняного селекційного матеріалу картоплі до золотистої картопляної нематоди Globodera rostochiensis.

Удосконалено методику моніторингу ентомоакарофауни в умовах урбофітоценозів. Розроблено спосіб захисту від борщівника Сосновського, який дозволяє до 25 разів знизити кількість рослин у вогнищах. Проведено скринінг хижих нематофагових грибів та відібрано ефективні штами-продуценти для створення біопрепарату для захисту від фітопаразитичних нематод. Доповнено базову інформацію про фізико-хімічні властивості пестицидів за величиною дипольного моменту. Отримано аналітичні матеріали щодо вивчення кон’юнктури ринку науково-технічної продукції із захисту рослин.

За ПНД 25 «Кормовиробництво» (слайд 28)  створено і передано для проведення державної науково-технічної експертизи чотири високопродуктивних сорти кормових культур та сої, а саме: костриці лучної – Піяра; горошку посівного (ярого) – Пірит, сої Кобуко та Світлиця.

До «Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні» у 2021 році занесено 16 сортів, з них: 3 – багаторічних бобових трав, 6 – багаторічних і однорічних злакових трав, тритикале озиме зерноукісного типу, 3 – однорічних бобових, 4 – сої. Удосконалено методи селекції багаторічних і однорічних трав, зернобобових культур і сої за різними напрямами.

Розроблено бактеріально-мінеральну систему живлення сої на основі оптимізації симбіотрофного та автотрофного азотного живлення, яка забезпечує реалізацію генетичного потенціалу сортів на 65-80 %, прибавку врожайності насіння – 18-40 %, уміст сирого протеїну –
39-41 %, жиру – 21-22 %.

Розроблено еколого–біологічні принципи підвищення продуктивного потенціалу високобілкових видів багаторічних трав.

Сформовано методологічні основи технології підвищення продуктивності кормових угідь.

Розроблено біолого-ценотичні принципи добору видового і сортового складу культурних пасовищ для корів молочного напряму, м’ясної худоби та овець. Сформовано моделі пасовищних травостоїв, які забезпечують урожайність зеленої маси до 25,5 т/га за вмісту сирого протеїну до 22 % залежно від зони вирощування.

Удосконалено технології заготівлі об'ємистих кормів з використанням нових біологічних консервантів. Розроблено рецептури гранульованого комбікорму із пре- та пробіотичною дією та кормових добавок на основі біологічно-активних речовин для свиней, які сприяють підвищенню їх середньодобових приростів на 10-15 %.

За ПНД 26 «Біоенергетичні ресурси» (слайд 29)  встановлено, що вирощування біоенергетичних культур на малопродуктивних і деградованих землях сприяє відновленню їх родючості. Доведено позитивний вплив на вміст та накопичення органічного вуглецю у ґрунті за умов тривалого вирощування багаторічних біоенергетичних культур (міскантус гігантський, просо прутоподібне), що відповідає принципам сталого розвитку та основним положенням Європейського Зеленого Курсу щодо зменшення викидів парникових газів.

Проведено роботи з інтродукції та створення адаптованих до ґрунтово-кліматичних умов України гібридів павловнії. Розроблено та запатентовано спосіб отримання життєздатних експлантів павловнії для введення в культуру in vitro, удосконалено та оптимізовано живильні середовища для мікроклонального розмноження павловнії, ризогенезу, калусогенезу та регенерації мікроклонів.

Здійснено аналіз вітчизняних і закордонних концепцій розвитку біоенергетики і систематизовано цілі, які Україна зобов’язалась досягти відповідно до Паризької Кліматичної Угоди та Європейського Зеленого Курсу для переходу до низьковуглецевої економіки.

У рамках виконання ПНД 27 «Буряки цукрові та інші нішеві культури» (слайд 30)  у 2021 році розроблено науково-методичні основи для одержання гаплоїдів і подвоєних гаплоїдів в умовах in vivo.

До «Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні» у 2021 ріці занесено два гібриди буряків цукрових Сонячний і Вільшанка та вівса – Далеч. Для проведення державної науково-технічної експертизу подано 9 нових гібридів буряка цукрового.

Досліджено вплив цитоплазматичної спадковості Beta maritima і Beta patula на показники зимостійкості та виділено насіннєві зразки.

Виділено нові стерильні цитоплазми для гібридної селекції буряків цукрових від природних популяцій диких видів Beta maritina i Beta рatula, походженням із Греції, Туреччини, о. Мадейра.

Залучено у наукові дослідження колекційні зразки Світового банку насіння та зразки, вирощені в умовах просторової ізоляції. Значення цих досліджень полягає у тому, що повна цитоплазматична однорідність у результаті використання тільки єдиної S цитоплазми Оуена у світовому буряківництві створює потенційну небезпеку нових епіфітотій і вірусних захворювань, наприклад, таких як ризоманія.

За ПНД 28 «Ефіроолійні, лікарські та пряно-ароматичні рослини» (слайд 31) розроблено узагальнений алгоритм управління продукційними процесами у лікарському рослинництві.

Підготовлено алгоритм оптимізації методичної бази, яка використовується у селекційній практиці та для проведення кваліфікаційної експертизи сортів лікарських та ефіроолійних культур.

Розроблено методичні рекомендації «Визначення посівних якостей насіння звіробою звичайного (Hypericum perforatum L.)» та «Методика індукції апоміксису».

До «Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні» у 2021 році занесено сорти лікарських рослин: беладона звичайна – Геката (урожайність повітряно-сухої сировини 30,1 ц/га, вміст суми алкалоїдів в перерахунку на гіосціамін 0,36 %); кмин посівний – Монарх (урожайність насіння – 12,6 ц/га, вміст ефірної олії в насінні – 4,86 %); лопух справжній – Еталон (урожайність сухих коренів – 45,8 ц/га, вміст суми фруктозанів у коренях – 21,13 %).

У ВІДДІЛЕННІ ЗООТЕХНІЇ (слайд 32) виконували завдання 6-ти програм наукових досліджень з проблем генетики, фізіології, біохімії, селекції, біотехнології сільськогосподарських тварин, збереження генофонду тощо.

 

За ПНД 29 «Екологічно безпечні  технології у тваринництві»  (Слайд 33) визначено головні фактори комфортних умов для тварин: мікроклімат, технологічна складова, виробнича потужність комплексів, менеджмент, умови і якість годівлі та селекційний відбір. Удосконалено  у напрямі енергозбереження окремі елементи пасовищно-табірного утримання ярок. За використання фістульних тварин спростовано гіпотезу про сумісний кумулятивний ефект застосування сорбенту анальцим з кормовою добавкою ТЕП-мікс.   Доведено, що лише окреме їх застосування мало позитивний вплив як на продуктивність тварин, так і на зменшення викидів парникових газів та аміаку.

За ПНД 30 «Кліматично-адаптивне та органічне тваринництво»   (слайд 34) розроблено методику мульти-параметричного методу безперервної автоматичної реєстрації і оцінки параметрів мікроклімату, електричну схему, друковані плати, програмне забезпечення та виготовлено лабораторний зразок моноблокової вимірювальної системи «Аналізатор повітряного середовища електронний моноблоковий».

Розроблено систему  іонізованої очистки  повітря на промисловому свинокомплексі, застосування якої через  чотири години безперервного озонування зменшує масову концентрацію  аміаку у повітрі свинарника  у 3,53 рази,  сірководню – у 2 рази,  масові викиди з приміщення аміаку –  у 3,28 рази, а сірководню – у 1,88 рази.

Розроблено експериментальні способи регенерації підстилки.

За ПНД 31 «Генетика, збереження та відтворення   біоресурсів у тваринництві»   (слайд 35) розроблено методичні підходи щодо генетичного моніторингу генофондів порід великої рогатої худоби за допомогою методів монолокусного і мультилокусного генотипування ділянок ДНК та за його результатами  встановлено породоспецифічні фрагменти, що дозволяють виявити особливості генетичної структури різних порід та встановити філогенетичні зв’язки між ними. Встановлено, що найбільший рівень поліморфізму за мікросателітними локусами ДНК спостерігався у тварин молочних порід великої рогатої худоби.

За ПНД 32 «Рибництво та рибальство»   (слайд 36) розроблено і впроваджено нову систему іхтіологічного моніторингу водосховищ з визначенням найважливіших ділянок для відтворення риб з особливим природоохоронним статусом, а також тест-системи для молекулярно-біологічної ідентифікації збудників особливо небезпечних інфекційних захворювань риб.

За ПНД 33 «Бджільництво» (слайд 37) визначено стандартні значення окремих екстер’єрних ознак робочих бджіл та трутнів для комп’ютерного дослідження морфометрії бджіл. Встановлено вміст важких металів у ґрунті, бджолиному обніжжі і його жирнокислотний склад в умовах лісостепової зони. Розроблено технологічні схеми одержання екстракту із маточних личинок бджіл та екстрактів із квітів та насіння нагідок.

 За ПНД 34 «Фізіологія і біохімія тварин» (слайд 38) встановлено  біодоступність альтернативної кормової сировини для  птиці - листя соняшника, горіха, люцернового борошна. З'ясовано, що підвищення перетравності протеїну соняшникового шроту завдяки низькотемпературній екстракції дозволяє знизити вміст сирого протеїну в раціоні курей та покращити їх яєчну продуктивність. Краще засвоєння протеїну корму зменшує кількість азоту в посліді та його викиди у довкілля. Доведено, що застосування наносомального препарату в умовах теплового стресу нормалізує статеву поведінку, об'єм еякуляту, концентрацію сперміїв в еякуляті самців кролів, відсоток живих сперміїв та їх динамічні показники. 

У ВІДДІЛЕННІ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ (слайд 39)  виконували завдання 2-х програм наукових досліджень з проблем ветеринарно-санітарного благополуччя, біобезпеки та біозахисту сільськогосподарських тварин тощо.

 

 За ПНД 34 «Єдине здоров’я» (слайд 40) виконувався комплекс наукових завдань щодо створення і удосконалення систем аналізу та контролю біологічних ризиків у тваринництві України щодо емерджентних і економічно значимих захворювань тварин (грип і ньюкаслська хвороба птиці, африканська чума свиней, нодулярний дерматит, блутанг, хвороба Шмаленберга, бруцельоз, сибірка, кампілобактеріоз, туберкульоз, лейкоз), у т.ч. антропозоонозів.

В результаті серологічного моніторингу сільськогосподарської птиці 15 господарств Харківської, Хмельницької, Запорізької та Миколаївської областей встановлено напружений імунітет до ньюкаслської хвороби,  коронавірусної інфекції (інфекційного бронхіту) курей, хвороби Гамборо та мікоплазмозу.

Проведено ПЛР-скринінг та встановлено циркуляцію цирковірусу-3 серед поголів’я домашніх свиней. Розроблено лабораторні регламенти секвенування геному цирковірусу свиней типу 3.

Розроблено спосіб виготовлення живильного середовища для ізоляції збудника туберкульозу великої рогатої худоби, що забезпечує більш ефективне (на 10-15%) виділення культур та отримано патент.

Визначено вплив солей наночастинок металів  на організм перепелів, здійснено оцінку якості кормів та їх забрудненості мікроорганізмами, а також проведено дослідження щодо розроблення антимікотичного засобу на основі нанометалів (Ag, Cu, Fe, Mn).

Визначено ендемічні території в Україні щодо лихоманки Крим-Конго (окремі регіони південно-східних та північно-західних областей), лихоманки Західного Нілу  (деякі території південно-східного, центрального та західного регіонів) і вірусного кліщового енцефаліту (низка регіонів  північно-західних, центральних та південно-східних областей).

За ПНД 35 «Забезпечення здоров’я тварин» (слайд 41) проводили дослідження з вивчення африканської чуми свиней, сказу, сибірки, лептоспірозу, геморагічної хвороби кролів та анаеробних інфекцій тварин, переносників трансмісивних захворювань, моніторингу, удосконалення діагностики та заходів боротьби з паразитарними хвороба тварин,  антибіотикорезистентності мікроорганізмів та акушерсько-гінекологічних проблем тварин.

У 2021 році завершено проєкт «Вивчення можливої ролі домашніх тварин як резервуару SARS-CoV-2» Національного фонду досліджень України, за результатами виконання якого не відмічено ролі домашніх тварин у передачі збудника COVID-19.

Виявлено РНК вірусу геморагічної хвороби кролів другого генотипу в трьох зразках печінки у приватних господарствах Київської та Харківської областей та РНК вірусу першого генотипу в зразках господарств Хмельницької області. Проведено аналіз бази даних генетичних послідовностей для діагностики геморагічної хвороби кролів та розроблено праймери для одночасної диференційної діагностики RHDV-1 та RHDV-2 методом ПЛР в режимі реального часу. Підібрано специфічні праймери і зонди для виявлення фрагментів генів збудника клостридіозу, які пов’язані із токсинопродукуванням. Встановлено, що запропоновані праймери є чутливими і специфічними для виявлення генів, які кодують альфа- та епсилон-екзотоксин, а також ентеротоксин, що необхідно для швидкої типізації та оцінки вірулентності мікроорганізму.

Створено базу даних географічних координат випадків сказу за 2018-2020 рр., до якої увійшли записи про лабораторно встановлені спалахи сказу на території усіх областей України, крім АР Крим та тимчасово окупованих територій.  Це сприятиме ефективному ретроспективному аналізу випадків цього захворювання і удосконалення заходів боротьби.

Вивчено видовий склад та еколого-біологічні особливості кровосисних двокрилих комах та іксодових кліщів в умовах Рівненської області. До комплексу гнусу входили 35 видів комарів, 20 – ґедзів, 33 – мошок, 15 – мокреців. Фауна іксодових кліщів налічувала 2 види.

 

У ВІДДІЛЕННІ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ І ПРОДОВОЛЬСТВА (слайд 42) виконували завдання 6-и програм наукових досліджень з проблем аграрної економіки, економіки природокористування, землевпорядкування, олії й жирів, харчової та переробної промисловості.

За ПНД 36 «Аграрна економіка» (слайд 43) розроблено і запропоновано до впровадження концептуальну модель розвитку фермерства та кооперації на засадах інтеграції селянських господарств  для формування організаційно-економічних умов сталого розвитку сільських територій, яка включає: проєкт Концепції розвитку сімейних фермерських господарств на період до 2030 року; моніторингові оцінки динаміки становлення сімейних фермерських господарств;  пропозиції з організації сімейних фермерських господарств; концептуальні пріоритети утвердження структур сімейного типу через механізм кооперації та інтеграції; науково-обґрунтовані пропозиції щодо стимулювання участі фермерських господарств у реалізації пріоритетів сталого розвитку сільських територій; модель оцінювання розвитку та інституційної структури фермерських господарств на селі.

Методологічно удосконалено забезпечення організаційно-економічної імплементації заходів практичного впровадження моделі ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення, яке включає: методичне супроводження практичної реалізації інституційного забезпечення з впровадження заходів щодо організації ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення в Україні; ідентифікацію практик ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення; методику обліку операцій із земельними ділянками; рекомендаційні положення з оподаткування землі та операцій з нею; практичний порядок бухгалтерського обліку та оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення і прав їх оренди. 

Концептуально обґрунтовано стратегічні напрями сталого розвитку сільських територій та реалізації пріоритетів гарантування продовольчої безпеки, які включають: методологічні положення і рекомендації з оцінювання інклюзивного розвитку сільського соціуму та сільських територій; стратегічні пріоритети сталого розвитку сільських територій України на період до 2030 року; науково-обґрунтований аналіз потенціалу сільських територій, їх ресурсного забезпечення, соціально-економічного стану; прогноз розвитку сільського господарства у 2021 році; методичні засади і оцінки цінових продовольчих ланцюгів.

За ПНД 37 «Економіка природокористування» (слайд 44) запропоновано інформаційні складові забезпечення еколого­економічного розвитку аграрного сектору прикордонних регіонів в умовах транскордонного співробітництва, зокрема планово-прогнозна, нормативно-довідкова, оперативно-технічна, обліково­аналітична, які дають змогу сформувати систему автоматизованих баз даних: кадастрів природних ресурсів, довідкову агроекологічну інформацію про стан довкілля на прикордонних територіях.

Проаналізовано та визначено  основи еколого­економічного оцінювання сукцесійно­трансформаційних процесів екосозологічно раритетних водно­болотних, торфових і лісових екосистем України за  зміни клімату, зокрема на прикладі природного заповідника «Древлянський».

 З’ясовано, що наслідки зміни клімату в сільській місцевості та урбанізованій території в одному й тому самому регіоні можуть бути різними. Небезпечнішими для виживання є великі та середні за розмірами міста. Вважається, що поєднання негативних наслідків урбанізації та зміни клімату створює пряму загрозу екологічній, економічній та соціальній безпеці. Зміна клімату може спричинити прямі ризики (підтоплення, аномальну спеку, посилену міськими мікрокліматичними особливостями тощо) та непрямі – порушення нормального функціонування окремих систем міст та складнощі у наданні базових послуг населенню (водопостачанні, міському транспорті, енергозабезпеченні тощо).

За ПНД 38 «Землевпорядкування» (слайд 45) розроблено Концепцію Загальнодержавної програми використання та охорони земель, яка затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України. Запропоновано низку найбільш доцільних в сучасних умовах інструментів реалізації даної Програми. У розвиток вказаної Концепції розроблено пропозиції до Закону України «Про охорону земель».

Обґрунтовано важливість оцінки вартості земельного капіталу в сільському господарстві, відповідно до сучасних ринкових трансформацій, як важливого чинника капіталізації земельних ресурсів. Продовжено роботу із наповнення Автоматизованої системи управління земельно-майновим комплексом Національної академії аграрних наук України.

За ПНД 39 «Національна продовольча система» (слайд 46) одержані результати щодо забезпечення безвідходності та ресурсозбереження у м'ясній та молочній галузі за рахунок глибокої переробки сільськогосподарської сировини та створення нових технологій виробництва харчових продуктів високої споживчої якості.

Визначено перспективні напрями підвищення харчової цінності низки традиційних та оздоровчих продуктів з використанням функціональних компонентів, дієтичних волокон інулінової групи та фітокомпозицій лікарських рослин. Опрацьовано напрями підвищення ефективності переробки крохмалевмісної сировини під час отримання біоетанолу та визначені вихідні дані щодо екологізації  спиртового виробництва.

За ПНД 40 «Олія та жири» (слайд 47) розроблено методи та критерії оцінки температурної стабільності жирів. Обґрунтовано і запропоновано раціональний рецептурний склад дисперсного середовища олеогелю з мінімальним вмістом транс-ізомерів жирних кислот. Розроблено математичні моделі залежності температури плавлення жирової суміші від масової частки компонентів, композиції на основі вторинних продуктів переробки насіння льону та сої, що наближена за амінокислотним складом до еталонного білку та процесу екстрагування смакоароматичних компонентів з пряно-ароматичної сировини. Визначено раціональні умови проведення процесу.

 

Визначено найбільш перспективні напрямки щодо розроблення правил безпеки у виробництві олій.

За ПНД 42 «Інноваційна біоекономіка» (слайд 48)  обґрунтовано теоретико-методологічні засади та законодавчу базу інноваційної біоекономіки в АПК; обґрунтовано ринково адаптовану систему виробництва нішевих культур в Україні на основі фастплант технологій; розроблено модельні підходи і інформаційно-комунікаційний інструментарій створення цифрової платформи управління об’єктами прав аграрної науки; сформовано концептуальні засади розвитку агроринків на платформі інноваційної біоекономіки і смарт-спеціалізації; розроблено і запроваджено кластерну модель виробництва насіннєвого матеріалу вітчизняних сортів картоплі на засадах державно-приватного  партнерства.

 

У ВІДДІЛЕННІ НАУКОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ (слайд 49) виконували завдання однієї програми наукових досліджень з проблем інноваційного розвитку.

За ПНД 41 «Інноваційний розвиток» (слайд 50) досліджено найбільш поширені  в світі моделі кластеризації. Узагальнено основні підходи до формування кластерної політики при налагодженні діяльності міжрегіональних наукових центрів НААН.

Проведено 1134 науково-практичних заходів (конференцій, семінарів та нарад, виставок-ярмарок, «днів поля»,  «круглих столів»), надано 39 тис. консультацій.  Проведено навчання понад 13 тис. фахівців АПК, забезпечено функціонування 200 демонстраційних полігонів та 18 модельних ферм. Проведено маркетингові дослідження вітчизняного ринку сільськогосподарських культур та визначено, що конкуренцію вітчизняним сортам ріпаку озимого, ріпаку ярого, кукурудзи, буряка кормового складає продукція іноземних компанії  Німеччини, Франції, Голландії, Швейцарії, Австрії, Польщі та США.

            Міжрегіональними науковими центрами НААН: проведено 13 засідань науково-координаційних рад Центрів, підготовлено 210 рекомендацій, 2232 аналітичні довідки, надано 111 пропозиції з питань забезпечення прибуткового ведення АПК. Здійснювалося випробування 294, трансфер 316 наукових розробок.  

         До відання Національної академії аграрних наук України віднесено 11 об’єктів (слайд 51), що становлять національне надбання, які представлені банками генетичних ресурсів рослин і тварин, колекціями корисних ґрунтових  мікроорганізмів для підвищення урожайності   сільськогосподарських культур, моноспецифічних  імунодіагностикумів, клітинних культур для  ветеринарної медицини і біотехнології, збудників інфекційних хвороб тварин тощо.

Колекції, банки, фонди видань підтримувались і поповнювались упродовж минулого року.

Національна академія аграрних наук України є головним науково-методичним центром із наукового забезпечення високотехнологічного розвитку галузей агропромислового комплексу нашої держави.

На початок 2022 року Академія об'єднувала 107 дійсних членів (академіків) (слайд 52), 114 членів-кореспондентів, 40 іноземних і 28 почесних членів – провідних вчених аграрного профілю.

 

Кадровий потенціал Академії, що працював над виконанням завдань програм наукових досліджень у 2021 році становив 6347 осіб (слайд 53), з них  3169 науковців, у тому числі 437 докторів наук, 1453 кандидатів наук.

 

Кадровий склад галузевих відділень Академії характеризується такою чисельністю науковців: 1192 (37,6%) працюють у наукових установах Відділення рослинництва; 974 (30,7%) – Відділення землеробства, меліорації та механізації; 470 (14,8%) – Відділення зоотехнії; 222 (7,1%) – Відділення аграрної економіки і продовольства; 181 (5,7%) – Відділення наукового забезпечення інноваційного розвитку і 130 наукових працівників (4,1%) - в установах Відділення ветеринарної медицини.

Молоді учені – наше майбутнє! Із загальної кількості виконавців програм наукових досліджень кількість молодих учених у 2021 році становила 732 особи (слайд 54), з них: докторів наук (віком до 40 років) – 18, докторантів (віком до 40 років) – 8, кандидатів наук (віком до 35 років) – 208, аспірантів (віком до 35 років) – 238, вчених (віком до 35 років), які мають вищу освіту не нижче  магістерського рівня – 260 осіб.

Висунуто три роботи на здобуття щорічної премії Президента України для молодих учених і дві роботи – для участі у конкурсі на здобуття Премій Верховної Ради України молодим ученим. У 2021 р. Президія НААН за результатами проведеного конкурсного відбору рекомендувала Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки призначити дві стипендії Кабінету Міністрів України для молодих учених, які успішно проводять наукові дослідження за пріоритетними напрямами, використовують сучасні методи досліджень і вже досягли вагомих результатів, подовжити виплату 11 стипендій для молодих учених – стипендіатів від Національної академії аграрних наук України. Також висунуто дві кандидатури для участі у конкурсі на здобуття іменних стипендій Верховної Ради України для найталановитіших молодих учених.

Упродовж 2021 року наукові установи Національної академії аграрних наук України відповідно до законодавчо визначених пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень та інноваційної діяльності та з метою реалізації схвалених Президією НААН Пріоритетних напрямів наукових досліджень Академії на 2021‑2025 рр., відповідно до затвердженого Переліку програм і підпрограм наукових досліджень НААН на 2021‑2025 рр. розпочали виконання п'ятирічного етапу тематики наукових досліджень. Теми фундаментальних досліджень наукових установ НААН на 2021-2025 рр. пройшли експертизу Експертної ради з питань оцінювання тем фундаментальних досліджень при Національній академії наук України, позитивно оцінені та визнані доцільними для виконання.

Дослідження в наукових установах НААН упродовж 2021 року виконувались за 43 ПНД (слайд 55), зокрема: у Відділенні землеробства, меліорації та механізації дослідження виконувались за 12 ПНД, у Відділенні рослинництва – 16, у Відділенні зоотехнії – 6, у Відділенні ветеринарної медицини – 2, у Відділенні аграрної економіки і продовольства – 6, у Відділенні наукового забезпечення інноваційного розвитку – за 1 програмою.

Установами НААН виконувалися 1136 наукових завдань в ПНД за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету, з них 549 – фундаментальних, 567 – прикладних та 20 – короткотермінових прикладних.

Відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», Порядку проведення державної атестації наукових установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України, наказу Міністерства освіти і науки України у 2021 році 18 наукових установ НААН пройшли державну атестацію.

Станом на кінець 2021 р. чинними є 86 свідоцтв про державну атестацію (слайд 56): до І класифікаційної групи віднесено 17 наукових установ НААН; до ІІ класифікаційної групи – 59; до ІІІ класифікаційної групи – 10 наукових установ НААН.

         Спільні дослідження з науковими установами НАН України, Мінагрополітики, інших міністерств і відомств.

         З метою підвищення результативності наукових досліджень за пріоритетними напрямами НААН значну кількість їх виконано упродовж 2021 р. у тісній співпраці з науково-дослідними установами НАН України (слайд 57), Національної академії медичних наук України, Міністерства освіти і науки України, Мінагрополітики, Мінприроди, а також інших міністерств та відомств.

   

Спільні наукові дослідження проводили за окремими тематичними напрямами наукових досліджень і науково-технічних розробок, а саме: фізіологія та генетика рослин; методи генетичної інженерії; біоенергетика; нанотехнології і наноматеріали в галузях мікробіології, вірусології та ветеринарній медицині; проблеми кріобіології і кріомедицини; розроблення й удосконалення методів діагностики та профілактики хвороб рослин і тварин; сільськогосподарська біотехнологія; розроблення методів раціонального використання природних ресурсів і охорони довкілля в агропромисловому виробництві; сталий розвиток сільських територій і раціональне землекористування, нові ресурсоощадні технології в галузях АПК в умовах зміни клімату тощо.

Співробітництво наукових установ НААН із закладами вищої освіти.

Наукове співробітництво установ НААН і закладів вищої освіти України (слайд 58) упродовж 2021 р. здійснено за такими традиційними напрямами: фундаментальні дослідження у рамках спільних наукових підрозділів з метою комплексного дослідження актуальних теоретичних проблем аграрної науки; проведення спільних прикладних наукових досліджень з метою створення високотехнологічної інноваційної науково-технічної продукції для підприємств агропромислового комплексу; підготовка висококваліфікованих фахівців для галузей агропромислового комплексу на профільних кафедрах закладів вищої освіти та філіях цих кафедр на базі наукових установ НААН; проведення спільних наукових і освітянських заходів – конференцій, семінарів, круглих столів, днів поля тощо.

 

 

        

         У 13 наукових установах Академії функціонувало 65 спільних наукових підрозділів, які було створено із закладами вищої освіти III–IV рівнів акредитації. Учені НААН разом із науково-педагогічними працівниками закладів вищої освіти виконували науково-дослідні програми та проєкти на підставі окремих угод, в основному Міністерства освіти і науки України та Міністерства аграрної політики та продовольства України.

 Упродовж 2021 р. учені наукових установ НААН брали активну участь у навчальному процесі закладів вищої освіти України. Крім того, частина учених наукових установ Академії брала участь у роботі державних екзаменаційних комісій при здачі студентами державних іспитів та захисті дипломних робіт бакалавра і магістра.

Низка наукових установ Академії у 2021 р., як і в попередні роки, залишалася науково-експериментальною базою для проходження навчальної і виробничої практики, підготовки курсових та дипломних робіт студентів закладів вищої освіти. На основі традиційної інтеграції навчального і наукового процесів з метою виявлення талановитої молоді з числа майбутніх магістрів значній кількості студентів випускних курсів закладів вищої освіти аграрного профілю надавалася можливість проводити науково-дослідні роботи на базі відповідних відділів і лабораторій наукових установ НААН з наступним залученням випускників магістратури для подальшого навчання в аспірантурі. Також частина випускників закладів вищої освіти аграрного профілю, які проходили виробничу практику у наукових установах НААН, влаштовувалась на роботу до відповідних профільних наукових установ для подальшого здійснення наукової діяльності.

Один із пріоритетів розвитку міжнародного наукового співробітництва Національної академії аграрних наук України – це інтеграція науково­дослідних установ мережі Академії до Європейського дослідницького простору через розширення участі у міжнародних наукових програмах ЄС, у Європейській програмі європейського співробітництва у сфері науки та інновацій COST, зокрема Горизонт Європа (2021–2027 рр.).

Нині установи Академії синхронізують дослідницькі проєкти з релевантними інституціями країн ЄС та світу. Мова йде про дотримання державної політики Відкритої науки, визначення механізмів приєднання до національного порталу Горизонт Європа, до онлайн­платформи з комунікації між учасниками інноваційного процесу наукового та бізнес­середовища, долучення до участі у Робочій групі з Відкритої науки для розроблення Національного плану дій через Національну електронну науково­інформаційну систему (URIS) тощо.

Національна академія аграрних наук України має визнаний у світі науковий потенціал і співпрацює з науковими установами 50 країн світу (слайд 59).

Відображенням міжнародної діяльності є статистичні дані, так у 2021 році:

ü загальна кількість угод – 208, з них новоукладених – 51;

пролонговані – 157;

ü виконано грантових проектів – 14;

ü здійснено 505 закордонних відряджень, з них - 14 стажувань та ще 139 науковців – он-лайн;

ü членство академічних установ у міжнародних наукових центрах, організаціях – 120. 

 

Індикаторами збалансованого розвитку і міжнародної «привабливості» установ Академії стало: 

У землеробстві:

Розроблення Національної цифрової карти потенціалу секвестрації ґрунтового вуглецю за технічними вимогами/специфікаціями Глобального ґрунтового партнерства. Застосування мікробних препаратів Ризогумін, Мікрогумін, Хетомік, Діазобактерин і Біогран у різних ґрунтово­кліматичних умовах. Експрес прогнозування врожайності кормових культур на радіоактивно забруднених ґрунтах. Набуття міжнародного статусу і включення до світової мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО Біосферного заповідника «Асканія-Нова» імені Ф. Е. Фальц- Фейна.

У рослинництві:

  Підбір технічних культур, придатних для вирощування у несприятливих ґрунтових умовах і застосування низькозатратних агрономічних прийомів та технік. Використання генетичного матеріалу рослин, який покладено в основу створення ранньо-, середньо- та пізньостиглих, стійких до ураження хворобами, посухостійких, високопродуктивних сортів і гідридів сільськогосподарських культур.  З’ясування впливу ненаркотичних сортів конопель на біологічні характеристики популяцій диких конопель. Обмін генетичними ресурсами сільськогосподарських культур, їх вивчення, збереження, селекція.

У зоотехнії:

 Застосування молекулярно-генетичного типування великої рогатої худоби, коней, овець та свиней за вимогами Міжнародного товариства генетики тварин, ISAG для виявлення походження племінних тварин, поліморфізму генів господарсько-корисних ознак тварин. Розповсюдження в Україні варіантних штамів реовірусу та поліомавірусу серед водоплавної птиці, генетичної структури вірусів і генетичної спорідненості штамів.  Впливу зміни клімату на продуктивність птиці, екологічно безпечних технологій переробки відходів птахівництва, моніторингу асоційованих інфекцій птиці. Використання ставових, басейнових та рециркуляційних господарства повного та неповного циклу виробництва продукції аквакультури для підвищення ефективності ведення рибогосподарської діяльності та відтворення червонокнижних видів риб. Тестування і діагностика інфекційних захворювань риб і ракоподібних.

 У ветеринарній медицині:

Вивчення динаміки накопичення і видового складу борелій у популяціях м’яких та іксодових кліщів Півдня України. Секвенування архівних зразків ортоміксовірусів птиці та вірусологічні дослідження зразків біологічного матеріалу диких птахів. Зменшення загроз щодо розповсюдження особливо небезпечних патогенів, які, ймовірно, можуть переноситися перелітними птахами в Україну та вірусу африканської чуми свиней.

У аграрній економіці і продовольстві:

Застосування стратегії «розумної спеціалізації» за регіональною ознакою з доступом до інструментів структурних фондів ЄС.  Прогнозування і визначення перспектив реалізації вітчизняної тваринницької продукції на міжнародних ринках.

У науковому забезпеченні інноваційного розвитку:

 Використання ринку інновацій в агропромисловому комплексі України на засадах розвитку кластерів за умов комерціалізації результатів наукових досліджень. Поліпшення наукового і наукометричного забезпечення мережі Академії.

Пропагування наукової продукції (слайд 60).  Наукові установи НААН здійснювали пропаганду і рекламування наукових досягнень за усіма напрямами наукового забезпечення розвитку галузей АПК країни завдяки експонуванню їх на міжнародних, всеукраїнських та регіональних виставкових заходах, серед яких слід відмітити: Міжнародні агропромислові виставки «АГРО­2021» та «АгроЕкспо», Міжнародну виставку «Зернові технології»; Міжнародну виставку «Фрукти. Овочі. Логістика»; Міжнародну агропромислову виставку «Агрофорум»; Міжнародну агропромислову виставку «Агропорт»; Сільськогосподарську виставку «Фермер України» тощо. Крім того, наукові установи Академії брали участь у семінарах, круглих столах, які відбувалися в рамках проведення означених виставкових заходів.

Для ознайомлення представників виробництва, науковців, освітян та працівників державних органів з інноваційними розробками Академії вже 13 років успішно функціонує Виставково-інноваційний центр НААН (слайд 61), на якому щорічно демонструється понад 1200 кращих сортів і гібридів селекції установ НААН.

  

Щорічно науково-дослідними установами Академії закладаються власні демонстраційні полігони нових сортів і гібридів та технологій їх вирощування.

Упродовж 2021 р. загальна кількість проведених науковими установами Академії міжнародних та всеукраїнських конференцій, з’їздів, семінарів, конкурсів становила 1012. Ученими НААН опубліковано 3516 статей у наукових журналах України та за кордоном без урахування статей у міжнародних наукометричних базах Scopus та Web of Science. Здійснено 293 виступи на телебаченні, 127 – по радіо, надано понад 45 969 консалтингових послуг.

Діяльність Державного видавництва «Аграрна наука» (слайд 62). У 2021 р. Державне видавництво «Аграрна наука» НААН забезпечило підготовку оригінал­макетів наукової літератури відповідно до Плану підготовки та випуску наукових видань.

 Загальний обсяг видань становить 281,8 обл.­вид. арк., із них книжкової продукції – 25 найменувань загальним обсягом 231,0 обл.­вид. арк. і 5 позапланових робіт загальним обсягом 50,80 обл.­вид. арк., періодичні видання – 224,0 обл.­вид. арк.

У 2021 році, відповідно до плану випуску наукових видань вийшло з друку 12 номерів науково-теоретичного журналу «Вісник аграрної науки»,  три номери журналу англійською мовою «Agricultural science and рractice» (Сільськогосподарська наука і практика), який входить до наукометричної бази Web of Science та чотири номери науково-інформаційного бюлетеня завершених наукових розробок «Аграрна наука – виробництву», виготовлено чотири оригінал-макети Реферативного журналу «Агропромисловий комплекс України».

Видавнича діяльність є одним з основних статутних завдань НААН як спосіб оприлюднення результатів наукових досліджень, спосіб представлення наукових здобутків світовій науковій спільноті та суспільству (слайд 63). З огляду на це, організація видавничої діяльності стає складовою інформаційної політики Академії, а відтак і засобом формування позитивного іміджу науковця, виховання поваги до наукової праці.

Науковими установами Академії  у  2021 р. видано 168 найменувань книг, з них 135 – в Україні, 33 – в інших країнах; 84 – наукових журналів, 41 – міжвідомчих наукових збірників, 22 – бюлетенів і 259 – методичних рекомендацій.

Наукові видання НААН (слайд 64). Науковими установами Академії видаються паперові і електронні наукові видання (журнали, бюлетені, збірники). Нині з 58 видань НААН перереєстровано і маємо 1 видання категорії А і 41 видання категорії Б. Поки що не перереєстровано 16 видань НААН (подано матеріали на перереєстрацію).

Публікаційна активність (слайд 65). Найбільшу увагу, безумовно, викликає кількість публікацій у виданнях категорії А, що індексуються наукометричними базами  Scopus та/або Web of Sciences. На слайді наведено публікаційну активність установ Академії за відділеннями. У порівнянні з попередніми роками маємо зростання даного показника, що, безумовно, радує. Однак, на жаль, темпи його покращення поки що дуже повільні. Наш науковий потенціал  набагато більш потужний, ніж ми його реалізуємо на сьогодні!

В установах Академії маємо акредитовані наукові підрозділи (слайд 66).

Міжнародний рівень - за ISO (International Organization for Standardization),  міжнародна організація, метою діяльності якої є ратифікація розроблених спільними зусиллями делегатів від різних країн стандартів. Маємо 23 наукові підрозділи в установах НААН, що акредитовані за ISO.  Вітчизняний рівень - наукові підрозділи, що акредитовані в Україні   (ДП "Укрметртестстандарт"), таких маємо 30.

Кадровий потенціал науки стає одним з основних ресурсів піднесення економіки в епоху інформаційних, біо- і нанотехнологій, еру глобалізації та інтернаціоналізації, а також швидкого зростання та розвитку “індустрії знань”, коли кількість знань подвоюється кожні п’ять років (слайд 67).  В Україні за умов розбудови інноваційної економіки дедалі сильніше постає питання формування інтелектуального потенціалу на засадах вдосконалення системи підготовки кадрів вищої кваліфікації.

З огляду на потреби щорічного оновлення та поліпшення кадрового потенціалу наукових установ Академії, структурних підрозділів установ їх поповнено молодими фахівцями вищої кваліфікації, у 31 науковій установі відповідно до державного замовлення здійснено підготовку наукових кадрів вищої кваліфікації через навчання в аспірантурі та у 18 наукових установах через докторантуру. Ефективне функціонування докторантури та аспірантури забезпечується наявністю висококваліфікованих наукових і науково­педагогічних кадрів, наукових шкіл та відповідним рівнем фундаментальних і прикладних досліджень у галузях знань, за якими проводять підготовку кадрів вищої кваліфікації. У 2021 році 28 наукових установ НААН переоформили ліцензію Міністерства освіти і науки України на провадження освітньої діяльності (підготовка докторів філософії) у межах 11 галузей знань та 18 спеціальностей. Відбувся захист 34 докторських та 144 кандидатських дисертацій (слайд 67).

Фінансування діяльності НААН (слайд 68). Фінансування науки не можливо розглядати поза межами тих сучасних трендів, які ми маємо. Наука є стратегічним ресурсом держави, найголовнішим чинником формування людського капіталу. Від науки залежить сучасна економіка, добробут населення, а також самореалізація кожної людини.

Національна академія аграрних наук України, як державна установа, фінансується за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, коштів спеціального фонду (власних надходжень) та інших джерел, не заборонених законодавством.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» Національній академії аграрних наук України затверджено бюджетні призначення за загальним фондом у сумі 660,471 млн грн. До спеціального фонду НААН у 2021 р. надійшло коштів у сумі 955,219 млн грн. Фінансування діяльності НААН за напрямами використання бюджетних коштів, а саме: фундаментальні наукові дослідження, прикладні наукові та науково-технічні розробки, підготовка наукових кадрів, розвиток наукової інфраструктури НААН (витрати на утримання гуртожитку-готелю аспірантів), підготовка до друку і випуск наукових видань, збереження та розвиток об’єктів, що становлять національне надбання наведено на даному слайді.

Більш детально питання “Про фінансове забезпечення та використання коштів у 2021 році в мережі Національної академії аграрних наук України” викладено у інформації першого віце-президента Академії академіка НААН Гладія Михайла Васильовича.

Доцільно відмітити, що виконуючи наукові дослідження за державним замовленням, наукові установи за результатами власних досліджень внесли 327 пропозицій законодавчим та виконавчим органам влади щодо підвищення ефективності діяльності вітчизняного АПК (слайд 69).  

Науковий внесок працівників наукових установ, державних підприємств та апарату Президії НААН у розвиток аграрної науки та виробництва високо оцінений Державою (слайд 70). Так, за 2021 рік двоє працівників нагороджено орденами та медалями України, двом присвоєно почесне звання України, 23 - нагороджено почесними грамотами Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, 15 - отримали державні стипендії та премії, а 215 – було відзначено відомчими нагородами НААН (Почесною відзнакою, Почесною грамотою та Подякою).

 

Шановні учасники Загальних зборів!

Проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень на високому рівні, мобілізації та концентрації ресурсів в рамках обраних пріоритетів дозволить здійснення комплексу заходів щодо відновлення та розбудови системи дослідницьких інфраструктур. Відповідна Концепція Державної цільової програми розвитку дослідницьких інфраструктур в Україні на період до 2026 року схвалена Розпорядженням Кабінету Міністрів України 14 квітня 2021 року № 322-р, передбачає вироблення механізму консолідації зусиль центральних органів виконавчої влади, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та міжнародних організацій, що надають технічну допомогу, для створення необхідних передумов розвитку наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, підвищення рівня досліджень та конкурентоспроможності наукового продукту.

В нинішніх умовах діяльність Національної академії аграрних наук України підпорядковується єдиній, узгодженій державній військово-економічній політиці та має на меті формування наукових основ продовольчої безпеки та сталого розвитку нашої країни як передумови зростання добробуту її населення, розроблення механізмів здобуття економічної незалежності держави, впровадження системного підходу до стратегічного планування, узгодження позицій та реалізації цільових програм, досягнення європейських стандартів досліджень та виробництва аграрної продукції і продовольства.

На завершення хотів би ще раз підкреслити, що важливі та відповідальні завдання, які стоять перед українським суспільством з перетворення вітчизняної економіки на соціальну ринкову систему, висувають нові вимоги до ефективнішого використання потужного вітчизняного наукового потенціалу.

Сьогодні весь наш народ бореться за незалежність рідної Держави. Низький уклін Збройним Силам України за їх патріотизм і професіоналізм! Кожен працівник Академії, як і кожен громадянин України, на своєму місці працює на Перемогу над рф. Дозвольте висловити впевненість у тому, що Національна академія аграрних наук України, її установи і творчі колективи й надалі докладатимуть максимум зусиль для подальшого розвитку науки, наукового супроводу розв’язання тих завдань, які стоять перед нашою державою.

Бажаю всім нам якнайшвидшої Перемоги над ворогом і успішної розбудови красивої України!

 

СЛАВА ЗБРОЙНИМ СИЛАМ УКРАЇНИ!

СЛАВА УКРАЇНІ!