Вітчизняна селекція цілком може конкурувати з провідними іноземними компаніями - Ярослав Гадзало

Понад 100 представників насінницьких господарств та товаровиробників, фермери, керівники та головні агрономи сільгосппідприємств, які взяли участь у Дні поля, що відбувся на базі ДП ДГ «Дніпро» ДУ Інститут зернових культур, залишили схвальні відгуки щодо представлених селекційних розробок вчених Академії та тематичного наповнення заходу. Серед них - представники компаній КВС, Байєр, ЗААТЕН-УНІОН (Румунія), НВФГ «Компанія «Маїс» та інші.

«Це дуже корисний захід для насіннєводів, керівників агроформувань, фермерів, які присутні на Дні поля, – відзначив в.о. директора ДП «Дослідне господарство «Дніпро» Олександр Овсюк, – Селекція Інституту зернових культур спрямована на створення посухостійких гібридів кукурудзи, які добре витримують нинішню спеку, що дуже важливо для аграріїв. У цьому ми переконалися, оглядаючи демополігон, де представлені дніпровські та інші гібриди».

Президент НААН Ярослав Гадзало, який взяв участь у заході, наголосив на особливій ролі фундаментальних і прикладних досліджень в рослинництві з метою прискорення науково-технічного прогресу у галузі зерновиробництва, які проводять науковці мережі науково-дослідних установ НААН, у тому числі Інституту зернових культур. 

«На сьогодні кукурудза як провідна харчова, кормова і технічна культура є лідером в інтенсифікації аграрного виробництва, – підкреслив Ярослав Гадзало, – І в цьому дуже важлива роль  Інституту зернових культур НААН, який має значний науковий потенціал, вагомі селекційні здобутки. Добре зарекомендували себе посухостійкі гібриди на півдні України, є також гібриди, які в умовах зрошення дають по 15-17 тонн з гектара. Особливо показовим став нинішній рік, коли гібриди дніпровської селекції витримали високі температурні коливання. Тож вітчизняна селекція цілком може конкурувати з провідними іноземними компаніями», – наголосив Ярослав Гадзало в інтерв’ю газеті Сільські новини.

Як розповів Ярослав Гадзало, місяць тому в рамках українсько-німецького аграрного діалогу було проведено онлайн-зустрічі з німецькими вченими – керівниками наукових установ аграрного профілю. У Німеччині є два об’єднання: в одному – 12 наукових установ, в іншому – 3. Лише в одній з німецьких наукових установ – 1300 вчених. Така кількість колись була в Одеському селекційно-генетичному інституті, де зараз лишилось близько 300 науковців. Якщо фінансування аграрної науки у Німеччині становить близько 11 мільярдів гривень,  то в Україні – лише 450 мільйонів гривень. Бюджетні асигнування там – 70-80 %, у нас – менше 50%, а у 2019-му році  були скорочені до 35%. 

«Але і за цих умов вчені наукових аграрних установ  плідно працюють, отримуючи нові селекційні знахідки, які дозволяють нашим сільгоспвиробникам нарощувати обсяги і площі кукурудзи та інших зернових культур», – підсумував Ярослав Гадзало.

Директор ДУ Інститут зернових культур НААН Владислав Черчель ознайомив присутніх із селекційними досягненнями та технологічними розробками Інституту на демонстраційному полігоні. Ознайомлення з гібридами кукурудзи селекції НААН та іноземної селекції відбулося у с. Василівка, де розташоване друге відділення господарства. У рамках Дня поля також відбулася демонстрація селекційної техніки ДУ ІЗК НААН та новітніх зразків тракторів та реманенту, представлених ТОВ «Агроспейс».

Фото надані редакцією газети Сільські новини та ДУ Інститут зернових культур  НААН.