24 січня 2018 р.\\ засідання бюро Президії НААН \\

В засіданні бюро взяли участь і виступили в обговоренні зазначеного питання : Калетник Г.М. – ректор Вінницького національного аграрного університету МОН України, академік НААН; Войтов В.А. - завідувач кафедри транспортних технологій і логістики Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка МОН України; Хоменко Ю.І. – начальник відділу енергетики та поновлюваних джерел енергії Департаменту землеробства та технічної політики в АПК Мінагрополітики України; Гелетуха Г.Г. – голова правління Громадської спілки «Біоенергетична асоціація України»; Кравчук В.І. – директор Українського науково-дослідного інституту прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва ім. Л. Погорілого, член-кореспондент НААН; Булгаков В.М. – професор кафедри механіки Національного університету біоресурсів і природокористувавння України МОН України, академік НААН, Голуб Г.А. – завідувач кафедри тракторів, автомобілів та біоенергосистем Національного університету біоресурсів і природокористувавння України МОН України. 

Бюро Президії зазначило, що виробництво сільськогосподарської продукції потребує значних затрат праці, матеріально – технічних та енергетичних ресурсів. У структурі собівартості с.-г. продукції частка витрат на енергетичні ресурси становить в рослинництві 12 – 30 %, у тваринництві 14 – 35%. Основним енергетичним ресурсом, який використовується у сільськогосподарському виробництві є нафта і продукти її переробки, вартість яких постійно зростає. Україна імпортує близько 73% нафти і нафтопродуктів. Імпортозамінність та висока вартість енергетичних ресурсів зумовили пошук альтернативних джерел енергії та шляхів зменшення їх витрат. 

На даному етапі в плані енергозаміщення найбільш стабільним і керованим для реалізації у сучасних технологічних процесах виробництва сільськогосподарської продукції є використання енергоносіїв, вироблених за технологіями біоенергетики, у вигляді твердих, рідких та газових видів біопалив, які використовують, відповідно, для отримання теплової енергії або як пальне у двигунах внутрішнього згорання. 

Разом з тим у науковому забезпечені енергетичної автономізації АПВ є низка недоліків, наприклад: роботи в науково-дослідних установах і університетах ведуться розрізнено, окремі отримані результати не мають повної завершеності і тому не мають практичної реалізації; недостатня співпраця з машинобудівними і сільськогосподарськими підприємствами; дослідники у своїй діяльності недостатньо враховують зарубіжний досвід; на етапі планування науково-дослідних робіт не в повній мірі прогнозується їх інвестиційна привабливість. 

Бюро Президії Національної академії аграрних наук України діяльність Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН та Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» з наукового забезпечення енергетичної автономізації агропромислового виробництва визнало задовільною. 

Одночасно було окреслено завдання наукових установ Академії на перспективу стосовно: розроблення Концепції енергетичної автономізації агропромислового виробництва та сільських територій; співпраці наукових установ НААН з науковими установами НАН України та МОН України щодо проведення комплексних досліджень з вирішення питань енергетичної автономізації агропромислового виробництва та сільських територій.