Національна академія аграрних наук України Науково-методичний і координаційний центр з наукових проблем
розвитку АПК України
UA EN
Як росія пустила дніпровську воду в Крим і чим це загрожує: коментар експерта НААН 08.07.2022

Як росія пустила дніпровську воду в Крим і чим це загрожує: коментар експерта НААН

Після розгортання повномасштабної війни росії проти України загарбникам таки вдалося пустити дніпровську воду в окупований Крим. Але традиційно зробили це у свій варварський спосіб із порушенням усіх технічних норм. Тепер через це можуть виникнути проблеми не лише на півострові, а й на тимчасово окупованих частинах Херсонської та Запорізької областей.

Чим загрожує саме така форма подачі води розповів директор Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України Михайло Яцюк.

Технічні нюанси

Навесні 2014 року, після захоплення Криму росіянами, Україна перекрила постачання води з Дніпра на півострів. У лютому 2022 року окупанти захопили головну споруду Північно-Кримського каналу, Каховську ГЕС та всі гідротехнічні споруди, які регулювали постачання води в Крим. Згодом росіяни зруйнували тимчасову дамбу, автомобільний міст та головну перегородку каналу, щоби "пустити" воду. Утім, зробили це не через метод насосних станцій, як було до окупації півострову, а просто відчинили шлюзи, щоб вода йшла самотоком.

"Північно-Кримський канал - це система гідротехнічних споруд, і просто «пустити» ним воду недостатньо, - зазначив Михайло Яцюк. - Після захоплення головної споруди каналу там відразу відкрили шлюзи, підірвали шлюзи регулятора, які на кордоні з Кримом контролювали рівень води, внаслідок чого без будь-якого регулювання, з порушенням водоохоронного законодавства та правил експлуатації вони почали подачу води".

Фахівець НААН зауважив, що за рахунок правильної побудови Північно-Кримського каналу і природних особливостей вода може йти сапомлином до Джанкоя.

Загалом канал має близько 400 кілометрів довжини і поділений на три частини. Перша протікала від Каховського водосховища до тимчасової дамби біля адмінкордону. Ця частина працювала і забезпечувала херсонців водою. Друга йшла від півночі до центру Криму на перетині з річкою Салгир. Ця частина не працювала і знаходилася у занедбаному стані. Третя - прямувала до східної частини півострова і нею перекидалась вода з гір до різних міст. Тобто, не експлуатувалася лише одна частина каналу, яку в екстреному порядку невідомо як приводили до ладу окупанти.

"За правилами експлуатації, пускати воду треба раніше середини або навіть наприкінці березня. Тому що на більшості своєї довжини Північно-Кримський канал має земляне русло. Якщо в морозний період розпочати його наповнення, то порушуватиметься цілісність каналу. Розраховувалося, що вода потрібна для вегетаційного періоду, найбільше її потребує сільське господарство, дещо менше необхідно для комунальних потреб та інших галузей економіки. Оскільки пуск води зробили значно раніше і без технічної підготовки – це призвело до величезної кількості загроз", - акцентував науковець.

Шкода для здоров’я та області без зрошення

Потрапляння води в непідготовлений канал принесло більше шкоди, ніж користі. Зокрема, через незадовільний стан гідротехнічних споруд почалося руйнування самого каналу.

"Внаслідок цього відбулися процеси підтоплення. Оскільки немає контролю над регулюванням стоку, відсутнє правильне управління ресурсами, це призводить до низької якості води, що провокує величезну загрозу для здоров'я людей", - наголосив Михайло Яцюк.

Експерт додав, що вода в Північно-Кримському каналі береться з Каховського водосховища, корисної ємкості якого недостатньо для неконтрольованого забору води.

"До Каховського водосховища підв'язані сільськогосподарський і соціальний комплекси. Крадіжка води звідти йде в безпрецедентних масштабах. Не можна забирати звідти всю воду, тому що нею забезпечують низку міст, які знаходяться поруч, а також зрошення в Херсонській та Запорізькій областях. Тобто, є загроза водозабору та постачання води для пиття населенню", - зауважив Михайло Яцюк.

Під загрозою АЕС

Ще однією загрозою із неконтрольованим забором води з Каховського водосховища може стати проблема охолодження ядерних реакторів Запорізької атомної електростанції.

"Така ситуація може виникнути, якщо у водосховищі критично знизиться рівень води. Це може призвести до проблем із охолодженням АЕС.

Паралельно з цим може додатися ще низка екологічних проблем. Якщо утвориться мілководдя, у літній період, внаслідок перегрівання води почнеться цвітіння синьо-зелених водоростей, наслідком чого стане погіршення якості води", - підсумував Михайло Яцюк.



Повернення до списку