Всесвітній день молока
Двадцять років тому, 1 червня 2001 року, Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (FAO) було встановлено Всесвітній день молока (World Milk Day), щоб визнати важливість молока як продукту харчування та відзначити значний внесок молочного сектору в економічний розвиток. За даними FAO, молочний сектор є джерелом коштів для існування понад одного мільярда людей, а молочні продукти споживають понад шести мільярдів людей у всьому світі.
Відзначення Дня молока дає можливість зосередити увагу на важливості цього продукту харчування, підвищити обізнаність населення про роль молочних продуктів у здоровому харчуванні.
Традиція відзначати Всесвітній день молока саме першого червня набула широкого поширення: в десятках країн по всьому світу в цей день проводяться фестивалі молока – з дегустаціями, з концертами та з конкурсами. Питне молоко, якого виробляють понад 700 млн т на рік – найпоширеніший молочний продукт у світі. Всесвітня асоціація охорони здоров'я рекомендує вживати 330 кг молочних продуктів (у перерахунку на молоко) на рік. Найвищий рівень споживання молочних продуктів на душу населення у Фінляндії, а найнижчий –у Китаї. Рівень виробництва на душу населення України молочних продуктів склав лише 52 % від фізіологічної норми. За даними Держстату (https://ukrstat.org/uk/operativ), 2019 року в Україні було вироблено близько 9,69 млн т молока, що на 3,7 % менше порівняно з 2018 роком, – зокрема, зменшилося виробництво питного молока, сирів, вершкового масла та інших молочних продуктів.
На думку Голови ради директорів «Спілки молочних підприємств України» Вадима Чагаровського, фактичне виробництво молочної сировини в Україні становить близько двох третин від показників, які оприлюднив Держстат, і нині є найнижчим за останні 100 років (https://zaxid.net/news/).
На початку нашої незалежності Україна була на шостому місці в світі за обсягами виробництва молока. Сьогодні ми є останніми в третьому десятку. Складний стан негативно вплинув на структуру споживання молока населенням у перерахунку на одну особу. Якщо у 1990 р. норма і структура споживання молока були збалансованими – 99,7% до фізіологічної норми, то нині це співвідношення становить 66%. Порівняно з раціональними нормами споживання 2019 року, кожен громадянин України спожив на 46 % менше молока і молочних продуктів. Окрім того, внутрішній ринок заполонила фальсифікована, і неоцінена за якістю та безпечністю, продукція. Дефіцит молочної сировини в Україні призвів до зростання імпорту всіх видів молочних продуктів у 2019 році.
Молочне скотарство України останні 20 років характеризується стійкою тенденцією до скорочення чисельності поголів’я корів, а, відповідно, і до об’ємів виробництва молока. Разом з цим, середній надій на одну корову зріс у 2,1 раза порівняно з 1990 роком і в 2019 році становив 6109 кг молока.
Молочна галузь України переживає важкі часи і для стабілізації ситуації та зупинення зменшення виробництва молока необхідно докласти спільних зусиль як виробникам молока, так і переробникам. Потрібно привести базові показники молочної сировини до європейських норм та створити Національну програму розвитку молочної та молокопереробної галузей.
Академік-секретар Відділення зоотехнії НААН