Новини

В Україні площі під бататом (солодка картопля) постійно розширюються, хоча поки складають близько 100 гектарів. Про перспективи розвитку промислового виробництва батату в інтерв'ю виданню EastFruit розповіла наукова співробітниця Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України Тетяна Івченко.

Батат або солодка картопля - багаторічна трав'яна рослина родини берізкових. Походить з Центральної Америки. Одна з найпоширеніших у світі харчових і кормових культур.

В країнах з помірним кліматом батат вирощують як однорічну рослину для одержання кореневих бульб, які за хімічним складом близькі до картоплі, але багатші на вуглеводи (до 30 %), в тому числі цукри (2—6 %).

• не потребує такого виду робіт як підгортання;
• абсолютно не цікавить колорадських жуків;
• не належить до родини Пасльонових (не є родичем і тому має мало спільних хвороб із картоплею, перцем, помідорами, баклажанами, 
• тютюном і фізалісом, які часто заражають одне одного);
• кращі показники врожайності та більший розмір бульб;
• не потребує ні планового оприскування отрутохімікатами, ані протруювання перед посадкою;
• високий коефіцієнт розмноження: з однієї бульби можлива вигонка до 40 самостійних рослин, після чого вона частково ще придатна в їжу;
• при порівняно незначному догляді стебла з листками залишаються зеленим, а корені набирають масу аж до початку жовтня (на 2 місяці довше картоплі) за умові, що немає заморозків і ще бувають сонячні дні з температурою вдень 15 і більше градусів тепла. Вибірково можна відкопувати бульби в їжу починаючи з серпня;
• надзвичайно корисний.

На дослідних ділянках в Інституті овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук створюють нові сорти батату, які будуть адаптовані до умов України, вивчають ефективні способи розмноження посадкового матеріалу (клонова селекція), режими мінерального живлення і місце культури в сівозміні, а також досліджують, як змінюється вага батату під час зберігання.

"Ідея замінювати картоплю бататом з'явилася, тому що змінюється спосіб життя людей - їх почало більше цікавити здорове харчування. Попит на культуру зростає не тільки в Україні, а й у країнах Західної Європі та Китаї. Окрім того, кліматичні зміни і селекційні розробки по створенню скоростиглих форм дозволили розширити ареал вирощування цієї культури, яка раніше була характерною лише для тропіків. Вирощувати в Україні можна середньо- або ранньостиглі сорти батату", - зазначила Тетяна Івченко.

Наскільки клімат України підходить для цієї культури? За словами Тетяни Івченко, в будь-якому регіоні України можна вирощувати батат. 

"Ця культура стає дуже популярною для вирощування в приватному секторі. Але дачники в основному вирощують старі сорти кормового призначення, з червоною шкіркою, білі або кремові всередині, добре адаптовані до наших ґрунтово-кліматичних умов".

Тетяна Івченко додає, що хоч ці сорти і забезпечують хороший урожай, проте вони не цікавлять ринок: ні ресторани, ні супермаркети не використовують цей продукт. Проте, такі сорти популярні у городників,

"Їх легко вирощувати і вони, як і будь-який вид батату, корисні для здоров'я, а також підходять як дієтичний продукт для людей з діабетом. Не кожен може дозволити собі регулярно купувати цей продукт по 90-100 гривень за кілограм, тому люди вирощують батат для себе на городі".

За словами Тетяни Івченко, на ринку є попит на жовтий і фіолетовий батат. Сорти фіолетового кольору можна ефективно вирощувати тільки на півдні України, оскільки вони більш теплолюбні.

"Батат взагалі не витримує низьких температур. Ми висаджуємо культуру після останніх заморозків навесні і збираємо врожай у вересні до настання холодів. Таким чином, вегетаційний період на північному сході, в Харківській області, становить 4 місяці. На півдні ж, у Херсонській області, він триває 5 місяців. У тропічному кліматі культура може рости і протягом шести місяців, але ми обмежені безморозним періодом. Комерційно привабливі сорти батату варто вирощувати на півдні України. Тому зараз ця культура популярна в Миколаївській, Одеській, Херсонській областях. У цих регіонах якраз є промислові плантації по кілька десятків гектарів", - зауважила Тетяна Івченко.

Врожайність батату сильно варіюється - від 40 до 100 тонн з гектара. Кращий урожай можна отримати в південних регіонах країни.

"Але навіть ці 40 або 100 тонн - це загальний урожай, товарного батату там тільки певна частина. Варто відзначити, що існують складнощі при збиранні батату, оскільки його молоді кореневі бульби часто пошкоджуються на цьому етапі. Це пов'язано з тим, що ґрунти в Україні важчі, ніж в тропічних регіонах, де традиційно вирощують батат", - сказала Тетяна Івченко.

Через це в Україні стають популярними сорти, в яких кореневі бульби ростуть ближче один до одного, що дозволяє проводити механічний збір культури.

Фахівчиня відзначила, що тільки з наступного року до Реєстру сортів рослин України введуть два сорти батату, створені в Інституті овочівництва і баштанництва НААН. До цього часу батат фактично був в Україні "поза законом",

"Питання, яке хвилює виробників - які сорти краще вибрати для промислового вирощування батату. Зараз існують певні тренди і мода на цей продукт. Світовим лідером по селекції батату є Університет штату Луїзіана в США. Там якраз диктують цю моду".

Тетяна Івченко додала, що товарний батат повинен важити від 200 до 400 грамів і мати ідеальну форму. Практично весь батат, який можна побачити в супермаркетах України - імпортний. Популярним є сорт "Ковінгтон", який вивели не так давно. За її словами, це ідеальний приклад батату товарного вигляду і якості продукту.

"Про батат в Україні багато говорять вже протягом п'яти років. Тому фермери встигли освоїли технологічні секрети вирощування цієї культури. Водночас через те, що середня температура в Україні нижче, ніж в тій же Луїзіані, великий відсоток урожаю фермерів - це батат середнього або маленького розміру. Такі кореневі бульби можна використовувати для переробки", - розповіла Тетяна Івченко.

Наукова співробітниця інституту підкреслила, що наявність переробних підприємств істотно могло б збільшити рентабельність виробництва батату в країні, оскільки готелі та торгові мережі не цікавляться великими і дрібними бульбами.

"Переробка може мати на увазі різні види виробництва: виготовлення борошна, чіпсів та ін. Якщо в Україні з'явиться підприємство, яке спеціалізується на переробці батату, площі під цією культурою істотно виростуть, оскільки фермери будуть знати, куди продавати товар. Сьогодні українські фермери найчастіше продають батат онлайн, а також до закладів готельно-ресторанного бізнесу", - уточнила Тетяна Івченко.

"Культура, зокрема, популярна в Німеччині і Франції. У цих країнах батат часто асоціюється зі святковими стравами на Різдво і Новий рік. В Україні, у зв'язку з кліматичними умовами, продавати батат взимку важче. Кореневі бульби варто зберігати при температурі +12 - +14 градусів. Якщо ж при транспортуванні температура опустилася нижче 0ºС градусів, батат псується", - зазначає наукова співробітниця Інституту овочівництва і баштанництва НААН.

Тетяна Івченко розповіла, що зараз фермери продають батат за ціною 40-60 грн/кг. Все залежить від класу кореневих бульб, сорту, товарного вигляду. Найбільше цей продукт потрібен людям віку 50+, оскільки у них частіше зустрічаються такі проблеми з підвищенням рівня цукру в крові.

"Але купівельна спроможність таких громадян, найчастіше, нижча. Тому вони не можуть дозволити собі регулярно купувати батат. На жаль, ми не спостерігали поки таких же успішних маркетингових проєктів для просування батату, які були зроблені для збільшення споживання спаржі. Покупець не розуміє, чому за "солодку картоплю" йому пропонують заплатити близько 100 грн. Для зростання місцевого ринку необхідно активніше розповідати людям про корисні властивості батату", - наголосила Тетяна Івченко.

Слова Тетяни Івченко доповнює директорка з розвитку Української плодоовочевої асоціації Катерина Звєрєва. За її словами, попит на "солодку картоплю" зростає в усьому світі, а лідером виробництва і експорту є Китай.

"Батат є інгредієнтом багатьох дієтичних і екзотичних страв. У ньому багато клітковини, заліза, кальцію, крохмалю, глюкози, мікроелементів і вітамінів. Водночас жовті, червоні і помаранчеві сорти батату мають підвищений вміст каротину. Високий попит на культуру спостерігається в країнах з гарним рівнем доходів громадян. Продукт цікавий для експорту та деякі виробники невеликими партіями вже реалізують український батат на ринок ЄС. Проте нинішні обсяги виробництва батату в Україні поки не дають підстав говорити про налагодження системного експорту. Українська плодоовочева асоціація бачить високий потенціал батату українського виробництва на зовнішніх ринках. Зокрема, не тільки в свіжому вигляді, а й у переробці - поставках нішевих здорових готових продуктів - чіпсів з батату і муки", - підсумувала Катерина Звєрєва.

Фото: Тетяни Івченко, Unsplash, Pexels, Pixabay