Новини

14.06.2021

Аналітична довідка про агрометеорологічні умови та стан посівів в Україні на 11 червня 2021 року

Перша декада червня характеризувалася дещо прохолоднішою, як для цього періоду погодою зі значними опадами, які майже у всіх регіонах, окрім західного та частково східного, досягли критеріїв небезпечного метеорологічного явища, з грозами, шквалистим вітром та подекуди з градом.

Середня температура повітря на більшій частині території країни була на 2-8 ⁰С нижчою за норму і становила від 11 до 19,7 ⁰С тепла. Максимальна температура повітря знаходилася у межах від 21 до 25 ⁰С тепла, поверхня ґрунту вдень прогрівалася до 40-52 ⁰С, мінімальна – знижувалася від 8 до 15 ⁰С тепла, на поверхні грунту – 7-9 ⁰С тепла.

Опади різної інтенсивності відмічалися майже на всій території країни у вигляді дощу, злив, місцями з грозами та градом. Так, за повідомленням ДУ Інститут зернових культур НААН опади на території Дніпропетровської області протягом 7–8 діб, носили зливовий характер і розподілялися дуже нерівномірно. Середня їх кількість на переважній частині області склала 160–171 мм (1143–1218 % декадної норми). У Сумській області їх кількість становила 8,5-10,0 мм,у Кіровоградській – 19-34 мм, у Херсонській – 11,0-37,6 мм, у Київській – 5,8-7,2 мм, у Житомирській – 16-18 мм, у Львівській – 2,0-3,3 мм, у Харківській – 0-22 мм. Середня відносна вологість повітря за декаду була дуже високою і становила 82–84 %.

Розподіл опадів хоча і був нерівномірним, але вони сприяли покращенню зволоження верхнього орного шару грунту. На більшій частині території країни  запаси продуктивної вологи у метровому шарі грунту під усіма культурами наблизилися до оптимальних показників на цей період.

У зв’язку з такими погодними умовами на деяких територіях південного та центрального регіонів країни  відмічено суттєве вилягання посівів пшениці та ячменю озимих, особливо тих, що вирощуються по кращих попередниках та на високому агрофоні. Це необхідно врахувати при плануванні збиральних робіт.

Внаслідок частих дощів господарства не в змозі обробити посіви пестицидами, тому, зараз спостерігається складна ситуація з підвищенням забур’яненості посівів пізніх ярих культур.

На даний час рослини  пшениці та тритикале проходять фази «колосіння»  і «цвітіння», жита та ячменю – «формування зернівки».

Період «колосіння-цвітіння» зернових культур є одним з найважливіших етапів отримання майбутнього врожаю і вплив цієї фази розвитку на урожайність складає, за різними даними, від 20 до 25 %. Саме в цей час формується кількість запилених колосків. Тому, захист колоса від хвороб має вирішальне значення для отримання високого та якісного врожаю зерна пшениці. Першочерговим у даний час є захист колосу від фузаріозу, адже часті опади та температури повітря на рівні 20-25 ⁰С є передумовою для масового ураження даним збудником.

У період від початку фази «колосіння» до «наливу зерна», коли рослина основні енергетичні ресурси використовує на генеративні процеси: формування колосу, цвітіння, налив зерна, з метою підвищення  якості майбутнього врожаю рекомендується провести позакореневе  підживлення азотними добрив (10-15% від загальної потреби азоту). Чим пізніше проведено підживлення, тим менше азот впливає на врожайність і більше на якість зерна.

Рослини ярих зернових культур (пшениця, тритикале, ячмінь, овес) знаходяться у фазах «вихід у трубку» та «колосіння». На їх посівах сьогодні виникає загроза поширення сітчастого та плямистого гельмінтоспоріозу. Найбільш поширений характерний прояв ‑ темно-коричневі плями із сіткою, добре помітними поздовжніми поперечними штрихами на просвіті. Також, ще хвороба проявляється у вигляді темних овальних плям з жовтою облямівкою без сітчастості та у вигляді бурих крапок і штрихів, плями численні і дрібні. Уражені верхівки листка швидко всихають, в умовах підвищеної вологості утворюють темно-сірий наліт спороношення. На колосі – світло-бурі дрібні плямки. Хвороба більш уражує посіви ранніх строків сівби.

Рослини гороху залежно від регіону вирощування знаходяться у фазах «бутонізація», «цвітіння» і «початок формування бобів». Посіви продовжують заселяти бульбочкові довгоносики, спостерігаються горохові попелиці, жуки горохового зерноїда.

Рослини соняшнику залежно від строків сівби перебувають у фазах «2-10 пар справжніх листків». На посівах цієї культури, особливо за погодних умов, що склалися, рекомендується звернути увагу  на розвиток злакових бур’янів, за необхідності – застосовувати грамініциди. Також високоефективним заходом у ці фази розвитку є підживлення рослин азотними добривами культиваторами рослинопідживлювачами.

На більшості площ рослини сої знаходяться у фазі «формування 1-3-го трійчатого листка», на зрошенні – «5-8 справжніх листків».  Після появи першого трійчастого листка відбувається активне формування кореневої системи. Поки вона не сформується до належного рівня, надземна маса рослин не нарощуватиметься. У цей період соя особливо вразлива до небезпеки з боку бур'янів. Тому, у господарствах, які не застосовували допосівне чи досходове внесення ґрунтових гербіцидів, необхідно підібрати страхові препарати та бакові суміші їх, які дозволять знищити вегетуючі бур’яни. Але треба пам'ятати, що застосування гербіцидів у бакових сумішах може пригнічувати рослини сої, тому, щоб цього уникнути, краще робити роздільні обробки. Проти дводольних бур'янів посіви обробляють тоді, коли соя має 1-3 трійчасті листки, застосовуючи гербіциди на основі таких діючих речовин як: бентазон, тифенсульфурон-метилу (або їх поєднання), а також імазамоксу, імазетапіру. Після появи третього трійчастого листка застосування гербіцидів проти дводольних бур'янів не рекомендується.

Початкові фази розвитку кукурудзи, внаслідок пониженої температури повітря, проходили уповільнено з послабленими процесами фотосинтезу, що проявилося у рослин гібридів усіх строків сівби в блідо-зеленому забарвленні листкових пластинок та незначних біометричних показниках рослин. Також, на гідротермічні умови початку вегетації кукурудзи та істотне поповнення запасів продуктивної вологи у ґрунті вплинув потужний циклон (опади у вигляді злив, іноді з градом) упродовж першої декади червня, що зумовило пошкодження в деяких господарствах сходів кукурудзи на окремих площах.

Достатня забезпеченість вологоресурсами зумовила ймовірність високої загрози втрат врожаю зерна кукурудзи також від «другої хвилі» бур’янів на площах, де не було внесено ґрунтових гербіцидів, або вони були промиті в нижчі шари ґрунту внаслідок профіциту інтенсивних атмосферних опадів.

На морфологічні параметри кукурудзи в цьогорічних  умовах значний вплив мали і агротехнічні заходи вирощування, особливо строки сівби та добір різностиглих біотипів. Залежно від цих технологічних елементів стан посівів суттєво відрізняється, і очевидно, матиме свої наслідки відносно темпів вологовіддачі у період дозрівання зерна.

За біометричними та морфологічними параметрами кукурудзи нинішній стан рослин поступається минулорічному на 25–35 %. При подовжених  строках сівби (з 14 квітня по 20 травня) рослини сформували від 3 до 9 листків і на частині посівів (до 35–40 %) технологічні операції завершено у повному обсязі.

До можливих проблем при вирощуванні кукурудзи за високих темпів приросту біомаси в першій половині вегетації може стати сформована, внаслідок перезволоження ґрунту, поверхнева коренева система рослин, забур’яненість посівів, висока температура повітря (вище 30 ⁰С) та відсутність опадів під час цвітіння рослин, а також дефіцит вологозабезпеченості рослин на завершальних етапах органогенезу.

Рекомендуєтся обробка посівів кукурудзи у післясходовий період страховими гербіцидами форамсульфурон+йодосульфурон+тієкарбазон – метил або римсульфурон+мезотріон на фоні внесення в грунт ацетохлору чи мезотріон+нікосульфурон, яка  забезпечить  чистоту посівів кукурудзи від бур’янів упродовж всієї вегетації. У фазі 4-6 листків не треба обробляти кукурудзу гербіцидами, це дуже шкідливо. Краще закінчити обробки на стадії третього листка. Якщо ж з будь-яких причин встигнути не вдалося, потрібно обробляти вже за фази «7-8 листків».

За проведення міжрядних обробітків кукурудзи для поліпшення росту і розвитку рослин (враховуючи певне пригнічення їх) доцільно одночасно провести і підживлення азотними мінеральними добривами (до 20 кг/га д. р.). Листкове (позакореневе) підживлення найкраще проводити у період 6-8 листків – до викидання волоті. При цьому, досить ефективним є додавання карбаміду (5-6 кг на 100 л води) та мікродобрив на хелатній основі.

У цілому стан посівів озимих, ярих та пізніх культур оцінюється як добрий та задовільний.

За даними Мінагрополітики станом на 10 червня майже завершено сівбу ярих зернових та зернобобових культур, яку проведено на площі 7,46 млн га, або 99 % до прогнозу, у тому числі посіяно: пшениці – 175,4 тис. га (99 %); ячменю – 1,35 млн га (97 %); вівса – 193,8 тис. га (100 %); гороху – 238,2 тис. га (101 %), а також  гречки – 71,1 тис. га (89 %), проса – 97,7 тис. га (84%), сої – 1,39 млн га (99%).

Завершено сівбу всіх культур ярої групи у господарствах 14 областей України, буряків цукрових – у 18 бурякосіючих областей, посівна площа яких становить 227,1 тис. га (100%), соняшнику – 19 областей на площі 6,4 млн га (100%) та кукурудзи – 20 областей на площі 5,3 млн га (100%).