За викликів, які постали перед галуззю сільського господарства, лише наука зможе надати аграріям реальні прогнози та ефективні пропозиції, - Михайло Гладій
Перший віцепрезидент НААН Михайло Гладій про фінансування аграрної науки, землю та головні пріоритети у наукових дослідженнях
Фінансування науки.
В останні роки аграрна наука фінансувалася лише у межах 30 - 40% від потреб. Ми просили грошей, у першу чергу на зарплату, для науковців. Мова про капітальні вкладення – закупівлю обладнання, впровадження новітніх технологій, взагалі не йшла. Не всі наші науковці витримали таку нестабільність і не полишили Академію. Цього року ми просили уряд, щоб додали коштів. І поки є відчуття, що нам йдуть назустріч. На наступний рік планується збільшити фінансування на 30%. Цього не достатньо, адже, у першу чергу потрібно підвищити зарплату науковцям, яка нині складає у середньому близько 8 тис. грн. Але і дослідженнями ми зможемо зайнятися вже на кращому рівні.
ПРО ВИКЛИКИ І РЕАКЦІЮ НА НИХ.
Сьогодні сільське господарство стикнулося з серйозними викликами – від природи, економіки, експансії закордонної продукції. І для отримання відповідних розрахунків і пропозицій, як аграріям діяти за таких умов, уряд має звертатися до відповідних структур, які б робити аналіз і прогнозування. Крім НААН, структур, які могли б брати на себе таку серйозну відповідальність, в Україні не має.
Цьогорічна засуха приблизно на третину зменшила врожай порівняно з минулорічними показниками. А в окремих регіонах результатів практично нема. Тому питання, що робити аграріям на півдні, щоб запобігти повторенню таких ситуацій, стоїть наразі дуже гостро. Наука проводить підготовку і буде надавати уряду пропозиції про необхідність повернення до вирощування тих культур, які б давали результати без поливу. Тобто потрібно міняти сівозміни, робити галузеву рокіровку. Такі виклики і раніше були, і виходили з них честю, тому що вчасно зверталися до науки.
Наступне питання – відповідний підхід до використання насіннєвого матеріалу.
У кліматичних умовах цього року імпортне насіння продемонструвало набагато гірші результати. Ми маємо гарні селекційні наробки у рослинництві, тваринництві. І наші виробники переконуються, що краще закуповувати вітчизняне насіння і розмножувати наших тварин. Не обов’язково гнатися за рекордними врожаями, бо при цьому потрібно більше витрачати, а такої можливості нема. Необхідно повертатися до вітчизняної науки.
Ринок землі.
Сьогодні питання вже не стоїть про те, щоб забрати землю в Академії, як це було раніше (ймовірно, це спроба бізнесменів заволодіти землею, бо у селян її забрати неможливо, а от щодо державної – це можна зробити через відповідне рішення Верховної Ради). Ведемо розмову з землевпорядниками, представниками міністерства про те, що у такій державі як Україна, треба мати певну кількість землі у державній власності. Особливо що стосується наукових досліджень. Відчуваємо, що ставлення до науки міняється у позитивну сторону. А ринок землі ще потребує серйозного аналізу. Бо регламенту, як впроваджувати закон про ринок землі, регламенту, як використовувати землю при приватизації нема. Наші науковці працюють і пропонують, як це може бути. До кінця року надамо пропозиції.
Ліквідація міністерства сільського господарства в такій потужній аграрній державі, якою є Україна, – величезна помилка. Ринок землі повинен відбуватися цивілізовано. З досвіду знаємо: якщо реформи проводилися без згоди землевласників, селян, то це нічим добрим не закінчувалося. У 1997 році розпаювали понад 30 мільйонів га землі, і цей процес пройшов мирно. Хоча місцева влада не завжди підтримувала його. Але підтримував народ і тому реформа відбулася. Нині спостерігаємо супротив людей ринку землі, який запроваджується. Бажання влади не співпадає з бажанням населення. Поки що, враховуючи прийняті поправки, все спокійно, але важливо, як закон буде впроваджуватися – потрібно порадитися з громадою. Не можна робити однаково реформу в різних регіонах, треба враховувати регіональні особливості. Наука пропонує, як це робити. На жаль, наші політики, кожен бачить свої особисті потреби у першу чергу. Це й заважає зробити правильну реформу. Потрібно звертатися до людей. Питання реформи землі – у руках селян. Громади, які формуються, сподіваюсь, будуть тримати під контролем це питання. У них достатньо А політики мають бути вкрай обережними – земельне питання завжди було дуже складним.
Що таке аграрна наука?
Це галузь, яка бачить усі процеси у сільському господарстві на декілька кроків уперед. У нас проходять серйозні дослідження, вибираємо кращі результати і пропонуємо сільському господарству. Методом проб і помилок впроваджувати сорт у рослинництві чи породу у тваринництві дуже довго – цей процес займе десятки років. Аграрна наука - це впровадження усього передового. З історії бачимо – еволюційні процеси відбувалися дуже довго, у тому числі у сільському господарстві. Таку функцію на сучасному етапі на себе бере наука, яка за рахунок наукових досліджень, впроваджує найкраще.
ПРОРИВ У НАУЦІ.
Перед нами природа виставляє певні виклики. Міняється ситуація у природі і міняються підходи. Традиційні підходи стають нетрадиційними. Щоб впроваджувати відповідні сорти, потрібно враховувати, яка ситуація у регіоні. Сьогодні сталося те, про що раніше не могли і думати – скажімо, показники по соняшнику і кукурудзі на заході країни стали кращими, ніж у традиційних для цих культур регіонах. Науковці повинні надавати пропозиції, що робити у регіонах, де традиційно вирощували ті чи інші культури. Такий прорив повинен бути – ми не маємо втрачати позиції, які займаємо по зернових, соняшнику не тільки у Європі, а й у світі. Південні області звертаються з питанням, що їм далі робити. Науковці проводять дослідження, роблять аналізи. Наука повинна сказати , як себе вести у таких складних умовах.
Відеозапис інтерв'ю з Першим віцепрезидентом НААН Михайло Гладієм - за посиланням
Пошук:
22.02.2024
НААН пропонує аграріям насіння сортів та гібридів ярих культур для посівної 2024 року
26.01.2024
На Сумщині створили Асоціацію селекціонерів бурої худоби України
22.01.2024
Жінок із Львівщини безкоштовно навчатимуть садівництву та овочівництву в Інституті сільського господарства Карпатського регіону НААН
10.01.2024
Науковці НААН розробили препарат від нашестя мишей у бліндажах військових
28.12.2023
Інститут картоплярства НААН та Держпродспоживслужба підписали меморандум про співробітництво
Новини України 1 — 5 з 833
Початок | Поперед. | 1 2 3 4 5 | Наст. | Кінець