Національна академія аграрних наук України Науково-методичний і координаційний центр з наукових проблем
розвитку АПК України
UA EN
Новини НААН

Про агрометеорологічні умови та стан посівів сільськогосподарських культур в Україні на 17 квітня 2020 року – аналітична довідка 17.04.2020

Про агрометеорологічні умови та стан посівів сільськогосподарських культур в Україні на 17 квітня 2020 року – аналітична довідка

Несприятливі агрометеорологічними умови в окремих регіонах країни наближають до критично низьких показників запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту під озимими та ярими ранніми культурами. Внаслідок сильних тривалих заморозків відмічено пошкодження листкової поверхні рослин на посівах пшениці озимої, ріпаку озимого, ячменю ярого, гороху та плодово-ягідних культур (квіток суниці, абрикосу, персика, вишні та ін.). Через згубну дію низьких температур повітря втрачена значна частина врожаю на деревах кісточкових культур, які є найменш стійкими до заморозків у фазу масового цвітіння. Ймовірна часткова загибель бруньок та квіток винограду у зоні виноградарства.

 

Погода першої та другої декад квітня в Україні характеризувалася несприятливими агрометеорологічними умовами для росту та розвитку всіх сільськогосподарських культур. Такі умови склалися внаслідок абсолютно сухої сонячної погоди, великих коливань температури повітря (від нічних морозів до високих денних температур), інтенсивних заморозків упродовж останніх двох тижнів, критично низької відносної вологості повітря, суховійних явищ. Надзвичайно низький вміст вологи у повітряних масах сприяв інтенсивному нічному охолодженню повітря до дуже низьких значень, вдень, навпаки, відбувалося швидке наростання тепла до значень, більш характерних для кінця квітня.

Так, середня температура повітря становила 6,0-9,5 0С, в Одеській, Херсонській, Дніпропетровській, Львівській та місцями у центральних областях країни – до 12-13 0С тепла. Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалася до 18-24 0С тепла, мінімальна температура повітря у найхолодніші ночі знижувалася до 0,7-9,0 0С морозу. Поверхня ґрунту у найхолодніші ночі охолоджувалася до 6-13 0С морозу, у найтепліші дні нагрівалася до 40-49 0С тепла. Заморозки у повітрі та на поверхні ґрунту були несприятливим фактором для росту і розвитку озимини, вегетації ранніх ярих та плодово-ягідних культур. Особливість погодних умов цього періоду, це – дуже низька відносна вологість повітря для цієї пори року, яка викликала інтенсивну втрату вологи з ґрунту. Так, у багатьох областях, зокрема у Харківській, Київській, Дніпропетровській  - відносна вологість повітря становила 38-47 %, що на 25-30 % менше за середню багаторічну величину.

За даними Укргідрометеоцентру станом на 10 квітня сума ефективних температур вище +5 0С  за агрокліматичними зонами країни становила: у зоні Степу – 100-155 0С, у зоні Лісостепу – 50-125 0С, що у 2-3 рази більше норми, на Поліссі – 25-45 0С, що майже вдвічі більше норми.

На всій території країни протягом вищезгаданого періоду було зовсім сухо. Лише останніми днями відмічалися незначні опади у вигляді дощу, в деяких областях – у вигляді мокрого снігу. Кількість їх коливалася у межах від 0,1 до 5,0 мм.

Починаючи з початку березня і до 10 квітня кількість опадів в Україні не перевищувала в основному 20-40 %, у південних областях – 10-20 %  норми, при цьому у багатьох районах Одеської, Запорізької, Херсонської областей за цей період часу продуктивних дощів не було майже зовсім. За таких умов відбувається стрімка втрата вологи як з орного, так і з метрового шарів ґрунту. Порівняно із вологозапасами у кінці березня відбулося їх зменшення у середньому на 20-30 мм – у метровому та на 10-15 мм – в орному шарах ґрунту.

Станом на 15 квітня запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту під озимими та ярими ранніми культурами на більшості площ не перевищували 35-55 % норми, до кінця квітня на більшій території південного регіону  та місцями у центральних областях ймовірне їх зниження до критично низьких показників.

Найгіршою ситуація зараз в Одеській області, де в орному шарі ґрунту запаси вологи під озимими культурами на більшості площ становлять 1-6 мм, місцями цей шар ґрунту зовсім сухий. У метровому шарі ґрунту при середніх багаторічних значеннях 120-130 мм на цей час вологозапаси не перевищують 45-55 мм і оцінюються як незадовільні, у південних та центральних районах області – 22-40 мм – оцінюються як критичні. Під ранніми яровими та зернобобовими культурами на більшості площ області ситуація  схожа. Триває та поглиблюється весняна засуха.

Станом на 8 квітня запаси продуктивної вологи в орному (0-20 см) шарі ґрунту на території Харківської області становили 8-23 мм (за середніх багаторічних величин 16-36 мм), у метровому (0-100 см) вологозабезпеченість складала 99 – 137 мм (за середніх багаторічних величин 131 – 169 мм).

На території Дніпропетровської області запаси продуктивної вологи в ґрунті на завершення першої декади квітня під озимими зерновими культурами після різних попередників (початок фази виходу рослин у трубку) у порівнянні з тими, які відмічалися на час відновлення весняної вегетації, помітно знизилися і характеризуються як недостатні та низькі. Так, в орному шарі ґрунту (0-20 см) кількість агрономічно цінної вологи була від 12 до 14 мм, у метровому (0-100 см)  – 95–108 мм, що відповідно на 29–31 та 68–74 мм менше середніх багаторічних показників. Особливо низькі запаси вологи в ґрунті відмічалися на посівах озимини після соняшнику.

У Київській області протягом першої декади квітня запаси продуктивної вологи у ґрунті продовжували знижуватися, на окремих площах верхній шар ґрунту (0–10 см) був слабозволоженим, а на піщаних ґрунтах – сухим. На більшості посівів під озимими культурами вони були задовільними і становили: в орному шарі ґрунту (0-20 см) – 21–23 мм, у метровому (0-100 см) – 98–
101 мм. На окремих полях Бородянського та Білоцерківського районів запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту (0-100 см) були вдвічі менші за середні багаторічні показники для цього періоду і становили 66–82 мм.

За повідомленням науковців на території південних та центральних областей внаслідок сильних тривалих заморозків відмічено пошкодження листкової поверхні рослин на посівах пшениці озимої, ріпаку озимого, ячменю ярого, гороху та плодово-ягідних культур (квіток суниці, абрикосу, персика, вишні та ін.). В окремих господарствах південних та центральних областей країни, де спостерігалися найнижчі температури повітря та ґрунті (6-13 0С морозу) є випадки повної загибелі посівів пшениці озимої на площі до 30 %.

За даними Інституту зрошуваного землеробства НААН на окремих полях Херсонської області з надмірно розвиненими рослинами стан посівів незадовільний через ушкодження них заморозками. На таких посівах відмічається 15-20 % і, навіть більше, загибель генеративних органів (конуса наростання, колоскових бугорків). На думку науковців цієї установи, у разі загибелі колосоносних пагонів у 60 % і більше рослин, такі посіви необхідно перевести у кормову групу і скосити на сіно, або списати і пересіяти пізніми культурами.

За інформацією Інституту сільського господарства Полісся НААН, ознак підмерзання у рослин не виявлено. Озимі культури оптимальних строків сівби, які вирощуються за інтенсивною технологією, навіть в умовах посушливої весни при візуальному огляді мають доволі непоганий вигляд. Рослини озимих зернових культур, які зійшли у листопаді, відносно кволі, на даний час не мають необхідного габітусу для забезпечення у подальшому високої продуктивності.

За результатами обстеження полів, проведеного науковцями Інституту рослинництва імені В.Я.Юр’єва НААН 9-10 квітня, виявлено значний рівень диференціації пошкодження посівів пшениці озимої залежно від сорту, попередника, фази розвитку рослин, напрямку домінуючих вітрів (північно–західний) відносно розміщення рядків посіву. Зокрема, на полях, де мінусові температури були у межах 6–8 0С, постраждали лише посіви сортів іноземної селекції (Франція, Австрія, Німеччина, Канада), що проявлялося у  значному враженні всіх листків на рослині, зокрема, центральних листків основних пагонів. На полях, де зниження температур становило мінус 9–12 0С, у сортів іноземної селекції відмічено загибель окремих пагонів, а у сортів вітчизняної селекції відмічалося примороження листових пластинок (на 5-60 %). При цьому, найбільш ураженими були сорти південної селекції. Найбільш стійкими виявилися сорти харківської селекції Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН, а також Інституту фізіології рослин та генетики НАНУ. У таких сортів (3-7 % рослин) на окремих полях відмічено незначне пожовтіння кінцівок листків (до 1 см) у добре розвинених основних пагонів.

У сортів іноземного походження вражено верхівку конуса наростання, що в подальшому може призвести до зниження продуктивності колоса. Також, відмічається незначна деформація конуса наростання та ураження його верхньої частини. Тому, відсутність опадів на таких посівах у подальшому може призвести  до їх пожовтіння та відмирання. На полях після стерньових попередників вплив низькотемпературного стресу на рослини був найбільше вираженим через їх ураження кореневими гнилями восени.

У цілому, найбільш впливовою дія заморозків спостерігалася на добре розвинених посівах, які утворили три і більше пагонів кущіння з добре розвиненим листковим апаратом (після зайнятого пару, люцерни, еспарцету, гороху). При цьому більш ураженим був головний пагін, що проявлялося у повному або частковому відмиранні листків, особливо останнього (найбільш високого) листка. Необхідно зазначити, що у сортів харківської селекції (Здобна, Фермерка, Досконала, Альянс, Запашна, Приваблива та ін.) конус наростання як основного, так і наступних пагонів кущіння, був неушкодженим.

На менш розвинених посівах пшениці озимої (висота рослин до 10–12 см та 1-2 пагони кущіння) на полях з грубостебловими рештками (після соняшнику та кукурудзи) ушкодження рослин було незначним.

Аналіз стану посівів показав, що на більшості площ продовжується кущіння озимих культур, у південних, місцями у центральних, західних та північних областях розпочався ріст стебла. Висота рослин становить в середньому 12-35 см. Стан рослин на сьогодні ще залишається переважно добрим та задовільним, однак збільшується кількість посівів, стан яких у першій декаді квітня оцінювався як «добрий», а на початку другої декади квітня перейшов у категорію «задовільний».

У ріпаку озимого відмічається поява суцвіть та початок цвітіння. Висота рослин становить 26-61 см. Рослини, які у кінці березня – на початку квітня знаходилися у фазі «появи суцвіть», також ушкоджені заморозками (на окремих площах до 50-70 %), на них відмічається розтріскування стебел, на деяких рослинах – абортація квіток. Стан ріпаку озимого різноякісний, строкатий, тому врожайність він сформує не високу.

Прогрівання ґрунту в кінці першої декади квітня досягло показників, які дозволили розпочати сівбу теплолюбних культур, але необхідно враховувати, що до середини травня в Україні, за прогнозами синоптиків, може тривати заморозконебезпечний період. Ймовірність заморозків у період ранньої весни, за статистикою метеорологічних спостережень, становить 50 %.

Не дивлячись на погодні умови триває сівба ячменю ярого, пшениці ярої, вівса та гороху. На раніше засіяних площах спостерігалося проростання зерна, утворення сходів, 3-го листка та вузлових коренів. На площах, де утворилися сходи та 3-й листок, спостерігається масове їх пошкодження інтенсивними та тривалими заморозками.

Продовжується сівба пізніх культур – кукурудзи, соняшнику, висадка картоплі.

Внаслідок тривалих та інтенсивних заморозків агрометеорологічні умови вегетації плодових культур були вкрай несприятливими. Через згубну дію низьких температур повітря втрачена значна частина врожаю на деревах кісточкових культур, які є найменш стійкими до заморозків у фазу масового цвітіння. Ймовірна часткова загибель бруньок та квіток винограду у зоні виноградарства. Крім того, негативним фактором для майбутнього врожаю плодових було тривале призупинення запилення внаслідок холодної та здебільшого вітряної погоди. Відмічалося сильне обпадання квіток абрикоса на всій території країни, цвіту черешні та вишні на півдні.


Повернення до списку



Новини України

Пошук: