Новини

 Відтак, імпорт генетичних ресурсів в окремих сегментах галузі вже сягнув критичної позначки. У свинарстві він становить 40%, молочному скотарстві — 62%, промисловому м’ясному птахівництві — 100%, яєчному — 84%. 

«Системна робота, по суті, підмінена завезенням імпортних зразків, як правило, на власний розсуд, безсистемно і безконтрольно, часто з генетичними дефектами, а науку запрошують лише тоді, коли виникають проблеми під час їх використання», — додав Ярослав Гадзало. 

Він наголосив, що сьогодні академія пропонує фермерам високопродуктивні породи тварин власної селекції, відповідні технології виробництва кормів і ветеринарний захист. Наразі 49 господарств у структурі НААН мають 86 статусів племінної справи, в тому числі 41 племзавод, 41 племрепродуктор, 2 племінні пасіки, 2 племптахозаводи. Племінне поголів’я великої рогатої худоби в мережі НААН складає 60%, свиней — 54%, овець — 90%. Щороку господарства академії продають понад 3 тисячі голів племінного молодняку ВРХ, 13 тис. молодняку свиней і 2,5 тис. овець. 

«З позиції національної безпеки і генетичного поліпшення продуктивних якостей тварин вітчизняних порід стратегічно важливим є використання саме українських породних ресурсів, що стане стабілізуючим чинником для економіки країни», — підкреслив Президент НААН.