Новини

У роботі конференції взяли участь представники Верховної Ради України, Мінприроди України, Мінагрополітики України, Мінрегіонбуду України, Ради національної безпеки і оборони України, науково-дослідних установ НААН та відомств, неурядових організацій, вищих навчальних закладів із різних регіонів України (всього понад 300 учасників з 62 організацій). 

В рамках міжнародної науково-практичної конференції було проведено пленарне та два секційні засідання: «ВОДНА БЕЗПЕКА ТА УПРАВЛІННЯ ВОДНИМИ РЕСУРСАМИ» та «ВОДОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МЕЛІОРАЦІЇ», на яких було заслухано 29 доповідей.

У доповідях учасники конференції висловили такі концептуальні положення: у водному секторі мають бути використані всі можливі адаптаційні заходи задля зниження впливів зміни клімату, особливо важлива адаптація галузей – основних водокористувачів: 

агросектору, водопостачання та водовідведення, промисловості до екстремальних погодних явищ (посух та повеней); вода є ключовим індикатором екологічного стану навколишнього середовища; водні ресурси є головним чинником, який визначає сталий розвиток країни, безпеку, благополуччя та здоров’я нації; інституційна реформа системи управління водними ресурсами сприятиме запровадженню ІУВР за басейновим принципом відповідно до вимог ЄВД;

інтегроване управління водними ресурсами – координація діяльності для досягнення спільних цілей з розвитку та управління водними ресурсами; запровадження водооборотних з повторним використанням вод систем водопостачання в усіх галузях економіки є основою зменшення водоємності ВВП;

 належне управління водними ресурсами повинно передбачати активну участь всіх заінтересованих сторін, в т.ч. і громадськості у прийнятті управлінських рішень та забезпечувати ефективний механізм реалізації прав громад; проблеми екології водних екосистем доцільно вирішувати шляхом формування екологічного світогляду, що має починатися з екологічного просвітництва і уможливлює пізнання особливостей взаємовідносин в системі «суспільство-людина-природа»; 

розвиток зрошення та дренажу в Україні є перспективним у контексті реалізації національної парадигми сталого розвитку країни та забезпечення сталості землеробства; управління водними ресурсами має перейти від реагування на наслідки до управління водними ризиками; ціллю водної політики має бути забезпечення водної безпеки країни – основи всіх ключових складових сталого розвитку: соціальної, економічної та екологічної.

За результатами Міжнародної науково-практичної конференції опублікований збірник, що містить 110 наукових тез доповідей, з яких 19 належать іноземним авторам із Республіки Білорусь, Росії, Ірану, Іраку та Великобританії.