Новини

На  черговому  засіданні  Президії  НААН 30 вересня 2020 року заслухано і обговорено доповідь директора Державної дослідної станції птахівництва НААН доктора сільськогосподарських наук Катеринича О.О. «Оцінка, стратегія розвитку та перспективи використання генетичних ресурсів вітчизняної птиці в контексті зменшення імпортозалежності країни». Зазначено, що створення й широке використання у виробництві вітчизняних породних ресурсів птиці є запорукою стабільного функціонування підгалузі птахівництва та важливим елементом національної продовольчої безпеки.

Розвиток птахівництва в Україні, перш за все, пов'язаний зі створенням потужних промислових спеціалізованих підприємств. Разом з тим, ведення птахівництва у фермерських і присадибних господарств населення є  важливим елементом підвищення ефективності їх діяльності та конкурентоспроможності, сталого розвитку сільських територій і зайнятості населення. Створення і збереження вітчизняних ресурсів птиці та їх широке використання у виробництві має забезпечити надійну  виробничу базу для зазначеного сегменту виробників продукції птахівництва, на який припадає  біля 20% виробництва м’яса птиці і 45% яєць.  

Наразі Україна займає одну з провідних позицій у світі з виробництва харчових яєць та м¢яса курчат-бройлерів. Так, у 2017 році в Україні було вироблено 15,5 млрд шт. яєць і 1,37 млн т м’яса бройлерів у живій вазі, а експортовано відповідно 1,52 млрд шт. і 269,5 тис. т. У 2019 р. виробництво яєць становило 16,7 млрд шт., м’яса бройлерів 1,5 млн т, а їх експорт відповідно – 2,3 млрд шт. та 408,0 тис. т. Одночасно, птахівництво в Україні з усіх підгалузей тваринництва має найбільшу імпортозалежність. Проте, задоволення потреб у виробничих ресурсах фермерських та присадибних господарств населення здійснювалося, переважно, за рахунок птиці вітчизняної селекції.

За час свого існування вченими Державної дослідної станції птахівництва НААН  створено: породу гусей «Велика сіра», яєчну породу  курей «Полтавська глиняста», яєчно-м¢ясну породу «Альмінська сіра» та нову породу сріблястого леггорна  «Бірківська барвиста» кроси яєчних курей «Борки 1», «Борки 2», «Борки 2М», «Борки 117», «Борки-колор», «Слобідський-3», «Слобідский-2А» та  м’ясних курей «Таврія»; популяції м’ясо-яєчного напряму продуктивності Геркулес;  крос індиків  «Харківський-56»; лінії українських сірих, глинястих, білих і чорних білогрудих качок та на їх основі мулардів для відгодівлі на жирну печінку.

На зараз в Україні відсутні племінні заводи з розведення птиці зарубіжної селекції. Функціонують 32 племінних репродуктори ІІ-ого порядку з утримання батьківських стад кросів яєчних (Ломан Браун, ЛСЛ; Хай-Лайн) і м¢ясних  курей (Кобб-500; Рос-308), качок і гусей зарубіжної селекції та лише один племінний завод з розведення гусей великої сірої породи вітчизняної селекції.

Єдині в країні племінні заводи з розведення двох порід курей вітчизняної селекції яєчного (Бірківська барвиста) та м¢ясо-яєчного (Плімутрок білий) напрямів продуктивності Державної дослідної станції птахівництва НААН з 2019 року втратили свій статус і припинили діяльність через зменшення поголів’я птиці, що викликано скрутним фінансовим становищем та відсутністю власних кормів. Отже, племінна база для проведення селекційної роботи з вітчизняним породним генофондом птахівництва повністю відсутня.

Незважаючи на скрутні умови, науковцям Станції вдалося зберегти колекційне стадо генофонду птиці автохтонних порід:  курей порід Полтавська глиняста, Українська чорна і зозуляста, Бірківська барвиста, Геркулес білий та кольоровий та індиків вітчизняної селекції (вихідні лінії кросу Харківський). Це єдина в Україні колекція із загальним поголів’ям 2,7 тис. гол. курей та 600 гол. індиків. Надання їй статусу національного надбання дозволило б отримати фінансову підтримку держави на утримання цього генофондного стада і сприяти збереженню та збільшенню цінного генетичного матеріалу для подальшого вдосконалення вітчизняного генофонду птахівництва та забезпечення потреб товаровиробників у якісних виробничих ресурсах.

У птахівницьких підприємств, фермерських та селянських господарств все більшим попитом користується птиця комбінованого напряму продуктивності. Саме таким запитам відповідає птиця селекції Державної дослідної станції птахівництва НААН (кури яєчного і м’ясо-яєчного напрямів продуктивності, гуси, качки та індики), яка  характеризується досить високою несучістю, масою яєць та живою масою, стресостійкістю та високою адаптивністю до місцевих кормів, кліматичних умов та пропонується для реалізації за доступною ціною.

Науковцями Станції обгрунтовано можливість збільшення обсягів використання у виробничому процесі вітчизняних породних ресурсів за проєктом Програми розвитку АПК України до 2030 року.

В обговоренні виступаючі зосередили увагу на необхідності зменшення залежності країни від імпорту генетичних ресурсів сільськогосподарської птиці та урахування попиту на птицю вітчизняної селекції. Актуальним завданням є розроблення і впровадження у найближчій перспективі програми, логістичної системи розвитку та використання генетичних ресурсів вітчизняної птиці із залученням дослідних господарств мережі НААН.

За результатами обговорення Президією НААН ухвалено  постанову.