Національна академія аграрних наук України Науково-методичний і координаційний центр з наукових проблем
розвитку АПК України
UA EN
21.05.2024

Про підсумки діяльності Національної академії аграрних наук України і використання коштів за 2023 pік та основні завдання на перспективу

Ознайомившись з доповіддю президента Національної академії аграрних наук України академіка НААН Ярослава Гадзала «Про підсумки діяльності Національної академії аграрних наук України і використання коштів за 2023 рік та основні завдання на перспективу», Загальні збори НААН зазначають, що в умовах повномасштабної війни, розпочатої російською федерацією, спрямованої на винищення нашого народу і тотальне руйнування нашої країни, Національна академія аграрних наук України здійснює організацію, проведення і координацію наукових досліджень у сфері агропромислового комплексу. Використання створеного Академією інноваційного продукту сприяє збільшенню обсягів виробництва конкурентоспроможної продукції, розвитку економіки і формуванню продовольчої безпеки країни.

Розгалужена мережа суб’єктів наукової і господарської діяльності Академії охоплює всі кліматичні зони країни і сконцентрована на реалізації статутних завдань. Це, зокрема, 8 національних наукових центрів, 31 інститут, 3 державних дослідних станції, 91 підприємство, установа, організація мережі наукових установ, а також Біосферний заповідник «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна НААН, Національна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН, Київський аграрний університет НААН, Державне видавництво «Аграрна наука» НААН. П’ять міжрегіональних наукових центрів об’єднують науково-дослідні установи НААН із центральними та місцевими органами виконавчої влади для здійснення на регіональному рівні наукового забезпечення АПК. 

Виконання фундаментальних і прикладних досліджень забезпечувало 2,8 тис. наукових працівників, з них 421 доктор і 1319 кандидатів наук. Загалом у мережі НААН працює 10,2 тис. працівників, у наукових установах – 5,6 тис. осіб. 

Відповідно до державного замовлення у 31 науковій установі Академії в аспірантурі здійснювалась підготовка наукових кадрів вищої кваліфікації з 18 спеціальностей 11 галузей науки. Підготовку докторантів із 13 спеціальностей 9 галузей науки проводили 14 наукових установ. При 18 наукових установах НААН у 2023 році за рішенням Міністерства освіти і науки України утворено 20 спеціалізованих вчених рад з правом присудження наукового ступеня доктора наук строком на три роки. Витрати на підготовку одного аспіранта становили 97,3 тис.грн, одного докторанта – 136,1 тис.грн. 

За звітний 2023 рік аспірантами, докторантами і здобувачами наукових установ НААН захищено 54 дисертаційні роботи на здобуття наукового ступеня доктора філософії, 5 робіт - кандидата наук та 5 робіт - доктора наук.

Наукове забезпечення розвитку агропромислового комплексу України у 2023 році реалізувалось за 43 (сорока трьома) програмами наукових досліджень НААН. За результатами фундаментальних і прикладних досліджень створено 9 концепцій, 3 стратегії, 14 теорій, 89 способів, 62 методи, 16 методик, 212 методичних рекомендацій, 17 математичних моделей, 31 модель, 155 сортів і гібридів рослин, 296 ліній сільськогосподарських рослин, 3 породи і типи тварин, 5 ветеринарних препаратів, 17 найменувань нової техніки, 5 нових матеріалів, 85 технологій, 197 баз даних, 807 інших видів наукової та науково-технічної продукції, підготовлено 10 аналітичних записок.

У 2023 році наукові установи НААН продовжили виконання 1169 завдань в межах програм наукових досліджень, з них 553 фундаментальних (за висновками Експертної ради з питань оцінювання тем фундаментальних досліджень при НАН України), 580 прикладних та 35 короткотермінових прикладних (за результатами конкурсу Президії НААН).

На виконання бюджетних програм Національною академією аграрних наук України в цілому за 2023 рік проведено видатків на суму 1424317,2 тис.грн, які оплачені за рахунок коштів державного бюджету в сумі 595196,6 тис.грн та 829120,6 тис.грн, тобто 58,2 % загальних витрат, оплачено установами та організаціями системи НААН за рахунок власних коштів. Завдяки надходженню власних коштів до спеціального фонду (58,0 %) наукові установи НААН своєчасно виконали завдання Тематичних планів на 2023 рік та забезпечили покриття витрат на зазначені цілі.

Разом з тим, наукові установи та державні підприємства відання НААН за 2023 рік сплатили до державного бюджету податків та внесків понад 824,1 млн грн, що більш як у 1,4 рази перевищує фінансування з державного бюджету за звітний рік. На 1 гривню бюджетних коштів забезпечено надходження до спеціального фонду наукових установ 1,38 грн власних коштів.

Слід відзначити, що Національна академія аграрних наук України з метою ефективного виконання поставлених завдань з реалізації напрямів наукових досліджень та інноваційної діяльності постійно здійснює контроль за цільовим використанням коштів державного бюджету та наповненням бюджету наукових установ власними коштами. 
Загальні збори Національної академії аграрних наук України 
ПОСТАНОВЛЯЮТЬ:

1. Звіт про наукову, господарську діяльність Національної академії аграрних наук України і використання коштів за 2023 pік схвалити, результати наукової та науково-технічної діяльності визнати задовільними.

2. В сучасних умовах зусилля вчених НААН необхідно зосередити на розробленні наукових засад:
- формування продовольчої безпеки, в тому числі в умовах воєнного стану, сталого розвитку сільських територій та підвищення якості життя населення;
- організаційно-економічного стратегування і забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної агропродовольчої продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках;
- генетичного удосконалення існуючих та створення нових конкурентоспроможних порід сільськогосподарських тварин;
- створення спеціалізованих високоврожайних сортів і гібридів сільськогосподарських культур, адаптованих до зміни клімату, на основі сучасних досягнень біотехнології;
- вирощування рослинної біомаси та її ефективного використання для енергетичних цілей;
- розроблення ресурсоощадних, екологічно безпечних та низьковуглецевих технологій вирощування сільськогосподарських культур в умовах зміни клімату, в тому числі на меліорованих землях та в умовах закритого ґрунту;
- розроблення ресурсоощадних технологічних процесів зі створенням новітніх технічних засобів з автоматизованими та роботизованими системами та агрегатами з комп’ютеризованим їх управлінням і контролем за виконанням технологічних операцій;
- розроблення новітніх технологій переробки сировини рослинного і тваринного походження, інноваційних технологій виробництва харчових продуктів для збалансованого харчування всіх верств населення.

3. Президії Національної академії аграрних наук України: 

- удосконалити порядок фінансування перспективних наукових досліджень, з урахуванням потреб аграрного виробництва та держави;
- звернутись до Кабінету Міністрів України щодо підтримки Системи генетичних ресурсів рослин України у питанні збереження Національного генбанку рослин України;
- надати до Міністерства аграрної політики та продовольства України пропозиції щодо підтримки і захисту вітчизняної селекції та насінництва;
- сформувати інституціональні передумови для спрямування процесу трансформації наукової діяльності установ НААН у напрямі підвищення затребуваності наукових продуктів та їх трансферу в сільськогосподарське виробництво; 
- вживати невідкладних заходів щодо забезпечення подальшого виконання програм наукових досліджень, інноваційного розвитку, підготовки наукових кадрів, збереження об’єктів, що становлять національне надбання.

4. Відділенням Національної академії аграрних наук України спрямовувати діяльність на реалізацію основних пріоритетних напрямів наукових досліджень, які забезпечують ефективний інноваційний розвиток аграрного сектора економіки та продовольчу безпеку України в умовах російської агресії та післявоєнної відбудови.

Відділенню землеробства, меліорації та механізації: 

- забезпечити розроблення методологічної бази моніторингу та оцінювання шкоди і збитків довкіллю та потреб на відновлення довкілля внаслідок впливу військових дій, а також  на можливості сталого розвитку регіонів України;
- удосконалювати організаційно-методичне забезпечення проведення агроекологічного моніторингу земель сільськогосподарського призначення, впливу змін клімату на зональні агроекосистеми та розроблення рекомендацій упорядкування орних земель, виконання робіт з консервації деградованих, техногенно забруднених, малопродуктивних та порушених земель, рекультивації, ренатуралізації територій, пошкоджених під час бойових дій, та повернення сільськогосподарських земель в економічний обіг; 
- забезпечити науково- методичне обґрунтування реформування державної системи моніторингу навколишнього природного середовища в частині агроекологічного моніторингу, впровадження системи інтегрованого управління водними, земельними і біологічними ресурсами за басейновим принципом, створення і відновлення лісів та збалансований розвиток лісового господарства, сіножатей та пасовищ відповідно до науково обґрунтованих показників з урахуванням регіональних особливостей та природно-кліматичних умов, 
- забезпечити комплексне наукове обґрунтування відновлення в Україні та розвитку меліоративних систем з урахуванням зміни клімату і адаптації до цих змін, зокрема зрошення, техніко-економічних розрахунків та інвестиційних проєктів відновлення зрошуваних земель;
- розробити методичні рекомендації для сільськогосподарських товаровиробників щодо впровадження новітніх екологічно безпечних, ландшафтно-адаптивних, ґрунтозахисних, енерго- та ресурсоенергоощадних технологій, сучасних технічних засобів та обладнання;
- розширити наукові дослідження за напрямом біологізованих технологій вирощування сільськогосподарських культур та формування елементів системи органічного землеробства з їх адаптуванням до регіональних природно-кліматичних умов та господарсько-економічних чинників, встановлення спеціальних сировинних зон з виробництва органічної продукції; 
- вивчити стан об’єктів природно-заповідного фонду та розробити заходи щодо охорони, збалансованого використання та відновлення природних ресурсів.

Відділенню рослинництва: 

- розширити теоретичні дослідження із фізіології рослин сільськогосподарських культур у напрямах вивчення їх механізму стійкості до несприятливих абіотичних факторів зовнішнього середовища (спеки, посухи і холоду);
- активізувати дослідження генетичних, біохімічних, мікробіологічних та технологічних аспектів культивування сільськогосподарських культур в умовах зміни клімату;
- розробити наукові програми із насіннєзнавства, практичного насінництва та розсадництва. Збільшити кількість робіт із насіннєзнавства, насінництва і розсадництва у програмах підготовки кадрів третього освітньо-наукового (доктор філософії) та наукового (доктор наук) рівнів та захисту докторантів і аспірантів;
- розширити дослідження з обґрунтування стратегії і тактики захисту рослин для сучасних умов сільськогосподарського виробництва;
- розширити дослідження з розвитку виробництва біопалива (біоетанолу, біодизелю, біометану, біомаси) із сільськогосподарської продукції, залишків та відходів.

Відділенню зоотехнії: 

- для підтримання біологічного різноманіття тваринництва України розробити заходи зі збереження в дослідних господарствах мережі НААН генофондних стад порід сільськогосподарських тварин;
- забезпечити розроблення Плану заходів до Державної цільової економічної програми розвитку тваринництва на період до 2033 року, зокрема, відновлення тваринництва шляхом визначення пріоритетних напрямів стимулювання збільшення поголів'я сільськогосподарських тварин, зокрема великої рогатої худоби, сприяння розвитку великотоварного індустріального виробництва продукції тваринництва, надання підтримки розвитку на кооперативних засадах фермерських господарств та господарств населення, які здійснюють виробництво тваринницької продукції;
- ініціювати перед Міністерством аграрної політики та продовольства України розроблення проєкту Закону України «Про зміни до Закону України «Про племінну справу у тваринництві».

Відділенню ветеринарної медицини: 

- підготувати науково-обґрунтовані пропозиції Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів щодо адаптації діючих інструкцій з профілактики та боротьби з найпоширенішими емерджентними інфекціями, такими як африканська чума свиней, сказ, сибірка та лептоспіроз згідно з вимогами Європейського союзу; 
- проводити постійний моніторинг можливих змін епізоотичної ситуації в Україні щодо емерджентних інфекцій тварин, у т.ч. спільних для людей, з урахуванням воєнних дій та надання інформаційно-аналітичних матеріалів;
- передбачити створення нових та удосконалення наявних вітчизняних конкурентоспроможних засобів захисту сільськогосподарських тварин, що забезпечать 35-40 % імпортозаміщення.

Відділенню аграрної економіки і продовольства:

- забезпечити активну участь у розробленні та науковому супроводженні законодавчих і нормативно-правових актів зі стимулювання розвитку аграрного сектору економіки в екстремальних умовах;
- розширити дослідження проблем розвитку аграрного сектора і сільських територій в умовах розроблення заходів з адаптації до засад спільної аграрної політики ЄС та Європейського зеленого курсу;
- обґрунтувати напрями і механізми впровадження в системі аграрної науки біоекономічних моделей створення та трансферу затребуваних ринком інновацій; 
- розширити дослідження з напрямів наукового землевпорядного забезпечення відновлення земель, що постраждали внаслідок військової агресії;
- сформувати науково-обґрунтовані засади планування сталого використання та охорони земель сільськогосподарського призначення в умовах військової агресії та повоєнного відновлення України;
- розширити дослідження впливу на агровиробництво змін клімату в розрізі природно-кліматичних зон та адміністративних територій;
- інтенсифікувати дослідження шляхів і механізмів розвитку продовольчої системи з метою формування продовольчої безпеки в умовах військової агресії та повоєнного відновлення України;
- поглибити дослідження з напрямів екологізації промислового виробництва та створення ресурсоощадних технологій на основі глибокої і комплексної переробки сировини з метою продовження термінів і спрощення умов її зберігання.

Відділенню наукового забезпечення інноваційного розвитку:

- забезпечити удосконалення методів запровадження нових підходів та розширення обсягів трансферу інноваційних розробок, зокрема ведення реєстрів (баз даних) інноваційних розробок, що рекомендуються для впровадження в регіонах;
- вдосконалити методи науково-інформаційного і консультаційного супроводження трансферу інновацій в агроформування регіонів в умовах агресії рф та в післявоєнний період;
- розширити співпрацю із регіональними органами влади та самоврядування щодо участі у розробленні та виконанні регіональних стратегій (програм) розвитку державними та закордонними фондами грантової підтримки, зокрема Національним фондом досліджень України.
- удосконалити методичні підходи до сільськогосподарської дорадчої діяльності як інструменту поширення комплексу знань організаційно-управлінського, технічного, технологічного, економічного та юридичного характеру, необхідних для ефективного ведення сільськогосподарського виробництва в умовах воєнного стану, впровадження механізмів державної підтримки аграріїв. 

5. Керівникам наукових установ НААН:

  • посилити роль координаційно-методичних рад головних установ з виконання програм наукових досліджень як відповідального органу за рівень наукових, науково-технічних результатів досліджень і контроль виконання завдань програм; 
  • створити в наукових установах НААН належні організаційно-структурні умови для залучення до наукової роботи талановитих молодих вчених;
  • підвищити ефективність підготовки кадрів через аспірантуру (докторантуру), покращити результативні показники щодо захисту дисертацій випускниками, забезпечити своєчасність отримання дозвільних документів на утворення разової спеціалізованої вченої ради;
  • розширити участь наукових установ у міжнародному науковому і науково-технічному співробітництві, міжнародних проєктних та грантових конкурсних відборах;
  • активізувати участь у закордонних наукових конференціях та розширити обсяг публікацій отриманих результатів наукових досліджень у виданнях, включених до міжнародних наукометричних баз;
  • активізувати інтегрування у європейський та світовий дослідницький простір, співпрацю з іноземними науковими установами з метою стажування й обміну досвідом та матеріалами з селекційних і технологічних питань;
  • забезпечити зміцнення експериментальної та лабораторної бази наукових установ Академії; 
  • забезпечити збереження та ефективне використання мережі довготривалих польових дослідів НААН, відновлення та/або реконструкцію пошкоджених дослідних об’єктів відповідно до задач повоєнного відновлення України та сучасних тенденцій у світовій науці;
  • активізувати діяльність із залучення міжнародної технічної допомоги до вирішення питань відновлення ґрунтів, природних вод та ландшафтів, пошкоджених внаслідок російської воєнної агресії, а також модернізації агропромислового комплексу України;
  • вжити заходів щодо комерціалізації результатів наукових досліджень, розширення міжнародного співробітництва та співпраці з регіонами і бізнесом з метою забезпечення збільшення надходжень до спеціального фонду установ; 
  • інтенсифікувати впровадження результатів наукових досліджень і розробок та проведення моніторингу їхньої ефективності; 
  • забезпечити цільове та ефективне використання коштів державного бюджету, збільшення надходження коштів до спеціального фонду з метою подальшого їх використання на видатки для проведення науково-дослідних робіт, які недостатньо забезпечені фінансуванням з державного бюджету;
  • забезпечити державну реєстрацію прав інтелектуальної власності на наукові розробки відповідно до норм чинного законодавства України з метою їх комерційного використання для надходження коштів до спеціального фонду;
  • забезпечити проведення заходів внутрішнього фінансового контролю фінансово-господарської діяльності підпорядкованих установ, дослідних станцій, державних підприємств та організацій власними силами наукових установ, зокрема в частині упередження порушень бюджетного законодавства та вжиття заходів з їх усунення;
  • з метою удосконалення системи внутрішнього фінансового контролю, розробити заходи, виконання яких убезпечуватиме самостійне виявлення та усунення установою чи підприємством можливих ризиків, порушень та недоліків, що негативно можуть позначитися на їх фінансово-господарській діяльності, для забезпечення покращення фінансово-економічного стану установи та підприємства.
6. Контроль за виконанням постанови Загальних зборів Національної академії аграрних наук України покласти на президента Академії академіка НААН Ярослава Гадзала.

Повернення до списку