Виступ академіка С.А. Балюка в обговоренні доповіді президента НААН Гадзала Я.М. на засіданні загальних зборів Національної академії аграрних наук України (16 грудня 2021 року)

Шановні колеги!

Доповідь Президента НААН академіка Гадзала Я.М. «Науково-технологічне забезпечення скорочення викидів парникових газів в агропромисловому виробництві», присвячена дуже актуальній проблемі, справляє позитивне враження, майже досконала за редакцією і має бути схвалена. Підняті питання вимагають всебічного обговорення і чіткої програми реалізації основних положень доповіді і проєкту Постанови.

Я зупинюсь на грунтових аспектах цієї проблеми, трансформації органічної речовини в грунтах, вуглець-емісійної і вуглець-секвестраційної складової.

Головна причина змін клімату – емісія газів із грунту в атмосферу, що досягла величезних масштабів і продовжує зростати. Причина емісії – дегуміфікація, надмірне освоєння і інтенсифікація використання грунтів, зменшення площі, зайнятої рослинністю, вирубка лісів, осушення гідроморфних грунтів, пожежі, урбанізація, викиди «брудних» підприємств і інше. При цьому, на сектор землекористування припадає 25% загального світового викиду парникових газів.

У виданні «Світові грунтові ресурси» наведено такі дані щодо запасів вуглецю: атмосфера – 840 гігатон, рослини – 450-850 Гт, в шарі грунту 30 см – 694 Гт, а в шарі 3 м – 2344 Гт ( 1 Гт – 1 млрд т). 

В цілому, запаси органічного вуглецю в грунтах земель сільськогосподарського призначення складають: США – 30 Гт, Китай –
26-28, Росія – 17-18, Україна – від 2-3 до 4-5 Гт (за різної площі земель с.-г. призначення).

Запаси гумусу в грунтах України коливаються від більше 600 т/га
до менше, ніж 50 т/га.

Узагальнення матеріалів виявило основні закономірності антропогенної динаміки – в умовах реального господарювання вміст вуглецю в грунті зменшується, і за період приблизно 100-150 років з моменту перших визначень – від 20 до 50% (широкий діапазон). На жаль, приблизно такі самі темпи зменшення вмісту гумусу характерні і для орних грунтів розвинутих країн і України, включаючи чорноземи.

Співставлення вмісту гумусу в грунтах за часів В.В. Докучаєва і сьогодні показує, що його втрати за майже 140-річсний період склали 25-27%, зокрема, в Лісостепу - 22%, в Степу – 19,5% і в Поліссі – близько 19%. Щорічні втрати гумусу становлять 400-500 кг/га і більше.

Згідно з прогнозними розрахунками, можливі два сценарії розвитку: подальші втрати органічного вуглецю (у разі збереження наявних еколого-економічних умов), або стабілізація вмісту органічного вуглецю (в умовах простого відтворення).

Україна прийняла Добровільні національні завдання щодо досягнення нейтрального рівня деградації земель за напрямом «Підтримання вмісту органічної речовини (гумусу) у грунтах». Отже, Україна взяла на себе зобов’язання щодо досягнення стабілізації і збільшення вмісту органічного вуглецю в грунтах с.-г. угідь, що можна вважати місією (генеральною метою) сталого управління грунтовим органічним вуглецем.

Основою інформаційного забезпечення індикаторів досягнення поставлених цілей є: 1. Уміст гумусу в грунтах с.-г. угідь за даними агрохімічної паспортизації; 2. Уміст та запаси грунтового органічного вуглецю в шарі 0-30 см за даними Національної карти грунтового органічного вуглецю; 3. Дані дистанційного зондування Землі.

В «Доповіді про стан світових грунтових ресурсів» (ФАО, 2015 р.) зроблено висновок, що втрати грунтового органічного вуглецю є другою за величиною глобальною загрозою екосистемним функціям грунтів.

Враховуючи цей факт, ГГП активно працює над вирішенням питань, пов’язаних з вимірюванням запасів грунтового органічного вуглецю, їх моніторингом, управлінням та підтримкою заходів з їх збільшення.

За участі України в період 2017-2021 рр. ГГП створено Глобальну цифрову карту запасів грунтового органічного вуглецю. В її створення зробили свій внесок 88 країн  світу, узагальнена база грунтових даних нараховує більше 1 млн точок. 

Нами в координації з 20 науковими установами і ВНЗ розроблено першу редакцію карти запасів органічного вуглецю в грунтах України в шарі 0-30 см з роздільною здатністю 1×1 км, яка увійшла до глобальної карти ФАО.

На сьогодні ГГП планує розпочати роботу зі створення карти запасів грунтового органічного вуглецю для шару 1-100 см і роздільною здатністю 250 м, а в перспективі – 100 м.

Готуємо карту секвестрації вуглецю. Ці матеріали можуть стати основою для контролю вмісту вуглецю і розроблення відповідних управлінських рішень. У секвестрації вуглецю вирішальне значення має якість поверхневого шару грунту, що залежить від способів обробітку грунту, а із властивостей грунту – уміст гумусу і структурний склад. У дослідженнях США і інших країн агрегати грунту розглядаються як органо-мінеральні утворення, у яких вуглець захищений від мікробного розкладу і, отже, від емісії (в Україні такі дослідження майже не проводилися).

Основні заходи досягнення нейтрального рівня деградації земель за показником вмісту грунтового органічного вуглецю систематизовано за трьома напрямами:

1 - Збільшення надходження органічної речовини до грунтів с.-г. угідь;

2 - Запобігання (мінімізація) втрат органічної речовини грунтів с.-г. угідь.

Прогнозовано можливий вихід органічної сировини в Україні – 8-10 т/га (органічні добрива, рослинні рештки, сапропель, торф і інші).

Реальний резерв – оптимізація структури посівних площ, всебічний розвиток тваринництва і інш.

ПРОПОЗИЦІЇ

до проєкту Постанови

1. Розробити план заходів НААН (а у подальшому можливо навіть окрему програму наукових досліджень) з наукового забезпечення низьковуглецевого розвитку аграрного сектору України, у якому в якості складових частин передбачити усі перелічені у науковій доповіді Президента напрями, а саме: біоенергетику, землекористування, нормативна база, моніторинг, сівозміни, обробіток грунту, добрива, тваринництво тощо.

2. Враховуючи комплексність проблеми скорочення викидів парникових газів в агропромисловому виробництві та значні напрацювання наукових установ НААН у її вирішення, доцільно підготувати запит на комплексний науковий проєкт до Національного фонду досліджень України за участі провідних вчених, наприклад: «Розроблення інноваційної моделі низьковуглецевого сільського господарства України в умовах сучасних кліматичних та геоекономічних викидів». Державним бюджетом на 2022 рік виділено 8 млрд грн на розвиток агропромислового комплексу, у т.ч. 4,6 млрд грн на розвиток тваринництва, рослинництва, садівництва, земельну реформу.

3. Аналіз чинної нормативної бази в Україні показує практичну відсутність нормативних документів (стандартів, настанов, методик) з технічного регулювання низьковуглецевого землекористування та агровиробництва. Пропонується розробити відповідні пропозиції до Мінагрополітики України щодо розроблення таких документів за державним замовленням.

4. Опублікувати наукову доповідь «Науково-технологічне забезпечення скорочення викидів парникових газів в агропромисловому виробництві»