Перехід на європейські стандарти племінного обліку. Остап Жукорський віцепрезидент НААН, академік про масштабну угоду з Баварським -дослідницький центр сільського господарства в галузі тваринництва.
30 липня Національна академія аграрних наук України уклала угоду про співробітництво з Державним дослідницьким центром сільського господарства землі Баварії у галузі тваринництва. Підписав документ віцепрезидент НААН, академік Остап Жукорський. Ця міжнародна домовленість була підготовлена завдяки практичній участі академіка НААН Володимира Ладика.
Партнерство розраховане на 2026–2031 роки й орієнтоване на розробку породних селекційних програм, сучасної моделі племінного обліку, впровадження геномної селекції, як і збереження вітчизняного генофонду та реалізацію спільних наукових грантових проєктів.
Про те, як працюватиме нова система, коли перші українські науковці вирушать на стажування до Німеччини та чому Баварія допоможе відродити симентальську породу корів в Україні, розповів віцепрезидент НААН, академік Остап Жукорський.
— Остапе Мирославовичу, підписана угода з Баварським центром торкається фундаментальних питань селекції. У чому полягає її головне практичне завдання для вітчизняного тваринництва?
— Головна мета — сформувати прозору систему племінного обліку, яка працює в країнах Європейського Союзу. Спільними зусиллями з німецькими колегами ми будемо впроваджувати німецьку модель формування єдиної племінної бази даних. Тут є принципова різниця в підходах, яку нам потрібно подолати. В Україні історично склалася система, де держава атестує та реєструє племінні господарства (заводи та репродуктори). У Європі — зокрема в Німеччині, Швейцарії, Чехії чи Угорщині — зовсім інший система: там реєструють не статуси підприємств, а конкретну племінну тварину за індивідуальним походженням, продуктивністю, генетичним потенціалом та геномною оцінкою. За умовами підписаної угоди - німецька сторона надає нам методику, інструменти та цифрові алгоритми для побудови саме такої системи.
— Де саме розгортатиметься пілотний проєкт нової системи обліку?
— Першим майданчиком апробаціїї та впровадження цієї моделі безпосередньо в науково-дослідних інститутах та дослідних господарствах Академії. Наше завдання — сформувати працюючу єдину племінну базу на власному поголів”ї , відпрацювати всі цифрові та зоотехнічні алгоритми, а вже далі пропонувати цей готовий механізм для масового впровадження в агробізнесі, включаючи сімейні фермерські господарства по всій Україні. Ця робота проводитиметься спільно з профільними породними асоціаціями, Сумським національним аграрним університетом, як і іншими ВНЗ аграрного профілю.
— На які конкретні наукові напрями розрахована програма співпраці до 2031 року?
— Мова йде про комплексний науково-технологічний супровід. Ми охоплюємо напрями геномної селекції, використання сучасних біотехнологій відтворення та формування спільних наукових публікацій. Разом із німецькими фахівцями готуємо проєктні заявки на отримання грантової підтримки від фондів Баварії, ФРН та ЄС. Окремий вектор — сприяння розробці селекційних програм для розведення молочних і м'ясних порід великої рогатої худоби України із залученням німецького генетичного матеріалу. Водночас для нас критично важливо зберегти локальні українські породи. Зокрема, для розведення бурої худоби, збереження лебединської породи та створення популяцій молочного й м’ясного симентала у північно-східному регіоні залучатимуться науковці Сумського НАУ та Асоціації селекціонерів бурої худоби України.
— Чи є вже чіткий календар перших спільних кроків після підписання угоди?
— Так, робота розпочинається без зволікань. Вже з жовтня цього року перша група українських науковців вирушає на стажування до баварських профільних інституцій. Крім того, у вересні ми проводимо спільну міжнародну науково-практичну конференцію із залученням німецьких та українських учених, керівників дослідних господарств НААН, а також директорів комерційних агропідприємств. Центральною темою вересня стане обговорення шляхів відродження та тиражування симентальської породи в Україні. Найближчим часом буде ініційовано створення асоціації симентальської породи України з перспективою входження до Європейських структур.
— Чому саме симентальська порода потребує такої прискіпливої уваги науковців та бізнесу?
— Тут є тривожна динаміка. Чисельність симентальської породи в Україні за останні 20 років скоротилася в рази. Якщо раніше у племінному секторі налічувалися десятки тисяч голів, то зараз чистопородне маточне поголів’я зменшилося до трохи більше ніж 4 тисячі племінних тварин. Частка чистопородних сименталів у загальній структурі порід України впала приблизно до 3,3%, що наближає її до категорії зникаючих. Тим часом симентал — це унікальна комбінована м'ясо-молочна порода, яка вирізняється високою продуктивністю, витривалістю та невибагливістю до умов утримання. Вона має винятковий потенціал у міжпородному скрещуванні. Україна має повний цикл забезпечення кормами: ми володіємо достатньою кількістю зернових та фуражних культур. У той самий час якісна яловичина на світовому ринку є високозатребуваним та дороговартісним продуктом. Розведення сименталів дає агробізнесу змогу закривати одразу декілька ринків. Щобільше, експортувати можна не лише живу худобу чи м'ясні туші: розвиток цього напряму дає сировину для глибокої переробки шкіри, яка є високомаржинальним продуктом на міжнародних ринках.
— Яка освітня та кадрова складова закладена в угоду для підготовки фахівців нового рівня?
— Без підготовки кадрів жодна технологічна система не працюватиме. Домовленості передбачають підвищення кваліфікації науковців НААН на базі Інституту тваринництва землі Баварії, практичні стажування та фахові екскурсії для керівників і головних спеціалістів дослідних господарств Академії,. Ми залучаємо до виконання спільних досліджень аспірантів Академії та випускників українських аграрних університетів. Наші молоді вчені працюватимуть у молекулярно-генетичних лабораторіях Німеччини, опанують оцінку бугаїв-плідників за генотипом і навчаться оперувати міжнародними племінними реєстрами. Це запевняє, що розроблена система племінного обліку матиме фахове продовження і працюватиме в Україні на постійній основі.