7 липня 2026 · newsukraine
"Відкрита рана степу": науковець НААН оцінив наслідки масштабної пожежі в "Асканії-Новій"
Пожежі на території природного степу Біосферного заповідника «Асканія-Нова» Національної академії аграрних наук України завдають екосистемі довготривалої шкоди, а повне відновлення окремих ділянок може тривати понад десять років.
Зокрема, пожежа, яка 29 червня охопила третину заповідної ділянки «Південна», залишила по собі, справжню відкриту рану степу. Про її наслідки розповів завідувач лабораторії збереження різноманіття диких тварин заповідника Віктор Гавриленко.
«Якби йшлося про людину, медики назвали б це опіком третього ступеня, що загрожує життю організму», — зазначив він. За словами вченого, природа значно стійкіша й має потужні механізми відновлення, але сама аналогія добре передає серйозність ситуації.
Що саме знищив вогонь
Вогонь зірвав і спалив трав'яний покрив, який регулював водний баланс і температуру приземного шару повітря, а також слугував захистом і кормом для сотень видів тварин. Разом із травою зникли спори, насіння трав і грибів, яйцекладки й дорослі комахи. На цій ділянці мешкали кілька видів перетинчастокрилих із Червоної книги України: джмелі пахучий, глинистий і оперезаний, сфекси рудуватий та жовтокрилий, а також аскалаф строкатий, чиї дорослі особини якраз у цей період мають масову активність.
«Нині степова площина виглядає розпеченою чорною плямою, над якою раз у раз схоплюється то марево, то пилові смерчі, які виносять біогенний матеріал за межі екосистеми. Одразу після пожежі на згарище зліталися мартини й хижі птахи, які підбирали засмажених комах, ящірок та інших тварин, що спершу врятувалися у щілинах ґрунту й норах, але стали легкодоступною здобиччю», — розповів науковець.
Чому відновлення займе роки
За оцінкою вченого, чисельність багатьох видів тепер скоротиться в рази: одні популяції відновляться за кілька років, іншим може знадобитися ціле десятиліття. Найбільшу тривогу викликає повторюваність пожеж на тих самих ділянках: за три роки трапилося вже трикратне перекриття вогнем окремих територій, що добре видно на супутникових знімках різних років.
«За результатами наших багаторічних досліджень, повний цикл пірогенної сукцесії проходив протягом 11 років», — зазначив Гавриленко і додав, що за такий короткий проміжок екосистема просто не встигає повноцінно відновитися.
Науковець нагадав, що саме асканійські дослідники мають найбільший досвід вивчення пірогенних процесів, накопичений упродовж десятиліть спостережень за станом степу після пожеж, починаючи з початку ХХ століття й особливо активно на межі ХХ-ХХІ століть.
Наслідки війни для природи
Прогнозувати майбутнє найбільшої заповідної степової екосистеми Європи сьогодні складно, вважає Гавриленко. Приклад бойових дій на заповідних територіях уздовж пониззя Дніпра вже показує, що зміни, яких зазнає природа через війну, вийдуть далеко за межі життя нинішнього покоління науковців.
«Вторгнення російських військ докорінно впливає не тільки на людей, але й на природу. Тому вигнання російських військ із заповідних територій — оптимальний шлях для збереження і відновлення еталонів живої природи Північного Причорномор'я, до яких належить і територія Біосферного заповідника «Асканія-Нова», — підсумував науковець.
Національна академія аграрних наук України класифікує зазначені дії Росії як беззаперечний екоцид. Наголошуємо, що всі дані, які наразі ретельно збирають та документують науковці Академії, стануть фундаментальною базою для підготовки майбутніх міжнародних позовів. Наша мета — забезпечити беззаперечне правове підґрунтя для повного відшкодування збитків, завданих довкіллю та аграрному потенціалу держави.
Автор фото: Віктор Гавриленко
