Український генофонд рослин: стратегічний ресурс та міжнародна кооперація

На базі Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН у с. Оброшине на Львівщині відбувся міжнародний круглий стіл «Досягнення та перспективи Системи генетичних ресурсів рослин України».

Захід, організований Національною академією аграрних наук України, об'єднав урядовців, провідних вітчизняних науковців, дипломатів та керівників ключових світових організацій у сфері агробіорізноманіття.

У засіданні взяли участь Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, Президент НААН, академік Ігор Гриник, Віцепрезидент НААН, академік Віктор Камінський, Голова офісу ФАО в Україні Шахноза Мумінова, Секретар Міжнародного договору ФАО (ITPGRFA) Кент Ннандозі, Виконавчий директор Crop Trust Штефан Шміц, а також дипломатичний корпус Нідерландів, Польщі та представники Європейської кооперативної програми з генетичних ресурсів рослин (ECPGR).

Збереження та розвиток національного банку генетичних ресурсів рослин є стратегічним пріоритетом вітчизняної аграрної науки. Як сказав Президент НААН Ігор Гриник, накопичений десятиліттями селекційний потенціал є фундаментальним чинником стійкості сільського господарства та забезпечує підґрунтя для адаптації агросектору до сучасних викликів. На стратегічному значенні вітчизняної наукової бази зупинився й Віцепрезидент НААН, Віктор Камінський, підкресливши значний внесок дослідних установ Академії у зміцнення міжнародної системи збереження генофонду.

Оцінюючи вагомість вітчизняних наукових надбань та їхній вплив на глобальні процеси продовольчої безпеки, Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький наголосив:

«Наша база дуже сильна, вона формувалася десятиліттями завдяки роботі потужних наукових шкіл і є важливою складовою стійкості міжнародного генетичного фонду. Для подальшого зміцнення стійкості, розвитку та відбудови аграрного сектору необхідна постійна взаємодія держави, науки та бізнесу, залучення молоді й поширення найкращих практик як в Україні, так і на міжнародному рівні».

Інтеграційні здобутки та захист колекцій в умовах війни

Ключовим результатом тривалої співпраці Національної академії аграрних наук України з міжнародними партнерами стала успішна реалізація безпекових та інституційних проєктів. Завдяки підтримці ФАО в Україні та фінансуванню Європейського Союзу, у тісній кооперації з Секретаріатом Міжнародного договору ITPGRFA, організаціями Crop Trust та NordGen, вдалося реалізувати масштабні заходи із захисту національного насіннєвого надбання:

• Порятунок генофонду від обстрілів: Забезпечено збереження та безпечне транспортування понад 51 тисячі зразків насіння з Харкова до захищеного сховища в західному регіоні країни.
• Розбудова інфраструктури: На базі Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН створено та повністю оснащено сучасний Дублетний центр генетичних ресурсів рослин України, офіційне відкриття якого відбулося в листопаді 2025 року.
• Страхове дублювання на світовому рівні: У жовтні 2026 року забезпечено додатковий захист української колекції — 773 зразки насіння з десяти національних колекцій передано на довготривале збереження до Всесвітнього сховища на архіпелазі Свальбард (Шпіцберген).
• Міжнародно-правовий статус: Офіційне приєднання України до Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин інтегрувало вітчизняну систему в глобальну мережу. Це спростило процедуру обміну селекційним матеріалом із закордонними генбанками та відкрило науковим установам НААН шлях до участі у фінансованих ЄС грантових консорціумах

Характеризуючи значення виконаної роботи для майбутнього аграрної галузі, керівниця офісу ФАО в Україні Шахноза Мумінова зазначила:

«Зберігаючи українську національну колекцію насіння, ми даємо наступним поколінням науковців можливість продовжувати дослідження та створювати нові сорти. Тепер важливо забезпечити постійну підтримку колекцій і фахівців, завдяки яким цей генетичний матеріал залишатиметься доступним для науки».

Перспективи та консолідація зусиль

Під час практичної частини круглого столу учасники ознайомилися з роботою лабораторного комплексу та сховищ Дублетного банку.

 За підсумками фахових дискусій визначено пріоритети подальшої модернізації матеріально-технічної бази генбанків, запровадження цифрового обліку колекцій та поглиблення міжнародної наукової кооперації. Збереження та ефективне використання генетичного потенціалу рослин сьогодні демонструє адаптивність української науки, гарантуючи екологічну стійкість, розвиток агротехнологій та продовольчу суверенітетність у довгостроковій перспективі