Молодіжна аграрна наука НААН в умовах війни формує нові напрямки розвитку та євроінтеграції

Напередодні Дня працівників сільського господарства відбувся Перший Всеукраїнський форум молодих учених НААН «Молодіжна аграрна наука України: виклики, можливості, перспективи». Захід вийшов за межі традиційного формату доповідей, ставши потужною платформою для ухвалення інституційних рішень, презентації інноваційних агротехнологій та формування дорожньої карти розвитку вітчизняної аграрної науки в умовах війни

Форум розпочався із вшанування пам'яті полеглих захисників і захисниць України. Звертаючись до учасників, Президент НААН, академік Ігор Гриник та Віцепрезидент НААН, академік Микола Патика наголосили на стратегічній важливості збереження інтелектуального потенціалу Академії. Керівництво НААН визначило ключовими пріоритетами всебічну соціальну підтримку молодих дослідників, розвиток грантової діяльності та поглиблене вивчення іноземних мов для інтеграції у світовий науковий простір.

Аналіз стану та системні рішення для підтримки молоді

Голова Ради молодих вчених НААН, професор Станіслав Василішин представив результати масштабного анкетування, що охопило близько чверті молодих науковців Академії (переважно віком 25–34 роки). Дослідження виявило головні бар'єри галузі: фізична небезпека через війну (85,9%), недостатня економічна привабливість праці (82,8%) та обмеженість фінансування (75%). Крім того, більшість молодих учених потребує покращення рівня володіння англійською мовою для участі у міжнародних консорціумах.

У відповідь на ці виклики під час Форуму було напрацьовано низку практичних рішень, які увійдуть до підсумкової резолюції для Кабінету Міністрів та Президії НААН. Серед головних ініціатив:

• Мовна та грантова підготовка: Запуск спеціалізованих шкіл грантової майстерності та залучення партнерів з ФАО для фінансування курсів англійської мови.
• Соціальний захист: Пріоритетне надання службового житла молодим ученим в установах, де воно вводиться в експлуатацію, а також врегулювання механізму зарахування часу декретної відпустки до наукового стажу.
• Міжнародна консолідація: Початок переговорів із Литовською академією наук щодо створення об'єднаної ради молодих учених аграрного напряму всієї Європи.

До обговорення інструментів міжсекторального партнерства також долучилися голова Ради молодих вчених при МОН України Анастасія Сімахова та представник ННЦ «Інститут аграрної економіки» Олександр Черниш, який презентував успішний досвід проєкту «Голоси аграріїв».

Галузеві інновації: від штучного інтелекту до кліматичної адаптації

Практичний блок Форуму продемонстрував високий рівень прикладних досліджень молоді НААН, які мають безпосередню комерційну та виробничу цінність:

• Агрономія та цифровізація: Дмитро Бугера довів ефективність використання штучного інтелекту в агрономії, де моделі прогнозування врожаю пояснюють близько 70% розбіжностей, що суттєво оптимізує планування у синергії з польовими дослідами.
• Відновлення ґрунтів: Дмитро Максимов підкреслив, що повоєнна рекультивація має починатися виключно з оцінки безпечності та протимінного обстеження, а не з механічного обробітку, анонсувавши доступні грантові програми ЄС на 2026–2029 роки.
• Економіка органічного виробництва: Олександр Гож навів розрахунки ефективності застосування мікробіологічних деструкторів, що забезпечують прибавку врожаю ріпаку та генерують близько 10 тисяч гривень чистого прибутку з гектара.
• Високомаржинальні ніші: Сергій Свиденко проаналізував ринок ароматичних рослин, відзначивши швидку окупність лаванди (2–3 роки) та зростання площ під коріандром. Водночас Вячеслав Руденко презентував переваги змішаних посівів, які підвищують урожайність у степовій зоні.
• Аквакультура в умовах потепління: Марія Симон дослідила вплив змін клімату на рибне господарство. За її даними, глобальне потепління розширює строки отримання ікри осетрових, проте одночасно посилює іхтіопатологічні ризики через подовження сезону захворюваності.
• Біологія тварин: Голова РМВ Інституту біології тварин Богдан Котик презентував запатентовані розробки для стимуляції репродуктивних функцій тварин та поділився досвідом здобуття престижних державних премій і стипендій.

Грантовий успіх на міжнародній арені

Окрему увагу учасники приділили інтеграції у європейський дослідницький простір. Своїм досвідом поділилися Оксана Зленко, Олена Бєлікова та Андрій Дорош.

Старший науковий співробітник Інституту землекористування НААН Андрій Дорош наголосив на важливості подолання мовного бар'єра через живе спілкування. Він продемонстрував еволюцію участі вітчизняних вчених у програмі «Горизонт Європа»: від рядового партнерства у проєкті LandShift до керівництва робочим пакетом у RISE4UKRAINE та статусу єдиного представника від України у проєкті AGRINEXT, завдяки якому Київщина увійшла до десятки пілотних регіонів Європи.

Майбутнє вітчизняного агропромислового комплексу безпосередньо визначається активністю нового покоління дослідників. НААН продовжує сприяти розбудові дослідницьких екосистем, де молоді науковці виступають ключовим драйвером повоєнного відновлення та глобальної конкурентоспроможності України.