Аграрна дипломатія в дії: НААН та ФАО запускають стратегію виходу української селекції на глобальні ринки

Керівництво Академії та топменеджмент Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) обговорили спільну стратегію, за якою українські сортові ресурси та технології стають офіційним інструментом глобальної аграрної дипломатії. 

Від Академії у переговірній сесії взяли участь президент НААН, академік Ігор Гриник та в.о. академіка-секретаря Відділення наукового забезпечення інноваційного розвитку Володимир Печко. Делегацію ФАО представили ключові керівники напрямів: регіональний керівник програм ФАО у Європі та Центральній Азії Раймунд Єле, очільниця Представництва ФАО в Україні Шахноза Мумінова, радник офісу Михайло Малков та керівник відділу оцінки, досліджень та моніторингу (MEAL) Азиз Каримов. Традиційні імпортери українського продовольства (країни Близького Сходу, Північної Африки та Азії) через логістичні шоки та кліматичні кризи кардинально змінюють свої доктрини безпеки. Замість закупівлі сировини вони переходять на локалізацію власного насінництва та водозбереження. 

НААН виходить на цей новий ринок не як продавець зерна, а як унікальний донор технологій. Науковий капітал Академії, напрацьований у жорстких польових умовах кризи та обмеженності ресурсів, є дефіцитним і високозатребуваним у світі. «Ми переводимо потенціал Академії з суто внутрішнього контуру у статус потужного зовнішньоекономічного активу. Сортовий матеріал НААН, адаптований до екстремальних засух, методики відновлення деградованих земель та цифрові системи агросупроводу — це готова інструкція з виживання для країн, що розбудовують власну продовольчу безпеку. 

Спільно з ФАО ми переводимо науку в реальний геополітичний вплив України», —наголосив за підсумками зустрічі президент НААН Ігор Гриник. Пряма участь Раймунда Єле та Шахнози Мумінової у роботі над концепцією співпраці відкриває для НААН доступ до інструментів технічного співробітництва ООН (механізми TCP) та змішаного фінансування. ФАО виступатиме головним легітимізатором та посередником у тристоронніх угодах за моделлю «Україна (НААН) — Країна-партнер — ФАО». 

Як перший практичний кейс сторони розглянули адаптацію українських сортових ресурсів під запити країн, що відновлюють аграрний сектор після конфліктів. Профіль потреб таких регіонів у посухостійкому насінництві та фітосанітарному моніторингу дзеркально збігається з технологічними картами інститутів НААН. Першочерговими кроками ініціативи визначено формування чіткого англомовного каталогу технологічних рішень НААН, готових до міжнародного трансферу, та запуск проєктної ноти TCP через Представництво ФАО в Україні для залучення донорського фінансування в академічну систему.