Золото Миронівки: на Київщині продемонстрували нові стандарти української селекції

18 червня Миронівський інститут пшениці імені В.М. Ремесла НААН України став головним майданчиком для обговорення технологічних інновацій у зерновому секторі країни, провівши традиційний Всеукраїнський день поля — День пшениці.

Масштаб події вкотре підтвердив статус Миронівського інституту як провідного національного центру інноваційних агротехнологій. На базі установи зібралися представники державного управління та лідери, які визначають стратегію розвитку вітчизняного АПК: віцепрезидент НААН України, академік Микола Патика, директор інституту, академік НААН Олександр Демидов, представник Мінагрополітики Баграт Ахіджанов, Вадим Чайковський із Держпродспоживслужби, Володимир Лисогор із КОВА та Таїсія Шутенко з Міністерства економіки.

Тісна взаємодія науковців із провідними компаніями в умовах сучасних змін гравців ринку, зокрема присутність віцепрезидента компанії «Миронівський хлібопродукт» Юрія Мельника, чітко демонструє: корпоративний сектор та агробізнес, що трансформується, беззаперечно довіряють експертизі Національної академії аграрних наук.

Світ пам'ятає історичний прорив миронівських селекціонерів — легендарний сорт «Миронівська 808». Проте сьогодні інститут під керівництвом академіка НААН Олександра Демидова фокусується на відповідях жорстким викликам сучасності. Учасникам заходу було презентовано демонстраційні полігони, що слугують унікальною дослідною платформою в реальних агрокліматичних умовах. Визнані вітчизняні вчені продемонстрували власні розробки — новітні сорти озимих і ярих культур, які філігранно адаптовані до різких змін клімату та посушливих умов. Особливий інтерес викликали презентовані інноваційні технології, специфічні особливості нових сортів та закономірності їхнього органогенезу для м’якої та твердої пшениці. Ці комплексні рішення базуються на глибокому розумінні взаємодії рослинного організму з ґрунтовим мікробіомом, що забезпечує високий імунітет, максимальну біоенергетичну ефективність та відмінні хлібопекарські якості зерна.

Фахові дискусії та обмін досвідом відбувалися безпосередньо на демонстраційних ділянках. Такий практичний формат взаємодії дозволив товаровиробникам наочно оцінити генетичний потенціал нових сортів та отримати вичерпні науково-виробничі консультації з перших вуст. Органічним доповненням офіційної програми, що підкреслило глибоку повагу до традицій українського хліборобства, став виступ колективу «Золота Нива».