Захистити поле, щоб нагодувати країну. Вчені НААН рятують врожаї від кліматичних аномалій та наслідків війни

Сьогодні питання продовольчої безпеки України — це не абстрактні звіти, а реальна щоденна боротьба за кожен центнер зерна. За даними ФАО, світовий агросектор щорічно втрачає через шкідників та хвороби до третини врожаю. Якщо поле залишити без належного догляду, втрати пшениці миттєво сягають 10%, соняшнику — 15%, а кукурудзи та картоплі — близько 20%. В європейських країнах сучасні інтегровані системи захисту знижують ці ризики на 71%, тоді як в Україні цей показник наразі зупинився на позначці до 60%. Саме в цьому розриві криється наш головний резерв для збереження мільйонів тонн стратегічного збіжжя.

Щоб знайти прикладні рішення для цієї проблеми, Президія Національної академії аграрних наук України провела масштабне виїзне засідання. Зустріч пройшла під керівництвом президента академії Ігоря Гриника за участі віцепрезидентів Валерія Адамчука, Віктора Камінського, Анатолія Москаленка, Микола Патики та членів президії Михайла Ромащенка, Валерія Ушкалова, Олександра Борзих, Олександра Никитюка, Юрія Лупенка, Володимира Печка, Владислава Черчеля, Володимира Хареби, Олексанндра Корнійчука, Миколи Ткаченка та Вадима Ткачука. Науковці зібралися безпосередньо на території ТОВ «Агрофірма «Колос»» на Київщині, якою керує академік НААН Леонід Центило. Такий підхід дозволив оцінити наукові розробки не за графіками, а за реальним станом культури в полі.

Ситуація в українських агроценозах зараз складна. Як зазначив у своїй доповіді директор Інституту захисту рослин Олександр Борзих, бойові дії, порушення сівозмін та хаотичне використання добрив у поєднанні з посухою спровокували серйозну фітосанітарну кризу. Шкідники стрімко мігрують на північ, а через аномальне потепління паразитичні нематоди тепер встигають дати до трьох генерацій за сезон, через що їхня шкодочинність зросла в рази. Поля озимої пшениці, особливо на півдні, почала масово нищити білосолом’яна гниль, яка раніше не мала такого агресивного поширення. Також активізувалися септоріоз, фузаріоз та піренофороз. Порятунком тут стає основа селекції -генетика: у співпраці з Інститутом картоплярства вчені вже вивели близько 30 вітчизняних сортів картоплі, які мають абсолютну стійкість до золотистої нематоди.

Захистити посіви в таких умовах можна лише комплексно. Програма «Захист рослин» об’єднала зусилля Інституту захисту рослин та ще 16 академічних установ. Результатом цієї кооперації за останні роки стало створення майже 400 найменувань наукової продукції — від нових систем екологічного захисту до методів молекулярної діагностики. Наприклад, за допомогою ПЛР-аналізу вчені виявили генетичні зміни у м’якій пшениці, які допомагають рослині адаптуватися до високих температур, що кардинально спрощує роботу селекціонерів.

В обговоренні взяли участь провідні фахівці аграрної галузі та виробничники. Світлана Поліщук (ННЦ «Інститут землеробства») наголосила на необхідності адаптувати захист рослин до нових технологій обробітку ґрунту. Тетяна Олійник з Інституту картоплярства поділилася успіхами створення стійких вітчизняних сортів, які здатні самостійно протистояти шкідникам без зайвої хімії. Представник Миронівського інституту пшениці Віра Кириленко підкреслила важливість стійкості наших хлібних злаків, а Михайло Ключевич та Василь Боярин звернули увагу на специфіку роботи в західних та поліських регіонах. Керівники господарств Денис Середняк та Володимир Кудла додали практичного погляду, зазначивши, що фермерам сьогодні потрібні максимально прості, робочі та фінансово вигідні алгоритми дій.

Практичну сторону цих розробок учасники засідання побачили на демонстраційних полях «Колоса». Тут наукові технології інтегрованого захисту озимої та ярої пшениці успішно працюють на площах у 50 та 30 гектарів. Продемонстрували сучасну техніку та ощадливі підходи до обробітку ґрунту, які допомагають утримувати вологу. Усі захисні заходи тут координуються за допомогою супутникового зондування та ГІС-технологій, що дозволяє прогнозувати спалахи хвороб та вносити препарати лише там, де це дійсно необхідно. Максимальний результат досягається завдяки синергії: від здорового насіння та мікробіологічного живлення до точного моніторингу.

За підсумками обговорення Президія НААН визначила чіткі орієнтири для галузі на найближчі роки. Пріоритетними напрямами роботи визначено поглиблене вивчення мікозів в агроценозах в умовах воєнного стану, створення моделей безпечної детоксикації пестицидів у ґрунті, дослідження генетичної стійкості зернових культур до змін клімату та суттєве розширення співпраці з міжнародними дослідницькими центрами. Контроль за впровадженням цих рішень покладено на віцепрезидента НААН Віктора Камінського.