Від експорту сировини до глибокої переробки: Президія НААН ініціює створення Національної стратегії розвитку переробної галузі

Експорт сирого зерна більше не може залишатися основною моделлю для українського агросектору. Відсутність глибокої переробки знижує маржинальність бізнесу та робить ринок уразливим до логістичних збоїв. Саме стратегічна зміна цієї моделі стала головною темою засідання Президії Національної академії аграрних наук України 27 серпня 2026 року.

 Засідання відкрив Президент НААН, академік Ігор Гриник. У роботі взяли участь віцепрезиденти Академії — академік Валерій Іванішин, академік Остап Жукорський, академік Віктор Камінський, член-кореспондент Анатолій Москаленко та академік Микола Патика, а також члени Президії та запрошені керівники наукових установ і підприємств.

Комплексна переробка крохмалевмісної сировини

Основну доповідь щодо наукового забезпечення технологій переробки кукурудзи, пшениці, картоплі, сорго та нішевих культур виголосив директор Інституту продовольчих ресурсів НААН, член-кореспондент НААН Любомир Хомічак.

Поточна структура аграрного експорту показує дисбаланс: продукти переробки складають лише 2,7%, тоді як сировина перевищує 33%. У сучасних умовах галузь має орієнтуватися не на обсяг проданого зерна, а на додану вартість, яку можна отримати з кожного кілограма врожаю.

Фахівці Інституту продовольчих ресурсів представили готові технологічні рішення, що дозволяють підвищити додану вартість сировини у 2–5 разів:

• Безвідходна переробка кукурудзи та пшениці: виділення нативного й резистентного крохмалів, клейковини та протеїнових фракцій, а також біоконверсія для отримання амінокислот і біопластиків.
• Енергоефективність та замкнений цикл: технології для спиртових заводів, що включають виробництво біоетанолу другого покоління, біометану, біогазу та високопротеїнових кормів.

В обговоренні взяли участь заступник директора з наукової роботи з проблем продовольства ННЦ «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Сичевський, який висвітлив економічні важелі стимулювання переробної галузі, та президент Української аграрної конфедерації (УАК) Леонід Козаченко. Очільник УАК відзначив надзвичайну актуальність і своєчасність обраного Академією напряму щодо розширення переробки сільгоспсировини, підкресливши, що успішна реалізація цього вектора можлива лише за умови тісної співпраці науковців, профільних міністерств і реального бізнесу.

За підсумками обговорення Ігор Гриник оголосив про старт підготовки Стратегії розвитку переробки сільськогосподарської продукції в Україні до 2035 року. Вона об'єднає роботи всіх інститутів НААН — від селекції спеціалізованих сортів із заданими технічними параметрами до впровадження готових ліній на підприємствах. Для формування підсумкової документації створено робочу комісію, до складу якої увійшли Юрій Лупенко, Микола Сичевський та Павло Петік.

Олійно-жирова галузь

Президія також схвалила звіт про діяльність Українського науково-дослідного інституту олій та жирів НААН, який представив його директор, кандидат технічних наук Павло Петік.

Пріоритетом роботи установи визначено розробку технологій переробки олійної сировини, які дозволять розширити асортимент харчової продукції, закрити потреби внутрішнього ринку та посилити позиції України на зовнішніх майданчиках.

Кадрові рішення та державні нагороди

Під час засідання Президія затвердила новий склад Ради молодих вчених НААН. Головою ради обрано Олександра Василішина.

Особливою частиною зустрічі стало щире та тепле вшанування колег:

• Олександру Івановичу Борзих вручено державну відзнаку «Засновник сучасної держави Україна — народний депутат». Ця нагорода є визнанням його особистого внеску у розбудову правових засад незалежності, формування вітчизняного законодавства та багаторічну працю на користь держави.
• Юрія Олексійовича Лупенка привітали з нагородженням  орденом «За заслуги» ІІ ступеня. Державна відзнака підкреслює його мужність, відданість справі та багаторічний внесок у розвиток аграрної економічної науки України.

Спільна робота наукових установ НААН, державного сектору та представників бізнесу над створенням Стратегії стане практичним шагом до формування високотехнологічної аграрної індустрії. Інтеграція наукових розробок у виробничі ланцюги дозволить забезпечити продовольчу безпеку та створити нові економічні точки зростання для України.