Українська наука у світовому вимірі: науковці НААН стали співавторами глобального звіту ФАО про стан ґрунтів 2026 року.

Збереження та відновлення ґрунтових ресурсів остаточно трансформувалося з локальної програми наукових досліджень на важливий, невід’ємний і фундаментальний елемент глобальної продовольчої безпеки, збереження біорізноманіття та кліматичної стійкості. Про це офіційно заявлено на Сімнадцятій сесії Конференції сторін (COP17) у межах Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD), де Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) презентувала фундаментальне міжнародне дослідження — «Звіт про стан світових ґрунтових ресурсів 2026» (Status of the World’s Soil Resources 2026 – SWSR 2026).

Своєчасність та глобальна значущість цього документа підкреслюється тим, що над ним понад десятиліття працювала Міжурядова технічна група експертів з ґрунтів (ITPS) та Глобальне ґрунтове партнерство (GSP), узагальнивши науковий доробок понад 300 провідних учених світу. Важливим досягненням вітчизняної науки стала повноцінна участь української дослідницької команди ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського» НААН, яка підготувала та надала до глобального звіту матеріали щодо масованого впливу російсько-української війни на ґрунтові ресурси.

Авторами українського внеску до фундаментального видання ФАО стали науковці Святослав Балюк, Анатолій Кучер, Віталій Лебідь, Аркадій Левін, Катерина Смірнова, Вадим Соловей, Максим Солоха та Юрій Залавський.

Ключові факти та аналітика звіту ФАО SWSR 2026

Глобальна оцінка ґрунтових ресурсів свідчить про критичне збільшення ризиків, а саме:

• Криза сталого управління: Понад 50% регіональних оцінок у світі вказують на низький або дуже низький рівень впровадження практик сталого управління ґрунтами (SSM), а 58% зафіксували погіршення ситуації порівняно з 2015 роком. Лише 10% показників демонструють позитивну динаміку.
• Ерозія як загроза номер один: Ерозія залишається найгострішою глобальною проблемою, яка руйнує верхній родючий шар, вимиває поживні речовини та органічний вуглець, а також знижує здатність ґрунту утримувати вологу, підвищуючи ризики посух та повеней.
• Стрімка втрата біорізноманіття: Звіт констатує, що зниження кількості, біомаси і функціонального різноманіття ґрунтової біоти стало одним із найшвидших та найнебезпечніших чинників порушення, розбалансування і знищення агро- та екосистем.
• Наслідки воєнних руйнувань та забруднення: Серед факторів деградації (разом з урбанізацією, затопленням та хімічним забрудненням) у звіті окремо виділено вплив воєнних конфліктів на порушення цілісності земель, де, на жаль, досвід України став ключовим джерелом даних для міжнародної спільноти.

Актуальність українського внеску

Участь науковців ННЦ «ІҐА імені О. Н. Соколовського» НААН у виданні рівня FAO — в науковому плані це не просто академічна присутність, а стратегічне документування збитків та екологічних наслідків війни. Науково обґрунтовані дані про деградацію ґрунтів внаслідок бойових дій, забруднення вибуховими речовинами, ущільнення важкою технікою та ерозію стають офіційно визнаним світовим фактом. Це створює міцний юридичний та науковий фундамент для подальшого залучення міжнародних інвестицій, грантів та технологій для розмінування, рекультивації та відновлення українських чорноземів.

Таким чином, доповідь ФАО 2026 року підкреслює: час виснажливого використання земель минув — світ повинен перейти до концепції відповідального управління ґрунтовими ресурсами (Soil Stewardship). Участь у реалізації ініціатив світового рівня підтверджує позицію НААН як провідного експертного хабу, здатного формувати та впливати на глобальний науковий порядок денний, надавати високоточну аналітику та пропонувати ефективні рішення для збереження і комплексного відновлення потенціалу ґрунтів.