/
Емблема НААН Національна академія
аграрних наук України
ЗАСН. 1918EST. 1918
18 листопада 2026 · Новини НААН

Продовольчий потенціал кролівництва: на засіданні Бюро Президії НААН обговорили шляхи об’єднання науки, бізнесу та держави

Продовольчий потенціал кролівництва: на засіданні Бюро Президії НААН обговорили шляхи об’єднання науки, бізнесу та держави

18 листопада 2026 року відбулося засідання Бюро Президії Національної академії аграрних наук України під головуванням президента НААН, академіка НААН Ігоря Гриника. У заході взяли участь члени Президії НААН, перший віцепрезидент НААН Володимир Іванишин, віцепрезиденти НААН Валерій Адамчук, Остап Жукорський, Анатолій Москаленко, Микола Патика, Віктор Камінський, а також провідні науковці, представники профільного бізнесу та громадських об’єднань.

Головним питанням порядку денного став розгляд науково-технологічних та селекційних засад розвитку вітчизняної галузі кролівництва.

Науковий фундамент інтенсифікації галузі

Із базовою доповіддю «Селекційні та технологічні засади інтенсифікації виробництва кролятини в Україні» виступив директор Інституту біоресурсів НААН, кандидат сільськогосподарських наук, старший дослідник Олександр Бойко.

18.11.4

Науковець окреслив стратегічний дисбаланс: кролятина є унікальним дієтичним продуктом із засвоюваністю білка на рівні близько 90 % (що на 30 % вище, ніж у яловичини), а галузь здатна забезпечити швидке відтворення поголів’я. Водночас розрахункова внутрішня потреба України становить 112,5 тис. тонн м’яса на рік, тоді як реальне виробництво у 2024 році склало лише 15,9 тис. тонн, а частка України у світовому виробництві (понад 2 млн тонн) не перевищує 1 %. Понад 97 % поголів’я зосереджено в особистих селянських господарствах, де продуктивність уп’ятеро нижча за промислову (35–40 кг живої маси від кролематки на рік проти 150–200 кг на індустріальних фермах).

Олександр Бойко представив конкретні наукові розробки Інституту біоресурсів НААН, покликані подолати залежність від імпортної генетики та підвищити рентабельність виробництва:

  • Вітчизняна селекція та гібридизація: вперше в Україні обґрунтовано повний селекційний ланцюг від створення вихідних трипородних генотипів (на базі місцевої шиншили, полтавського срібла, сірого велетня, білого велетня та новозеландської білої) до отримання чотирипородних товарних гібридів. Кращі вітчизняні схеми схрещування забезпечують живу масу молодняку 2972–3029 г у 90-добовому віці та знижують витрати корму на 8–17 %.
  • Інноваційні кормові рішення: науково підтверджено ефективність використання наноаквацитратів цинку, йоду та селену, фітогенних добавок (календула, чебрець, лаванда) для подолання теплового стресу, а також підкислювачів і біопрепаратів («AcidStar S BF», «Активо», «CarnEon 50»), які зміцнюють імунітет і знижують падіж молодняку.
  • Економічний ефект: впровадження скоригованої інтенсивної технології з використанням вітчизняних гібридів та здешевленням раціонів місцевими кормовими ресурсами (висівки, суха кукурудзяна брага тощо) дозволяє підвищити рентабельність виробництва з 25 % до 35 % і отримати 435 тис. грн додаткового чистого доходу на рік у розрахунку на 900 основних кролематок.

Позиція бізнесу та ринку: виклики й готовність до інвестицій

Практичний вимір проблем галузі представила власниця групи компаній «Кролікофф» Людмила Гдичинська (у засіданні також взяв участь фінансовий директор компанії Олександр Цюрупа). Компанія «Кролікофф» (Черкаська область) є найбільшим в Україні спеціалізованим господарством повного замкнутого циклу виробництва (понад 100 тис. голів поголів’я, власний комбікормовий завод, сертифікований за міжнародним стандартом ISO 22000:2018 забійно-переробний комплекс, власна сонячна генерація та цех глибокої переробки).

Попри технологічне лідерство, Людмила Гдичинська наголосила на гострих системних викликах, із якими стикається український виробник:

  • відсутність розвиненої вітчизняної племінної генетики та залежність від дорогого імпортного матеріалу;
  • надвисока собівартість кормів;
  • вплив кліматичних змін на мікроклімат ферм і фізіологію тварин;
  • відсутність вітчизняного спеціалізованого обладнання;
  • критична потреба в державній підтримці галузі.

Водночас представниця бізнесу виступила зі стратегічною ініціативою: група компаній «Кролікофф» готова надати свої виробничі потужності як експериментальний майданчик для наукових досліджень та випробувань установ НААН і безпосередньо інвестувати в ці наукові розробки.

18.11.5

Під час засідання також виступили головний науковий співробітник Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН, член-кореспондент НААН Юрій Полупан та завідувач кафедри прикладної біології, розведення та генетики тварин НУБіП України, член-кореспондент НААН Сергій Рубан, які акцентували увагу на методологічних аспектах селекційно-племінної роботи та збереженні генофонду.

Своєю чергою голова Асоціації кролівництва України Володимир Яровий підкреслив, що створення профільної асоціації стало прямим запитом ринку. На його переконання, вітчизняне кролівництво сьогодні гостро потребує системного наукового супроводу за багатьма напрямами, а синергія науки, бізнесу та профільної асоціації разом із державною підтримкою є своєчасною та безальтернативною умовою виживання й масштабування галузі.

18.11.2

Експертна дискусія: від економіки й селекції до культури споживання

У фаховому обговоренні доповіді взяли активну участь члени Президії та провідні науковці НААН:

  • Валерій Адамчук акцентував увагу на вивченні передового іноземного досвіду, економічній складовій та стратегічних перспективах розвитку індустріального кролівництва в Україні.
  • Ігор Гриник наголосив на першочерговій важливості відродження вітчизняної племінної справи як основи продовольчої незалежності.
  • Анатолій Москаленко підняв питання ефективної комерціалізації наукових розробок у приватному секторі.
  • Остап Жукорський звернув увагу на регуляторні виклики та особливості функціонування дрібнотоварного виробництва після ухвалення нового законодавства про ветеринарну медицину.
  • Віктор Камінський та Володимир Іванишин зосередилися на механізмах ціноутворення та шляхах зниження собівартості кінцевої продукції.
  • Микола Патика підкреслив необхідність застосування сучасних молекулярно-генетичних методів селекції та впровадження світових трендів зі зменшення використання антибіотиків у тваринництві завдяки біологічним препаратам і пробіотикам.
  • Академік НААН Валерій Ушкалов запропонував системно долучити інститути ветеринарної медицини НААН до спільних проєктів із розбудови галузі, забезпечення епізоотичного благополуччя та контролю безпечності продукції.

Окрему увагу учасники засідання приділили соціальному та споживчому аспектам: розширенню споживчого кошика українців завдяки популяризації кролятини. Попри унікальні дієтичні та гіпоалергенні властивості цього м’яса (що робить його незамінним для дитячого, дієтичного та реабілітаційного харчування), рівень його споживання в Україні сьогодні залишається найнижчим у Європі.

Підсумки та відзначення

Підбиваючи підсумки робочої частини засідання, президент НААН Ігор Гриник зазначив, що реальна розбудова галузі можлива виключно у тісній координації всіх учасників ринку: виробників із їхніми практичними запитами, науковців, споживачів та профільної асоціації. За результатами роботи Бюро Президії НААН буде доопрацьовано постанову та сформовано консолідовані пропозиції до Уряду України щодо державної підтримки та реалізації програми селекційно-племінного розвитку кролівництва.

На завершення засідання відбулася урочиста церемонія: президент НААН Ігор Гриник вручив Почесну грамоту Кабінету Міністрів України віцепрезиденту НААН, доктору економічних наук, професору Анатолію Михайловичу Москаленку за вагомий особистий внесок у забезпечення розвитку вітчизняної аграрно-економічної науки.

18.11.3

← Усі новини
Партнерські та державні порталиPartner & Government Portals