Національне надбання під захистом вічної мерзлоти. НААН забезпечує збереження українського генофонду рослин

Збереження агробіорізноманіття та національного генофонду рослин є питанням стратегічної безпеки держави та гарантією продовольчої стабільності майбутніх поколінь. Упродовж повномасштабної війни виникають прямі загрози для унікальних насіннєвих колекцій, створених працею багатьох поколінь українських науковців. У відповідь на ці виклики Національна академія аграрних наук України у тісній співпраці з міжнародними інституціями реалізувала черговий етап глобальної стратегії захисту генетичних ресурсів: дублетну колекцію українського насіння відправлено на тривале депонування до Всесвітнього сховища на арктичному архіпелазі Свальбард (Норвегія).

До арктичного сховища, розташованого за 1300 кілометрів від Північного полюса, доставлено 773 зразки 10 сільськогосподарських культур: тритикале, ячменю, гречки, проса, гороху, білого люпину, вики посівної, сарептської гірчиці, люцерни та конюшини. Це друга передача вітчизняного насіннєвого матеріалу до Арктики за часи незалежності та перша — з початку повномасштабного вторгнення.

Всесвітнє сховище насіння на Шпіцбергені діє як своєрідна безпечна «банківська комірка», де генні банки з усього світу можуть безкоштовно зберігати резервні копії своїх унікальних колекцій. Сьогодні там під захистом перебуває понад 1,4 мільйона зразків насіння, що належать більш ніж 130 генним банкам, що робить його найбільшим у світі резервуаром різноманіття сільськогосподарських культур.

Системна робота із захисту генофонду та інституційний внесок

Оперативне переміщення та збереження аграрної спадщини вимагало високої координації, чітких рішень та професіоналізму від всієї системи НААН, державних органів та міжнародних партнерів. Підготовка та відправлення відбувалися попри складні умови воєнного часу, зокрема ризики для інфраструктури, необхідність організації складної логістики, оформлення міжнародних сертифікатів і супровідних документів.

Процес захисту національної колекції проходив у кілька послідовних етапів. З початком повномасштабної війни постало чітке завдання — убезпечити унікальні зразки. За сприяння Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) було розроблено детальний план дій, за яким понад 51 тисячу зразків перевезли з Харкова у безпечне місце, де у листопаді 2025 року відкрили постійний Дублетний центр для тривалого зберігання при температурі мінус 18 градусів. Паралельно Президія НААН затвердила Стратегію розвитку генетичних ресурсів рослин на 2024–2028 роки.

Офіційну делегацію України на Шпіцбергені представляли:

Олексій Гавриш — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Королівстві Норвегія;
Шахноза Мумінова — голова Представництва ФАО в Україні;
Володимир Хареба — академік-секретар Відділення рослинництва НААН, академік НААН, доктор сільськогосподарських наук;
Ксенія Докукіна — старший науковий співробітник Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН, кандидат сільськогосподарських наук;
Тетяна Заугольнікова та Тетяна Бривко — головні експерти ФАО.

Базовий внесок у підготовку відправки зробив Національний генетичний банк рослин України Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН разом із Устимівською дослідною станцією рослинництва. Також до формування цієї стратегічно важливої колекції увійшли здобутки вчених Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла, Інституту землеробства, Інституту сільського господарства Карпатського регіону, Інституту сільськогосподарської мікробіології та АПВ, а також Інституту сільського господарства Північного Сходу.

Науковці Академії висловлюють щиру вдячність за всебічне сприяння Міністру аграрної політики та продовольства України Тарасу Висоцькому, дипломатичному корпусу, а також міжнародним інституціям та їхнім керівникам. Зокрема: Європейській Комісії та особисто Бену Крістіану Хелу; представникам головного офісу ФАО — Альваро Толедо та Еллі Баррет; виконавчому директору Crop Trust Штефану Шмітцу, Луїджі Гуаріно та Шараді Крішна; секретарю Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин (МДГРР) Кенту Ннадозі; генеральному секретарю Ради міністрів північних країн Карен Еллеманн, виконавчому директору NordGen Лене Крьоль Андерсен та ексдиректору Ліз Люкке Стефенсон. За теплий прийом на норвезькій землі Академія дякує Міністру сільського господарства та продовольства Норвегії пану Нільсу Крістену Сандтрену та координатору Всесвітнього сховища насіння Фуаду Гаші.

Завдяки грантовій підтримці ФАО у розмірі 1,4 мільйона євро вдалося організувати евакуацію, логістику, створити нову лабораторію ДНК-аналізу та забезпечити підготовку фахівців за європейськими стандартами. Наразі Національний генбанк рослин України об'єднує понад 157 тисяч зразків (із яких понад 117 тисяч є паспортизованими). Завдяки проведеній роботі на Шпицбергені вже зарезервовано близько 10% унікального українського генофонду.

Наукова цінність та захист інтелектуальної власності

Передане на Свальбард насіння — це фундаментальний генетичний базис із цінними господарськими ознаками: високою врожайністю, стійкістю до абіотичних факторів, підвищеною холодостійкістю, посухостійкістю, жаростійкістю та високими смаковими якостями.

Поряд із безпосереднім депонуванням, науковці НААН досліджують світовий досвід тривалого зберігання. На Свальбарді триває довгостроковий науковий проєкт, розпочатий у 1986 році: у вічній мерзлоті розміщено серію спеціальних контейнерів, які виймають кожні 5 років протягом століття для моніторингу схожості насіння в умовах сповільненого метаболізму. Вивчення цих процесів дозволить удосконалити вітчизняні методики зберігання чутливих культур.

Юридичний захист та безпеку національного надбання гарантовано кількома рівнями:

Принцип «Чорного ящика» (Black Box): передані матеріали залишаються виключною власністю України. Жодна країна чи організація у світі не має права вилучати або використовувати українські зразки.
Подвійний шифр безпеки: на герметичних пакетах зазначається лише три параметри — номер каталогу Свальбардського сховища, номер у Національному каталозі України та назва культури.
Захист селекційних характеристик: інформація про господарсько цінні ознаки та родовід зразка зберігається виключно в базі даних Центру генетичних ресурсів НААН. Отримати доступ до характеристик або самого матеріалу можливо лише за умови збігу двох безпекових ключів, які належать НААН.

Інтеграція в європейський науковий простір

Важливою віхою стало те, що у 2026 році Верховна Рада України ратифікувала закон про приєднання до Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин для продовольства і сільського господарства (МДГРР).

Для вітчизняного аграрного сектору це означає повноцінну інтеграцію у світові наукові мережі. Науковці НААН поновлюють активну участь у Європейській кооперативній програмі з генетичних ресурсів рослин (ECPGR), отримують доступ до міжнародних грантів, систем обміну даними та спільних проєктів із провідними інститутами світу.

Спільна відповідальність за майбутнє

Передача української колекції до арктичного сховища — це вагомий внесок України у світову архітектуру продовольчої стабільності та приклад ефективної міжнародної солідарності.

«Перебуваючи там, на 78-й паралелі, поруч із міжнародними колегами, відчуваєш глибоку відповідальність, — підсумовує академік Володимир Хареба. — Всесвітнє сховище на Свальбарді — це значно більше, ніж просто безпечне сховище для насіння. Це частина великої міжнародної системи, побудованої на співпраці, довірі та спільній відповідальності за збереження біорізноманіття. Незалежно від будь-яких обставин, українська аграрна наука продовжує виконувати свою місію, дбаючи про те, щоб земля наших предків та весь світ завжди були із високоякісним продовольством».