Молочне скотарство в дослідно-експериментальній базі НААН. Аналіз стану, технологічні бар'єри та вектори зростання
Днями на базі ДП «ДГ «Нива» Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН» на Черкащині відбулася виїзна нарада «Стан та завдання розвитку тваринництва в дослідно-експериментальній базі НААН». Захід проходив під головуванням Першого віцепрезидента НААН Володимира Іванішина та за участю віцепрезидента Академії Остапа Жукорського.
До фахового обговорення долучилися академіки-секретарі галузевих відділень, провідні науковці, а також керівники 30 дослідних господарств мережі НААН. Головною метою зустрічі було оцінювання поточного стану молочного сектору, виявлення інфраструктурних бар'єрів та формування практичних кроків для підвищення ефективності ферм.
Сучасна трансформація молочного сектору України відбувається в умовах суттєвого скорочення поголів'я. За останні п'ять років загальна чисельність великої рогатої худоби в країні зменшилася на 34% (до 1,75 млн голів), а корів — на 40% (до 932,6 тис. голів).
На цьому тлі чітко спостерігається зміна структури виробництва. Господарства населення стрімко скорочують поголів'я через брак капіталу та складнощі з контролем якості сировини. Натомість промислові агропідприємства утримують позиції та поступово підвищують продуктивність за рахунок автоматизації й сучасного менеджменту. Середній річний надій на корову в промисловому секторі становить 8 347 кг молока.
У мережі Академії на підконтрольній території функціонує 27 підприємств молочного напряму. Аналіз їхніх показників демонструє значну диференціацію за рівнем продуктивності.
Група господарств-флагманів працює на рівні кращих комерційних молочнотоварних ферм країни. Лідером за обсягами надоїв є ДП «ДГ «Еліта» Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла», де річний показник становить 10 003 кг молока на корову. Стабільно високі результати також показують ДП «ДГ «Олександрівське» (8 813 кг) та ДП «ДГ «Нива» (7 711 кг).
Водночас низка підприємств мережі демонструє нижчі показники надоїв, що пояснюється застарілою матеріально-технічною базою та технологічними розривами. При цьому селекційний потенціал Академії залишається потужним фундаментом для відновлення: у племінних заводах і репродукторах НААН зосереджено цінний генофонд української чорно-рябої, червоно-рябої, червоної молочних, а також голштинської, айрширської та бурої порід.
Практичний досвід ДП «ДГ «Нива»
У межах практичного блоку наради учасники детально ознайомилися з виробничою інфраструктурою ДП «ДГ «Нива» під керівництвом Лариси Мітіогло. Господарство утримує 650 корів і демонструє високу економічну ефективність завдяки науковому супроводу Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН.
Основою виробничої моделі «Ниви» є застосування чітко розрахованих монокормів, використання плідників із високим індексом племінної цінності та автоматизація процесів доїння і первинної обробки молока, що забезпечує відповідність сировини стандарту «екстра».
Пріоритети та євроінтеграційні вимоги
Сьогодні перед дослідними господарствами стоять серйозні виклики: зростання вартості кормів і енергоносіїв, брак кваліфікованих кадрів та безпекові ризики воєнного стану.
Для подолання цих бар'єрів учасники наради визначили такі ключові напрями роботи:
- Вузька спеціалізація: відмова від багатопрофільності та закріплення за кожним господарством одного основного напряму для зниження умовно-постійних витрат;
- Пряма співпраця з наукою: обов'язкове укладання господарських угод між дослідними підприємствами та науковими інститутами НААН для комплексного наукового супроводу ведення галузі тваринництва;
- Енергонезалежність: встановлення альтернативних джерел живлення (сонячних станцій та біогазових модулів) для забезпечення безперебійної роботи ферм;
- Адаптація до стандартів ЄС: поступовий перехід на нові вимоги благополуччя тварин (безприв'язне утримання, достатність простору, відмова від больових процедур без знеболення та запровадження цифрового обліку ветеринарних препаратів).
За підсумками виїзної наради керівникам дослідних господарств доручено оновити виробничі плани, забезпечити повноцінний науковий супровід тваринництва та прискорити впровадження сучасних систем біобезпеки.