Інноваційний хаб аграрної освіти та науки. Київський аграрний університет НААН формує нову еліту українського агробізнесу.

Формування нової генерації аграріїв — освічених, практично підготовлених, інтегрованих у світову науку та відданих своїй землі — це питання національної безпеки та процвітання країни. КАУ довів: коли академічна наука, сучасна освіта та реальне виробництво об'єднуються, створюється продукт найвищої якості — інтелектуальний капітал майбутньої України.

Днями на базі Київського аграрного університету НААН розпочалися спеціалізовані курси підвищення кваліфікації для науковців, керівників господарств та агрономів-практиків. У відкритті заходу взяли участь віцепрезидент НААН академік Микола Патика, ректор університету Олександр Никитюк та перший проректор Олеся Линовицька. Подія відображає практичну роботу Академії з системного оновлення професійних компетенцій у галузі.

Сучасне сільське господарство давно вийшло за межі екстенсивного виробництва. Цифровізація, точне землеробство, біотехнології та нові вимоги до збереження ґрунтів вимагають від фахівців глибоких прикладних навичок. Класична університетська система, яка роками спиралася на відірвану від життя теорію, більше не задовольняє реальні потреби ринку.

Натомість Національна академія аграрних наук та Київський аграрний університет створили модель, у якій здобуття освіти є безпосередньою частиною науково-виробничого процесу.

Модель, де знання створюються, а не переповідаються

Київський аграрний університет НААН став першим в Україні закладом аграрної освіти, який створив інноваційну модель навчання, що гармонійно поєднує фундаментальні знання, потенціал провідних наукових шкіл НААН, сучасні технології, модульну систему організації навчання і дуальну освіту. Такий підхід забезпечує студентам здобуття глибоких теоретичних знань, практичного досвіду та дослідницьких компетентностей, необхідних для роботи в умовах сучасного високотехнологічного аграрного виробництва

Замість традиційних лекцій «за підручником» університет застосовує модульний принцип: кожну дисципліну викладають не універсальні лектори-теоретики, а чинні науковці-практики. Кожен розділ курсу веде фахівець, який щодня працює над цією ж тематикою в лабораторії, створює нові сорти рослин чи розробляє агротехнології. Завдяки цьому студенти отримують знання первинно від тих, хто створює аграрну науку сьогодення.

Олеся Линовицька, перший проректор з науково-педагогічної роботи, доктор філософських наук, професор: «Найкраще мотивує студентів людина, яка сама щодня працює в науці та бачить результат своїх експериментів на полі або в лабораторії».

Цей академічний фундамент одразу закріплюється через дуальну модель: теоретичні блоки в аудиторіях чергуються з роботою на реальних робочих місцях. Студенти під керівництвом провідних вчених працюють із сучасним обладнанням, опановують інноваційні технології, беруть участь у наукових дослідженнях і вирішують реальні виклики аграрної галузі. Практичною базою для студентів є 20 провідних науково-дослідних інститутів НААН:

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки»
Національний науковий центр «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н Соколовського»
Національний науковий центр «Інститут землеробства НААН»
Інститут механіки та автоматики агропромислового виробництва НААН
Інститут садівництва НААН
Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН
Інститут агроекології і природокористування НААН
Інститут захисту рослин НААН
Інститут розведення і генетики тварин ім. М. В. Зубця НААН
Інститут водних проблем і меліорації НААН
Інститут ветеринарної медицини НААН
Інститут продовольчих ресурсів НААН
Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення
Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН
Інститут сільського господарства Полісся НААН
Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН
Інститут зернових культур НААН
Миронівський інститут пшениці імені В.М. Ремесла
Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН
Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН

Студенти залучаються до досліджень на випробувальних полігонах, у лабораторіях та дослідних господарствах по всій Україні, зокрема й за місцем проживання. Під час навчання вони здобувають не просто абстрактний стаж, а офіційне працевлаштування, заробітну плату та реальний професійний досвід.

Олександр Никитюк, ректор Київського аграрного університету, доктор сільськогосподарських наук, професор, академік НААН України: «Ми спираємося на принцип «свій до свого по своє». Наукові установи Академії мають реальну матеріальну базу та багаторічний практичний досвід. Коли студент із перших курсів працює на дослідних ділянках, тваринницьких фермах під керівництвом практиків, ми отримуємо фахівця, який розуміє виробництво зсередини й готовий одразу вирішувати прикладні завдання підприємства».

Світовий рівень та міжнародні гранти

Важливим напрямом розвитку КАУ НААН є інтеграція в міжнародний дослідницький та освітній простір. Університет активно розвиває співробітництво з закладами вищої освіти, науковими установами, інноваційними аграрними підприємствами Європи. Серед стратегічних партнерів – Латвійський університет природничих наук і технологій, Шведський університет сільськогосподарських наук, Ovidius University Of Constanta (Румунія) та інші провідні європейські інституції.

Попри відносну молодість закладу, університет добув перемогу та є виконавцем міжнародного проєкту «Climate Engine», що реалізується в межах EIT HEI Initiative (European Institute of Innovation and Technology Higher Education Initiative). Проєкт об'єднує 13 авторитетних партнерів із країн ЄС та України та спрямований на розвиток підприємницької культури, інноваційної екосистеми та міжсекторальної співпраці між закладами вищої освіти, науковими установами, бізнесом і органами влади для розроблення та впровадження рішень у сфері адаптації до змін клімату та сталого розвитку. Спільно з Латвійським університетом природничих наук і технологій КАУ реалізує науковий проєкт з гармонізації аграрної політики України з підходами Спільної аграрної політики Європейського Союзу.

Це відкриває для університету можливості проводити спільні дослідження з провідними науковими центрами Європи, сприяє активному залученню молоді до міжнародних інноваційних проєктів, підготовки стартапів, участі в акселераційних програмах і міжнародних конкурсах.

Олеся Линовицька, перший проректор з науково-педагогічної роботи, доктор філософських наук, професор: «Співпраця з європейськими інституціями та участь у програмах рівня Horizon Europe — це можливість інтегрувати українську аграрну науку в глобальний контекст. Наші студенти та молоді науковці отримують доступ до міжнародних стажувань, сучасних дослідницьких методологій та грантових проєктів, що піднімає рівень їхньої підготовки на світовий рівень».

Підготовка кадрів під замовлення бізнесу та безперервна освіта

В університету вибудовано цілісну систему залучення молоді та партнерства з працедавцями. Агропідприємства, фермерські господарства та дослідні станції мають можливість укладати тристоронні контракти на підготовку фахівців.

За такою формою оплата навчання здійснюється за рахунок роботодавця за умови подальшого працевлаштування випускника. Це дозволяє агробізнесу точково вирішувати кадровий дефіцит, а студенту — безоплатно здобути освіту й гарантоване перше робоче місце.

Університет забезпечує повний безперервний цикл підготовки: від бакалаврату й магістратури до аспірантури та регулярних програм підвищення кваліфікації для працюючих агрономів, агроінженерів, зооінженерів, ветлікарів, керівників господарств, наукових співробітників та фахівців наукових установ.

Поєднання матеріальної бази, інтелектуального потенціалу 20 науково-дослідних інститутів НААН, модульно-дуальної системи викладання та прямого зв'язку з роботодавцями дозволяє Київському аграрному університету готувати фахівців нового формату, здатних ефективно працювати в агросекторі з першого дня після отримання диплома.

Створення та активний розвиток Київського аграрного університету під дахом Національної академії аграрних наук України — це приклад стратегічного державного мислення. В умовах, коли Україна виборює свою суб'єктність та відбудовує економіку, аграрний сектор залишається головним локомотивом нації.